Справа № 392/2059/24

Провадження № 2/392/294/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

04 березня 2025 року                                                                м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді - Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Сучасний Факторинг» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10231277036 від 18.06.2023 року в розмірі 17820,00 грн, судові витрати в розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви - приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10231277036. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 17820,00 грн, терміном на 12 календарних місяців платності 5,00% від загальної початкової суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 206,62% річних від загальної суми кредиту. З моменту вчинення позивальником дій передбачених п.1.3 Публічної пропозиції вважається, що позичальник в повній мірі та безумно приєднався до умов Договору. Публічна пропозиція, заява – приєднання та Графік платежів, підписані та подані позичальником відповідно до умов Публічної пропозиції складають укладений між кредитором та позивальником Договір (п.1.4). Згідно з розділом 2 кредитор надає позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачений Договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Позивач виконав взяти на себе зобов`язання та надав відповідачу кошти передбачені Договором. Відповідач взяти на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку позивач звернувся до суду з даним позовом. Посилаючись на наведені обставини позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Сучасний Факторинг» про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви представник позивача просив здійснити розгляд справи без участі представника ТОВ «Сучасний Факторинг». Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 10.01.2025 року, 04.02.2025 року та 04.03.2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, повідомлявся шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві представник позивача.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Заперечення від сторін проти заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що 18.06.2023 року між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10231277036. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 17820,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,00% в місяць, процентна ставка (звичайна), та з орієнтовною реальною річною процентною ставкою на дату укладення договору в розмірі 206,62 % річних.

У заяві приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Графіком платежів Кредитному посереднику становить між ним та позивачем єдиний кредитний договір по продукту «Кредит на товар».

Зі змісту заяви приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10231277036 від 18.06.2023 року встановлено, що строк кредиту становить 12 місяців, з моменту надання по терміни, визначені в графіку платежів, що подається разом з цією заявою-приєднання, з кінцевим терміном повернення 20.06.2023 року (включно). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 28512,00 грн.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору про надання споживчого кредиту № № 10231277036 від 18.06.2023 року між позивачем та відповідачем узгоджено графік платежів та основні умови кредитування.

18.06.2024 року було між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору продукту «Кредит на товар» № 10231277036 від 18.06.2023 року, відповідно якій частково змінено умови договору.

Згідно Паспорта споживчого кредиту за кредитним договором № 10231277036 від 18.06.2023 року, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, з інформацією щодо реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядку повернення кредиту, про що свідчить його підпис проставлений ним власноруч.

Крім того, відповідач власноруч підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тобто прийняв всі умови та погодився з ними.

Отже, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування кредитними коштами.

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 10231277036 від 18.06.2023 року, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний Факторинг» станом на 12.11.2024 становить 16829,55 грн, з яких: 10395,00 грн загальна заборгованість за тілом кредиту; 6434,55 грн загальна заборгованість за сумою комісії.

Суд зауважує, що відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача. Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Вирішуючи даний позов суд застосовує такі норми права.

Згідно з пунктом 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003 року ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - ТОВ «Сучасний Факторинг»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Сучасний Факторинг» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «Сучасний Факторинг» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи, що позивач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, в той час як відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати комісії не виконував належним чином, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість, з огляду на викладене вище, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності на предмет їх належності та достовірності, приймаючи до уваги, що відповідач позов визнав, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 10231277036 від 18.06.2023 року у розмірі 16829,55 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просив суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати в сумі 5000 грн на професійну правничу (правову) допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договором № 28/08/24 про надання правової допомоги від 28.08.2024 року; актом № 89 прийому – передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість юридичних послуг отриманих ТОВ «Сучасний Факторинг» від Адвокатського об`єднання «Деналі» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 становить суму в розмірі 5000,00 грн, яка включає в себе: узгодження правової позиції, складання позовної заяви; платіжною інструкцією від 15.11.2024 року № 1115029 про сплату коштів у розмірі 5000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Відповідач не скористався даним правом та з клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу до суду не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Разом з тим, суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, суд вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 3000 грн, саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76 - 83, 141, 265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10231277036 від 18.06.2023 року в розмірі 16829 грн 55 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39 літ. А, ЄДРПОУ 35310044;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                Альона Володимирівна Бадердінова