Справа № 2-а-5611/11

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва

У складі головуючого судді –Лозинської М.І.

               При секретарі –Продан М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

                       В вересні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб відповідачів щодо нарахування та  здійснення соціальних виплат щодо перерахунку та виплати недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5-го травня  відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу до дня Перемоги за період з  2007 року по 2011 рік. Посилаючись на те що, щорічна разова грошова допомога до 5 травня йому як інваліду війни 2 групи нараховується та виплачується відповідачами в значно нижчому розмірі. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»розмір його щорічної разової допомоги до 5 травня повинен складати вісім мінімальних пенсій за віком.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив  його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судовому засіданні проти позову заперечила та зазначила, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачується в межах повноважень наданих Кабінетом Міністрів України.

Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної  в місті Києві  свого представника в судове засідання не направило, хоча про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Вислухавши думку представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 09.10.2006 р.

З метою проведення перерахунку допомоги до 5 травня  він звернувся з письмовою заявою на адресу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, однак листами від 29.08.2011 р. та від 01.09.2011 р. йому було відмовлено у проведенні виплати відповідної грошової різниці з посиланням на те, що допомога виплачується йому у встановлених державою розмірах

Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту»інвалідам війни щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»встановлений наступний прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 01 квітня - 764 грн., , з 01 жовтня - 784 грн.; з 1 грудня - 800 грн.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»установлено, що у 2011 виплата разової грошової допомоги для інвалідів війни 2-ї групи визначена у розмірі - 900 гривень.

        Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно  до  5  травня інвалідам війни ІІ інвалідності виплачується разова  грошова  допомога  у  розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

    Пунктом 28 розділу II Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якого позивачу призначається щорічна разова грошова допомога до 5-го травня, було внесено зміни, зокрема, статтю 13 було викладено в новій редакції.

          Так, згідно ст. 13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно  до  5  травня  інвалідам  війни  виплачується разова грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

          Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, зокрема, пункт 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було викладено в новій редакції, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

          Відповідно до статті 152 Конституції України, закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які були визнані такими, що не відповідають Конституції України, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, з 22.05.2008 року.

         Таким чином, внаслідок визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційним положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», знову набули законної сили редакції статей Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які діяли до внесення змін відповідним Законом.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України . У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, з викладеного вбачається, що згідно положень Законів України «Про Державний бюджет на 2011 рік», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплата грошової допомоги передбачена у меншому розмірі, ніж фактично встановлено Законом України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

            Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зміст прав і свобод людини-це умови і засоби, які визначають матеріальні і духовні можливості людини-це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність ; ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права.

            Таким чином відповідач, виплативши позивачу належну щорічну грошову допомогу, як інваліду війни, порушив вимоги встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в зв'язку з чим його дії слід визнати неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок разової грошової допомоги у розмірах, що передбачені законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

             Відповідно до ст. 99 КАС адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

             З матеріалів справи вбачається, що в період з 2007 р. по 2010 р. ОСОБА_1 отримані щорічні допомоги до 5 травня.

Враховуючи викладене, суд вважає, що  адміністративний позов  підлягає задоволенню в частині вимог, що передують шестимісячному строку звернення до суду, тобто в частині зобов’язання відповідачів нарахувати та виплатити щорічну разову допомогу до 5 травня за 2011 р. в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком підлягає задоволенню.

           На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8,22 Конституції України, ст.ст.2,4 –16, 94, 99, 100, 101, 158- 163 ,256 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії –задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської  районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня  у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2011 р. неправомірною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги до 05 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком.

          В іншій частині позову відмовити.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

     Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського апеляційного адміністративного суду  через районний суд.

Суддя