Єдиний унікальний номер 317/6188/24

Провадження № 2-о/317/24/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року  м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                         Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання                                                 Герман В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа – територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заява, враховуючи уточнення, вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 бабуся (по родинній лінії батька) заявниці. Заявниця зазначає, що факт родинних відносин підтверджується: ?свідоцтвом про народження заявниці; ??свідоцтвом про народження батька заявниці; ??свідоцтвом про смерть батька заявниці.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на : житловий будинок АДРЕСА_1 . Заявниця зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею за законом по праву представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_2 на протязі 6-ти місячного строку зі дня відкриття спадщини не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тому що вважала, що прийняла спадщину, відкриту після її смерті в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживаючи з бабусею на час відкриття спадщини за однією адресою АДРЕСА_1 , здійснювала за нею постійний нагляд та догляд, тому що в силу свого хворобливого стану здоров`я та віку (83 роки) вона потребувала постійного догляду та піклування, який заявниця постійно їй і надавала, забезпечувала її необхідним: купувала продукти харчування, необхідні ліки, предмети гігієни та побутові товари.

Однак, для відкриття спадкової справи, нотаріусу необхідно підтвердити факт її проживання зі спадкодавцем за однією адресою на підставі рішення суду, тому заявниця для встановлення цього факту повинна була звернутися до суду з відповідною заявою.

Заявниця зазначає, що спір щодо спадкування відсутній.

У заяві ОСОБА_1 зазначила, що встановлення даного факту має для неї юридичне значення та дозволяє їй реалізувати право на оформлення спадщини.

У зв`язку з чим просить суд встановити її факт постійного проживання з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 28.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19.12.2024 клопотання представника заявниці ОСОБА_1 – адвоката Заярної М.А. задоволено. Витребувано з Запорізької районної державної нотаріальної контори інформацію про те, чи відкривалась спадкова справа у відношенні ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.01.2025 представник заявниці – адвокат Заярна М.А. звернулася до суду з клопотанням та просила, в зв`язку з технічною помилкою, допущеною в прохальній частині заяви, вважати прохальну частину в наступній редакції: «Встановити факт постійного проживання мене, ОСОБА_1 , з бабусею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме, на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

14.01.2025 на виконання ухвали суду надійшов лист № 18/01-16 від 09.01.2025 з Запорізької районної державної нотаріальної контори про надання інформації, у якому зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ніхто зі спадкоємців на прийняття спадщини до Запорізької районної державної нотаріальної контори не звертався, спадкова справа не відкривалась.

У судовому засіданні 20.01.2025 було допитано свідка ОСОБА_3 .

У судовому засіданні 27.02.2025 було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У судове засідання 10.03.2025 заявниця та її представник – адвокат Заярна М.А. не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

10.03.2025 від представника заявниці – адвоката Заярної М.А. до суду надійшла заява, відповідно до якої заяву про встановлення факту представник заявниці підтримує в повному обсязі, просила заяву задовольнити, справу розглянути без участі заявниці та її представника.

Заінтересована особа – територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення заявниці та її представника, допитавши свідків, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьком заявниці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 , про що складено актовий запис № 11 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 29 (а.с. 10).

Отже, ОСОБА_2 є бабусею заявниці – ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 09.10.2021 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 про що складено відповідний актовий запис № 1146 (а.с.11).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 01.08.2022 Вознесенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 7).

Як вбачається з копії договору купівлі продажу від 07.12.1990 ОСОБА_2 придбала житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до довідки від 19.03.2024 № 1196 відділ «ЦНАП» виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області повідомив про те, що померла ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з нею за вказаною адресою зареєстрованих громадян не було (а.с.12).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 924225 від 26.11.2024 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи міститься Акт про фактичне проживання від 23.11.2021, який складено комісією в складі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до якого зазначені особи підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно проживала постійно з 01.07.2022 по 29.07.2022 з бабусею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка була лежачою, хворою та потребувала постійного догляду (а.с. 14).

Відповідно до довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Сімейний лікар» ОСОБА_2 знаходилася під наглядом в КП «ЦПМСД «Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО до 29.07.2022 – до дня смерті. У зв`язку зі станом свого здоров`я потребувала стороннього догляду. Догляд здійснювала ОСОБА_1 (а.с.13).

Допитана у судовому засіданні 20.01.2025 свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що будинок в якому проживала померла ОСОБА_2 та будинок де зареєстрована ОСОБА_1 знаходяться поруч в одному дворі. Свідок зазначила, що часто відвідувала заявницю, яка постійно знаходилася в будинку за адресою: АДРЕСА_1 оскільки доглядала за своєю бабусею ОСОБА_2 . Зазначила, що ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_2 .

Допитана у судовому засіданні 27.02.2025 свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона була подругою померлої ОСОБА_2 , часто відвідувала її (через кожні 2-3 дні), знайома з заявницею з дня її народження, будинок в якому проживала померла ОСОБА_2 та будинок де зареєстрована ОСОБА_1 знаходяться поруч в одному дворі обгороджені одним парканом, останній місяць перед смертю ОСОБА_2 заявниця постійно проживала разом з нею в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала постійний догляд за своєю бабусею.

Допитана у судовому засіданні 27.02.2025 свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що з 2021 року померла ОСОБА_2 пересувалася з стільцем, останні півтора місяці до її смерті заявниця постійно проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за нею догляд, також повідомила, що заявниця організовувала поховання ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Нормами ст.ст. 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції на момент виникнення і існування правовідносин) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо такі обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17).

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, оцінивши у системному зв`язку наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що дійсно ОСОБА_2 на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом з онукою ОСОБА_1 за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на встановлені судом обставини, які були підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає, що заявником доведено обставини, на які він посилається у заяві, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація його спадкових прав, іншого порядку чи можливості встановити даний факт чинним законодавством не передбачено, а встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а отже заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 247, 264-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Заярної Марини Анатоліївни, заінтересована особа: територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з бабусею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме, на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Представник заявника: адвокат Заярна Марина Анатоліївна, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: 69089 м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа, 6

Заінтересована особа: територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОРУ: 26013402, адреса місцезнаходження: 70413 Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, 1.

Суддя                                                                                А.В. Качан