У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді Бондаренко Н.В.
суддів: Демянчук С.В., Шимківа С.С.
секретаря судового засідання Приходько Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за позовом приватного підприємства «Фабрика кондитерських прикрас»до ОСОБА_1, Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, треті особи ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Теско-Пак»про визнання недійсним патентів України, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 –ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2011 року позов задоволено.
Визнано недійсними патенти України видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України ОСОБА_1: НОМЕР_1 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Великодні барви»;
НОМЕР_2 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «Смета»;
НОМЕР_3 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Крашанка»;
НОМЕР_4 від 25 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста;
НОМЕР_5 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;
НОМЕР_6 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;
НОМЕР_7 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Логотип «Писанка».
Зобов’язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсними патентів України, які видані ОСОБА_1: НОМЕР_1 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Великодні барви»;НОМЕР_2 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «Смета»; НОМЕР_3 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Крашанка»;НОМЕР_4 від 25 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста;НОМЕР_5 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_6 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_7 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Логотип «Писанка».
Зобов’язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання недійсними патентів України, які видані ОСОБА_1: НОМЕР_1 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Великодні барви»;НОМЕР_2 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «Смета»; НОМЕР_3 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Крашанка»;НОМЕР_4 від 25 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста;НОМЕР_5 від
Справа №22-1552-11р. Головуючий у 1 інстанції Ковальов І.М.
Доповідач : Бондаренко Н.В.
12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_6 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_7 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Логотип «Писанка».
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 –ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з’ясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що з урахуванням предмету позову, ролі патенту у визначенні права власності на промисловий зразок, суду слід було дослідити самі патенти України, а не тільки матеріали заявок та зміст публікацій про видачу патенту в бюлетені, зобов’язаний був призначити судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, відсутні належні та допустимі докази загальнодоступності в світі сукупності суттєвих ознак спірних промислових зразків, які судом не досліджувались.
Зазначає, що суд порушив правила оцінки доказів, в розумінні ст.212 ЦПК України, так як позивач не є автором будь-яких дизайнерських розробок етикеток, упаковок, які оспорюються за патентами України на промисловий зразок, не підтвердив будь-які права на дизайн, не є ні власником свідоцтв на знак для товарів і послуг, ні власником будь-яких патентів України на промисловий зразок та або майнові права, не надав будь-які правочини, що дають право використовувати в своїй господарській діяльності об’єкти права інтелектуальної власності третіх осіб, не надано доказів на підтвердження факту виробництва товарів або надання послуг, для яких зареєстровано спірні промислові зразки.
Вважає, що позивачем не доведено порушення його прав і такий спосіб їх захисту не передбачений законом.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В запереченнях на апеляційну скаргу Державний департамент інтелектуальної власності вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Висновок позивача про відсутність новизни промислового зразка за оспорюваним патентом зроблений ним виключно з урахуванням власних припущень, без підтвердження належними доказами, яким є висновок судової експертизи. Суд не встановив того чи містить зображення промислового зразка за патентами України №НОМЕР_1, 20151, 20152, 20194, 20263, 20264, 20271 позначення тотожне або схоже настільки, що його можна сплутати за свідоцтвами України №№31831,41543,51205,51206. Зазначає, що суд першої інстанції порушив п.3 ст.213 ЦПК України, оскільки застосував при задоволенні позову п. «в» ст.25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», хоча позивачем даний пункт не вказаний як підстава позову. Просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас»з 2004року випускає продукцію та упаковує її у значних кількостях в упаковки, дизайн етикеток яких був розроблений ОСОБА_4 у 2000р. 2002р., 2004р. та Тзов «Пріокс» у 2003р. і вона(продукція) стала відомою як в Україні так і за кордоном.
Державним департаментом інтелектуальної власності ОСОБА_1 видано патент №НОМЕР_1 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Великодні барви»;НОМЕР_2 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «Смета»; НОМЕР_3 від 10 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Крашанка»;НОМЕР_4 від 25 березня 2010року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста;НОМЕР_5 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_6 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»;НОМЕР_7 від 12 квітня 2010року на промисловий зразок «Логотип «Писанка».
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що зазначені промислові зразки за виданими патентами на час подання заявок, сукупність ознак промислових зразків були загальновідомими та загальнодоступними, і не відповідають одній з умов патентоспроможності - умові новизни, оскільки їх позначення схоже настільки, що їх можна сплутати та ОСОБА_1 не є автором промислових зразків на які отримав патент, йому не належать права на дизайн цих зразків.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону, зокрема узгоджується з положеннями ст.5,6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», ст.5,16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.461 ЦК України
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не проведена судова експертиза не можуть бути взяті до уваги. Так, за матеріали справи встановлено, що таке клопотання сторонами не заявлялось, а отже виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, та того, що сторони на свій розсуд розпоряджаються своїми правами, суд обґрунтовано вирішив спір на підставі поданих сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що права позивача видачею патентів України ОСОБА_1 не порушуються та такий спосіб захисту прав не передбачений чинним законодавством не ґрунтуються на законі, в тому числі на нормах ст.ст.11,16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а)невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;
б)наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
в)видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції визнав недійсними вищезазначені патенти, що видані ОСОБА_1 в зв’язку з невідповідністю запатентованих зразків умовам патентоспроможності - умові новизни.
Колегія суддів вважає правильним і висновок суду першої інстанції про те, що сторони по справі діють на одному сегменті ринку, до якого відносяться запатентовані промислові зразки і між ними існує економічна конкуренція, а недобросовісне патентування ОСОБА_1 продукції позивача і третіх осіб та отримання ним виключних майнових прав інтелектуальної власності засвідчує перевагу перед останніми і порушує їх інтереси.
За таких обставин, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв’язку з наведеним підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 –ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2011року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Бондаренко Н.В.
Судді: Демянчук С.В.
Шимків