У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді Бондаренко Н.В.
суддів: Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.
з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових витрат
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 21 червня 2011 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1/3 частини доходу щомісячно, починаючи з 17.11.2010р.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на дочку у розмірі 1473грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по справі.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1. вказує, що при розгляді справи було помилково встановлено обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення. Судом не надана належна оцінка тому, що у період з серпня 2010року по січень 2011р. включно ним добровільно сплачено допомогу на утримання дочки в розмірі 2750грн., що становить 500грн. щомісячно, в зв’язку з чим присудження аліментів з 17.11.10р. по 31.12.10р. вважає безпідставним.
Зазначає, що суд 1 інстанції не вірно встановив його середньомісячний заробіток та необґрунтовано визначив розмір аліментів на утримання дочки –1/3 частину його доходу, оскільки місячний сукупний дохід позивачки є вищим за його дохід Просить рішення в частині стягнення аліментів на утримання дочки змінити. Зменшити розмір присуджених аліментів з 1/3 частини до ј частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів провадити з 01.01.2010року і до повнолітня дитини. Судові витрати, пов’язані з підготовкою та розглядом апеляційної скарги просить стягнути з позивачки.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що рішення місцевим судом постановлено з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу ОСОБА_1 суд 1 інстанції правильно встановив матеріальне становище платника аліментів та дитини і прийняв до уваги інші обставини, що мають враховуватись при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог
справа № 22-1507/11 Головуючий в 1-ій інст.: Куцоконь Ю.П.
Суддя-доповідач: Бондаренко Н.В.
матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, й цей обов’язок лягає у рівній мірі, як на матір, так і на батька.
Судова колегія погоджується із висновками суду 1 інстанції про те, що аліменти на утримання неповнолітньої дочки слід стягнути у частці від заробітку її батька, оскільки останній має регулярний заробіток та не суперечать нормам ст.183 СК України.
Висновки суду про обґрунтованість вимог, визначення розміру стягнутих аліментів, узгоджуються з положеннями закону. Так, відповідно до ст.182 СК України, враховано зокрема стан здоров’я та матеріальний стан дитини і платника аліментів, необхідний можливий та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання дитини, що на думку суду, буде відповідати вимогам ст.180-184 СК України та забезпечувати нормальний розвиток дитини, яку відповідач зобов’язаний утримувати.
Доводи апеляційної скарги проте, що суд не врахував надання ним добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки у вказаний вище період, в зв’язку з чим безпідставно стягнув аліменти з 17.11.2010р. не заслуговують на увагу, оскільки аліменти на дитину присуджуються від дня пред’явлення позову (ст.191 ч.1 СК України), письмовий договір між сторонами про сплату аліментів на дитину не укладався.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, у зазначений вище період, безперечно виконував свій обов’язок щодо матеріального утримання своєї неповнолітньої дочки, але без домовленості з ОСОБА_2 щодо першочергових витрат на дитину.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно визначив його середньомісячний заробіток є безпідставними, так як не ґрунтуються на нормах Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ №100 від 08.02.1995р.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Бондаренко Н.В.
Судді: Боймиструк С.В.
Рожин Ю.М.