Справа № 521/962/25

Номер провадження:1-в/521/617/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року                                                        м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Одеси подання начальника ДУ «Одеська виправна колонія №14» ОСОБА_3 , щодо приведення вироку у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Випасне, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

15.01.2024 року Приморським районним судом м. Одеси, за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                - ОСОБА_5 ,

представника ДУ «ОВК №14»        - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

засудженого                                - ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло вказане подання відносно засудженого ОСОБА_4 щодо приведення у відповідність до закону вироку Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 р., у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX, яким вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.

Прокурор в судовому засіданні частково підтримала подання.

Представник ДУ «ОВК №14» дане подання підтримав.

Засуджений ОСОБА_4 підтримав подання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заявлене подання та долучені матеріали, суд приходить до висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком

- Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_4 по даному вироку, частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2020 року, та остаточно визначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

- Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Як убачається:

з вироку Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року, суд встановив, що ОСОБА_4 вчинив крадіжку

- 25.01.2022 року на суму 298,26 грн.

Разом з тим, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року N 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від (далі Закон N 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн. а 50 відсотків від його розміру становили 1240,5 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення ОСОБА_4 діяння, за яке він засуджений, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце у 2022 році становить 2481 грн. (1240,5х2=2481).

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року, наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, а саме за епізодом від 25.01.2022 року на суму 298,26 грн., не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом №3886-ІХ, на підставі ст.5 та ч.2 ст.74 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року за епізодом від 25.01.2022 року на суму 298,26 грн..

Разом з цим, суд вважає за потрібне зазначити, що ОСОБА_4 залишається засудженим вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2020 року

- за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання начальника ДУ «Одеська виправна колонія №14» ОСОБА_3 , щодо приведення вироку у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

На підставі ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України за епізодом від 25.01.2022 року на суму 298,26 грн.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим

- вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2020 року за

- ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 7 діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1