У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 року                                                    м. Рівне

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                    Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

                    суддів : Хилевича С.В., Шеремет А.М.,

                    секретар судового засідання : Панас Б.В.

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному апеляційну скаргу виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду від 28 вересня 2011 року в справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог житлово-комунальне підприємство ‘’Промислове’’про виселення особи, що самовільно зайняла жиле приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, житлово-комунального підприємства ’’Промислове’’ про визнання неправомірними дій та зобов’язання видати ордер та укласти договір найму житлового приміщення.

          Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                         в с т а н о в и л а  :

   Рішенням Рівненського міського суду від 28 вересня 2011 року в задоволенні  позову виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог житлово-комунальне підприємство ‘’Промислове’’ про виселення особи, що самовільно зайняла жиле приміщення відмовлено.

   В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, житлово-комунального підприємства ’’Промислове’’про визнання неправомірними дій, зобов’язання видати ордер та укласти договір найму житлового приміщення відмовлено.

   В поданій на рішення апеляційній скарзі виконавчий комітет Рівненської міської ради вказує на його незаконність в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог, оскільки  суд не врахував, що ОСОБА_1 не має спеціального ордеру, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі, а тому її дії можна кваліфікувати, як самовільне зайняття кімнати АДРЕСА_1. І, відповідно до ст.ст. 109, 116 ЖК України та п. 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208 вона підлягає виселенню без надання їй іншого жилого приміщення.

 ________________________________________________________________________

Справа № 22-1982/2011 рік                                                                      Головуючий суддя 1 інстанції: Панас О.В.

                               Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким виселити ОСОБА_1 із самовільно зайнятої нею кімнати АДРЕСА_1.

 Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не оскаржується.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

                 Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову виконавчого комітету Рівненської міської ради суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 як працівник ВАТ ‘’Рівнельон’’, за спільним рішенням профкому та адміністрації підприємства, 25.12.1997 року  поселена та прописана в гуртожитку по АДРЕСА_1. Разом з нею прописані і її малолітні діти.

А тому підстав вважати, що ОСОБА_1 вселилась в гуртожиток самоправно немає.

         На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

         Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 немає спеціального ордеру на вселення, а тому її дії можна кваліфікувати, як самовільне зайняття кімнати, і вона підлягає виселенню без надання їй іншого жилого приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки підстав вважати осіб, які хоча і поселені в гуртожиток з порушенням встановленого порядку, але з відома органів, які винесли рішення про надання їм жилого приміщення, та зареєстровані за цією адресою компетентним органом, такими, що самоправно зайняли житлову площу у гуртожитку немає.

          Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

                 Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

                 Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів     

                                                              у х в а л и л а :

                   Апеляційну скаргу виконавчого комітету Рівненської міської ради відхилити.

            Рішення Рівненського міського суду від 28 вересня 2011 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

            Головуючий :

            Судді :