12.03.2025                                                                                

Справа № 642/5495/24

Провадження № 1-кп/642/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 12023221220001455 від 25.09.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Ленінському районному суді м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220001455 від 25.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 272 КК України.

11.03.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов?язана їх дотримувати, що спричинило тяжкі наслідки, та продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що будучи особою, яка зобов?язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, а саме дотримуватись вимог з охорони праці у деревообробній промисловості та положень, закріплених на підприємстві, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своєї бездіяльності, в порушення вимог ст. 13 та ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п.п. 6.3.110 та п.п. 6.3.122 НПАОП 20.0-1. 02-05 «Правила охорони праці в деревообробній промисловості», а також п.п. 3.9 Інструкції з охорони праці під час пресування, затвердженої на ФОП ОСОБА_5 , допустив до робіт з підвищеною небезпекою на станку для пресування PAUL OTT TYPE DQS 30-13/120 ОСОБА_7 , в результаті чого 25.09.2023 приблизно о 10.00, за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4, під час запресовування дерев?яної деталі, останній почав змінювати положення власноручно внаслідок чого прес, який знаходився у ввімкнутому стані, стиснув ліву руку ОСОБА_7 , що в свою чергу призвело до ампутації кисті та передпліччя на рівні нижньої третини лівого плеча та відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-1492/2023 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

29.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 272 КК України.

Прокурор вважає, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що перевірено в рамках судового контролю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Прокурор зазначив у клопотанні, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання ризикам та досягнення мети і завдань кримінального провадження у сторони обвинувачення необхідність у застосуванні стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не перестала існувати.

Так, прокурор у клопотанні вказав на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається обмеженням волі на строк до п?яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Отже, у випадку доведення у суді винуватості ОСОБА_5 , останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Крім того, у підготовче судове засідання, призначене на 18.09.2024 о 14.30, обвинувачений ОСОБА_5 не з?явився, хоча про час та місце проведення був повідомлений у передбачений законом спосіб. Жодних заяв про поважність причин неявки у судове засідання на адресу суду від обвинуваченого або його захисника на адресу суду не надходило. Отже, обвинуваченим ОСОБА_5 порушено вимоги ч. 7 ст. 42 КПК України відповідно до яких, обвинувачений зобов?язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді/суду а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Також прокурор вказав, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявністю потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину та показання яких відкриті обвинуваченому на виконання вимог ст. 290 КПК України, із зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону та іншого. Також слід врахувати, що потерпілий у даному кримінальному провадженні це працівник, який перебуває у трудових відносинах з обвинуваченим ОСОБА_5 , який здійснює свою діяльність, пов`язану із виробництвом кухонних меблів за адресою: АДРЕСА_3 . І хоча потерпілий та свідки вже допитані в ході досудового розслідування, суд відповідно до вимог ст. 23 КПК України досліджує докази безпосередньо. У зв?язку з чим у випадку незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання з покладенням відповідних обов?язків останній буде мати можливість здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, з метою запобігання вказаним ризикам необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора клопотання про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання не заперечували.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 7 ст. 194 КПК України передбачено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.11.2024 клопотання захисника про часткове скасування та зміну додаткових обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 задоволено частково, змінено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, що покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

4)здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2024 та від 24.01.2025 клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задоволено, продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 (два) місяці.

Суд вважає, що вказаний у клопотанні прокурора ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу прокурором не доведено та судом не встановлено, оскільки процесуальна поведінка обвинуваченого вказує на те, що останній не має наміру переховуватися від суду.

Вказівка прокурора на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є формальною та не обґрунтованою, оскільки сама по собі ймовірність призначення обвинуваченому суворого покарання за відсутності підтверджень конкретних фактів ухилення його від суду, переховування, перешкоджання у будь-який спосіб підготовчому провадженню чи судовому розгляду не свідчить про наявність відповідного ризику та необхідність застосування запобіжного заходу.

Також суд повторно звертає увагу прокурора, що його посилання на неявку обвинуваченого у судове засідання, яке було призначене 18.09.2024, вже розглядалося судом при постановленні ухвали суду від 29.11.2024 та визнано таким, що не може буде взяте судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо підтвердження належного повідомлення обвинуваченого та його захисника про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

При цьому суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, оскільки у судовому провадженні свідки ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В той же час суд підкреслює, що особисте зобов`язання є найбільш м?яким запобіжним заходом, передбаченим нормами КПК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177-179, 194, 201, 331, 371-372, 376, 392 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 (два) місяці, тобто до 10.05.2025 включно.

Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, які передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

4)залишити на зберіганні у Головному управлінні Державної міграційної служби України в Харківській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Встановити строк дії ухвали до 10.05.2025.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням вказаної ухвали покласти на прокурорів відділу Харківської обласної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12.03.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_8