У Х В А Л А
15 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Рожина Ю.М.,
секретаря судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Казфосфат»на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2011 року в справі за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Казфосфат»про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Казфосфат»звернулося до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20 грудня 2010 року про стягнення з ТОВ «УкрТехноФос»1 190 687 доларів США.
В обґрунтування заявленого клопотання стягувач зазначав, що оскільки рішення іноземного суду набрало законної сили, тому підлягає виконанню на території України.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2011 року у задоволенні клопотання ТзОВ «Казфосфат»про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20 грудня 2010 року про стягнення з ТзОВ «УкрТехноФос»1 190 687 доларів США відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду ТзОВ «Казфосфат»подало апеляційну скаргу.
Вказують, що багатосторонньою угодою СНД «Про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності», яка є частиною національного законодавства України передбачені конкретні підстави для відмови у вигляді дозволу на виконання рішення іноземного суду, серед яких відсутні підстави, які були наведені судом в обґрунтуванні при винесенні ухвали.
Враховуючи, що рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Казахстан по арбітражній справі № 2.4-10/158 від 20 грудня 2010 року про стягнення з боржника на користь кредитора суму основного боргу в розмірі1 190 687 доларів США та витрати з арбітражного провадження в розмірі 25 680 доларів США набрало законної сили; сторони, стосовно яких постановлено рішення були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що зазначено у самому рішенні; стягувачем було надано суду клопотання та всі передбачені процесуальним законом документи, тому вважають, що підстав для відмови у видачі дозволу на виконання арбітражного рішення суду не було.
__________________________________________________________________
Справа №22-2015-11 Головуючий у суді 1 інстанції: Ковальов І.М.
Доповідач : Демянчук С.В.
Просили скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2011 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги ТОВ «Казфосфат»щодо визнання рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Казахстан про стягнення з ТзОВ «УкрТехноФос»суми основного боргу та витрат з арбітражного провадження та надати ТОВ «Казфосфат»дозвіл на його примусове виконання.
В поданих на апеляційну скаргу ТзОВ «УкрТехноФос»вказує на безпідставність доводів даної апеляційної скарги. Просили апеляційну скаргу відхилити.
У судовому засіданні представник ТзОВ «Казфосфат», підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Представники ТзОВ «УкрТехноФос»в судове засідання апеляційного суду не з"явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Подані представниками товариства заяви про відкладення справи суд визнав безпідставними.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ТзОВ «Казфосфат»про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20 грудня 2010 року про стягнення з ТзОВ «УкрТехноФос»1 190 687 доларів США суд першої інстанції виходив з того, що 01 жовтня 2010 року ухвалою господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос".
Починаючи з 01 жовтня 2010 року до грошових зобов’язань ТОВ «УкрТехноФос»та порядку їх задоволення застосовується спеціальне законодавство, яке врегульовує питання неплатоспроможності боржника, - Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
На виконання вимог вказаного Закону 27 жовтня 2010 та 02 листопада 2010 року в газеті «Голос України»№ 201 (4951) та № 205 (4955) відповідно опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «УкрТехноФос», в яких встановлено 30-денний термін з дня його опублікування для заявлення вимог кредиторів.
Відповідно до визначень, наведених в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Закон про банкрутство пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.
Відповідно до п. 8.12. Рекомендацій № 04-5/1193 від 04.06.2004 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Казфосфат»заявило свої вимоги в розмірі 1 190 687 доларів США в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «УкрТехноФос»лише 15 лютого 2011 року, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строку.
У зв’язку з цим господарський суд Рівненської області ухвалою від 17 лютого 2011 року повернув заяву ТОВ «Казфосфат»без розгляду, а вимоги останнього визнав погашеними.
Рівненським апеляційним господарським судом постановою від 01 квітня 2011 року залишено апеляційну скаргу ТОВ «Казфосфат»без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Вказані ухвала та постанова в касаційному порядку не оскаржувалися, а отже є такими, що набрали законної сили.
Таким чином, факт припинення грошових вимог ТОВ «Казфосфат»в розмірі 1 190 687 доларів США стверджується судовими рішеннями в господарській справі, що набрали законної сили, а відтак, не потребує додаткового доказування в межах даної справи.
Виходячи з того, що зобов’язання ТОВ «УкрТехноФос»сплатити ТОВ «Казфосфат»суму боргу в розмірі 1 190 687 доларів США припинилося в силу вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 ст. 598 ЦК України, що додатково стверджується ухвалою господарського суду Рівненської області у справі № 8/32 від 17 лютого 2011 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 8/32 від 01 квітня 2011 року, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про існування підстав, передбачених пунктами 4, 8 ч. 2 ст. 396 ЦПК України, для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Казфосфат»про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20.12.2010 року про стягнення 1 190 687 доларів США.
На підтвердження такого висновку в ухвалі наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, постановив ухвалу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Казфосфат»відхилити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Рожин Ю.М.