Справа №  1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28.10.2011                                                  смт.Любар

                  Любарський районний суд Житомирської області у складі

                                           головуючого –судді           І.І.Замеги

                                                       при секретарі           Г.М.Войтович                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                           за участю прокурора           С.О.Пазюра

                                                             захисника           В.Ф.Гуральського

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Любар справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Орловське, Красноперекопського району, Кримської області та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов»язаного, не працюючого, раніше судимий 06.01.2011 року Любарським районним судом за ст.185 ч.З КК України до 3 - х років позбавлення волі та на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

у вчиненні злочину  передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2011 року, близько 12 год. 00. хв., неповнолітній підсудний ОСОБА_2 проходив неподалік домогосподарства ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_2 Побачивши, що на вхідних дверях житлового будинку висить навісний замок то вирішив туди проникнути з метою викрадення грошей.

З цією метою він, зайшов на територію вказаного домогосподарства та шляхом виймання скла із віконної рами, проник в приміщення житлового будинку, де із шафи у спальній кімнаті, вчинив крадіжку грошей у сумі 600 грн., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану суму.

Після цього, продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_2  19 вересня цього року, близько 12 год. 00 хв., зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_3  та впевнившись в тому що жителів домогосподарства не має, проник в приміщення комори господарської будівлі, звідки вчинив крадіжку грошей в сумі 2300 грн., чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток  на загальну суму 2300 грн.

В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_2  свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що 09.09.2011 року, близько 12 год. 00 хв. він знаходився на вул. Набережній в с. М.Деревичка, неподалік домогосподарства ОСОБА_3 та побачив, що на вхідних дверях його будинку висить замок вирішив проникнути до його житлового будинку з метою крадіжки грошей. З цією метою він підійшов до житлового будинку та вийнявши скло із віконної рами, проник всередину. Перебуваючи в спальній кімнаті, відкрив дверки шафи, де на верхній полці під одягом знайшов гроші, які були замотані в платок. Дані гроші були купюрами по 10 грн. і він взявши частину грошей, інші поклав на місце та через віконний отвір вийшов із будинку, після чого заставив скло у віконну рами та пішов із домогосподарства ОСОБА_3 в напрямку доми. Перерахувавши в подальшому викрадені гроші, він виявив що їх було в сумі 600 грн. Дані гроші він витратив у місцевих магазинах с. М. Деревичка на різного роду продукти харчування та інші товари.

19.09.2011 року він заходив до домогосподарства ОСОБА_4 для того щоб набрати води. Перебуваючи там, він побачив, що у господарській будівлі (коморі) відкриті двері та впевнившись в тому, що в домогосподарстві нікого немає, зайшов в приміщення комори та почав шукати гроші. На верхній полці дерев'яної етажерки він побачив металеві форми для випікання хліба та коли подивився в середину них, то виявив там гроші, які були замотані в поліетиленовий пакет. Дані гроші були купюрами по 100 та 200 грн. Він взявши частину грошей, інші поклав на місце та вийшов із комори і забравши пляшку із водою, мав виходити із домогосподарства. В цей час додому повернулась ОСОБА_4, яка запитала його, що він робить в її домогосподарстві, на що він відповів, що прийшов по воду та вийшовши з її домогосподарства пішов до місцевого ставу в с. М. Деревичка, де витягнув гроші та хотів їх перерахувати. В цей час він побачив, що до нього наближається хлопець на ім'я ОСОБА_5 та злякавшись, що останній помітить у нього викрадені гроші, викинув їх на беріг неподалік води, а коли через деякий час хотів їх забрати, то не виявив їх. Тоді він зрозумів, що дані гроші впали у воду і їх понесла течія. Яка саме була сума грошей він не знає, так як не встиг їх перерахувати, однак дані гроші були купюрами по 100 та по 200 гривень, яких було близько 10-ти купюр.

        Крім особистого визнання вини підсудним, його вина у вчиненому також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий  ОСОБА_3 суду пояснив, що в перших числах вересня 2011 року він отримав пенсію в сумі 1200 грн. Із даних грошей він витратив 100 грн. на свої потреби, а інші 1100 грн. замотав у платок та поклав у шафі на верхній полці, під одягом, у спальній кімнаті свого житлового будинку. Дані гроші були у пачці купюрами по 10 грн. в сумі 1000 грн. та 100 грн. однією купюрою. 09.09.2011 року, близько 09 год. 00 хв., він поїхав в с. В. Деревичі у справах. Додому повернувся близько 15 год. 00 хв. та пішов у спальну кімнату будинку взяти гроші, однак коли їх перерахував, то виявив відсутність грошей в сумі 600 гри., купюрами по 10 грн. Відразу він шукав свої гроші сам, однак не знайшов, і 21.09.2011 року звернувся за допомогою в міліцію. Як він пізніше дізнався від працівників міліції крадіжку його грошей вчинив ОСОБА_2, житель АДРЕСА_1

На досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_4, пояснила що 16.09.2011 року вона продала свою корову за ціною 4360 грн. Із даних грошей вона взяла 360 грн. на свої потреби, а інші 4000 грн. поклала на зберігання в приміщенні комори у форму для випікання хліба, яку поставила на дерев'яну полицю етажерки. 22.09.2011 року вона отримала пенсію в сумі 1000 грн., які замотала в поліетиленовий кульок та поклала у форму для випікання хліба в літній кухні, де знаходились гроші за продану корову, однак при цьому грошей вона не перераховувала.

23.09.2011 року, зранку, вона пішла у літню кухню, для того щоб перерахувати свої гроші. Однак при цьому виявила їх відсутність в сумі 2300 грн. із загальної суми в 5000 грн., які там знаходились. Про дану подію вона повідомила до Любарського РВ УМВС. Як вона дізналась пізніше від працівників міліції дану крадіжку грошей вчинив ОСОБА_2, житель АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вона підозрювала в даній крадіжці, так як після продажу корови, приблизно 19-20 вересня, близько 12 год., вона повернулась із магазину додому та побачила ОСОБА_2 в себе на подвір'ї. При цьому він їй сказав, що прийшов набрати води, однак в дома в той час нікого не було і він міг вкрасти її гроші, так як вхідні двері комори були не замкнені.

     Законий представник неповнолітнього ОСОБА_6,  пояснила що вона має сина ОСОБА_2, який проживає разом із нею. Приблизно 24.09.2011 року від жителів с. М. Деревичка вона дізналась про те, що він вчинив крадіжку грошей із домогосподарств ОСОБА_7 та ОСОБА_4, жителів с.М.Деревичка. В подальшому в розмові із сином, останній розповів їй про те, що вчинив крадіжку грошей із будинку ОСОБА_3, а про крадіжку грошей із домогосподарства ОСОБА_4 він їй нічого не розповідав.

    Свідок  ОСОБА_8,  пояснила, що вона працює продавцем в магазині «Мрія», що в АДРЕСА_1 Так, 09.09.2011 року вона знаходилась в магазині на робочому місці і близько 16 год. 00 хв. до магазину зайшов ОСОБА_2, який придбав продукти харчування на  суму близько 35 грн., розрахувавшись купюрами по 20, 10 та 5 грн. Також ОСОБА_2 віддав борг в сумі 20 грн. В цей же день вона дізналась про те, що із будинку ОСОБА_3 зникли гроші в сумі 600 грн. В подальшому від працівників міліції вона дізналась, що дані гроші викрав ОСОБА_2.

    Свідок ОСОБА_9, пояснила, що вона працює продавцем в магазині
«Продукти», що в с. М.Деревичка, Любарського району. Так, 09.09.2011 року
вона знаходилась в магазині на робочому місці і близько 13 год. 00 хв. до
магазину зайшов ОСОБА_2, який розрахувався з боргами в сумі 37 грн. 85 коп. та ще придбав продукти харчування на незначну суму, яку саме не пам'ятає. ОСОБА_2 розраховувався купюрами по 10 грн. Цього ж дня, у вечірній час, ОСОБА_2 знову прийшов у магазин та купував продукти харчування, за які також розраховувався купюрами по 10 грн. Як вона пізніше дізналась від працівників міліції, ОСОБА_2 вчинив крадіжку
грошей із житлового будинку ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2

         Аналізуючи всі зібрані та перевірені докази по справі,  суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у житло та інше приміщення  доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.185 ч.3 КК України.

Обираючи  міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, та його ставлення до вчиненого.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає, його щире каяття та активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину та те, що він є неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Призначаючи  покарання підсудному  ОСОБА_2 суд враховує, що він скоїв тяжкий злочин, раніше судимий, а тому обирає його в межах санкції  ст.185 ч.3  у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_2 вироком Любарського районного суд Житомирської області від 06.10.2011 року  був засуджений за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,  тому суд відповідно  ст.71  ч.1 КК України вважає за необхідне до покарання призначеного йому  за новим вироком  частково приєднати  невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, Суд,

                                                       З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України  і  обрати йому покарання  за  цим законом  у  вигляді 3 /трьох/ років і 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

       Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків  до покарання призначеного за цим вироком суд  частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком  Любарського районного суду від 06 січня 2011 року і призначає остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців  позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній –тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 05 жовтня 2011 року

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                         І. І. Замега