Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1892242536


ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р.                                                                    Справа №909/579/24


Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя                                                            О.В. Зварич

судді                                                                                І.Ю. Панова

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця Гарасимка Василя Васильовича б/н від 04.12.2024 року (вх. № 01-05/3565/24 від 09.12.2024 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року (суддя В.В.Михайлишин; повне рішення складено 18.11.2024 року)

у справі № 909/579/24

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі АТ "Українська залізниця")

до відповідача: Фізичної особи – підприємця Гарасимка Василя Васильовича (надалі ФОП Гарасимко В.В.)

про стягнення заборгованості в розмірі 70769, 68 гривень, з яких: 70699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70,06 гривень - земельний податок, а також зобов`язання звільнити нерухоме майно,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Войцеховська Н.Я. – адвокат (довіреність за №10484 від 09.07.2024 року);

від відповідача: ФОП Гарасимко В.В.,


ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог


18.06.2024 року АТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Гарасимко В.В. про стягнення заборгованості в розмірі 70769, 68 гривень, з яких: 70699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70,06 гривень - земельний податок, а також зобов`язання звільнити нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 та додаткових угод до договору, після закінчення строку договору оренди не повернув орендоване ним майно, внаслідок чого позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 70 699, 62 гривень за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року, а також земельний податок в розмірі 70, 06 гривень. Окрім цього, позивач просив суд зобов`язати відповідача звільнити частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т.Шевченка, 21.


Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року у справі №909/579/24 задоволено позов АТ "Українська залізниця". Стягнуто з ФОП Гарасимко В.В. на користь АТ "Українська залізниця"  70769,68 гривень заборгованості, з яких: 70699,62 гривень  неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70,06 гривень - земельний податок, а також 4844, 80 гривень  судового збору. Зобов`язано ФОП Гарасимко В.В. звільнити частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем за прострочення повернення орендованого майна за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в розмірі 70 699, 62 гривень. Доказів протилежного до суду не надано. Окрім того, беручи до уваги визначені пунктом 6.1. договору умови припинення договору про відшкодування витрат, за якими даний договір діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна, та враховуючи відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна, позивачем правомірно нараховано відповідачу відшкодування витрат по сплаті земельного податку за період з листопада місяця 2023 року по березень місяця 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.

Також пунктами 11.10., 11.11. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту покладається на орендаря. Враховуючи викладене, виходячи з умов, передбачених у пунктами 11.10. та 11.11. договору оренди, а також наведених вище норм права, суд дійшов до висновку про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачеві об`єкт оренди за актом приймання-передачі, починаючи з 02.07.2018.


Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що жодним чином не порушив права позивача, договір оренди чинний на даний час, а позивач не є особою, котра вправі вимагати повернення оренди та сплати санкцій. Заявляє, що державна реєстрація АТ "Українська залізниця" відбулася 21.10.2015 року та майно, передане АТ "Українська залізниця", також підлягає державній реєстрації, а право власності на таке майно виникає з моменту його державної реєстрації. Стверджує, що АТ "Українська залізниця" не набувало права власності на об`єкт оренди. Зазначає, що з 07.12.2015 року саме Міністерство інфраструктури України вважається зареєстрованим власником майна та, як наслідок, належним орендодавцем за договором оренди. Вказує на те, що  АТ "Українська залізниця" не є особою, яка наділена правом на отримання орендованого майна, а також на отримання штрафних санкцій. Також заявляє, що для продовження дії договору оренди на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» необхідне продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність письмового повідомлення про припинення або зміну умов договору. Зазначає, що будь-яких вимог від власника майна -  Міністерства інфраструктури України до відповідача не надходило. Крім того, скаржник не погоджується з нарахованою неустойкою. Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року у справі №909/579/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.


Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зазначає, що відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №200 від 25.06.2014 року, враховуючи вимоги наказу Міністерства інфраструктури України від 09.07.2014 № 301 «Про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування та інші заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було складено Передавальні акти та окремі Зведені переліки майна, що вноситься до статутного капіталу, та Зведені переліки майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання. Вказані документи були затверджені Міністерством інфраструктури України. Звертає увагу суду на те, що спірний об`єкт, розташований за адресою: Івано-Франківська область, м.Долина, вул. Т. Шевченка, 21, увійшов у Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу АТ «Українська залізниця», та у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про господарські товариства» Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу. Вказує на те, що, приймаючи рішення про утворення АТ "Українська залізниця" шляхом реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту та встановлюючи його правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків зазначених підприємств, держава тим самим фактично висловила своє волевиявлення щодо переходу до АТ "Українська залізниця" права власності на відповідне майно, передане державною до його статутного капіталу, у тому числі права самостійно виступати орендодавцем такого майна. Також зазначає, що статус АТ "Українська залізниця" як правонаступника відповідних підприємств залізничного транспорту безпосередньо визначений Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та Статутом АТ "Українська залізниця", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, які не передбачають можливості запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва, відстрочення набуття права власності на об` єкти нерухомого майна. Позивач вказує на те, що відповідач не виконав свого обов`язку стосовно повернення майна, а тому позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року. Акту приймання- передачі до Договору оренди нерухомого майна від 14.02.2012 р. за № 05/12 з боку відповідача на адресу орендодавця не надано, майно не звільнено, що і стало підставою для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року у справі №909/579/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.


В судовому засіданні відповідач підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.


Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 14.02.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Івано-Франківській області (орендодавець), Відокремленим підрозділом "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (балансоутримувач) та підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено договір оренди державного майна № 05/12.

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м, яка перебуває на балансі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", розташоване за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21, реєстровий номер 01059900.40011.ААЛВВИ776, вартість якого згідно Звіту про незалежну оцінку станом на 31.10.2011  становить 129504,00 гривень без ПДВ.

Згідно пунктів 2.1. договору, вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписання сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна.

Відповідно до пункту 2.2. договору передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За пунктом 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995  зі змінами та враховуючи процедуру проведення конкурсу (протокол засідання конкурсної комісії № 1 від 13.01.2012) і за базовий місяць оренди - грудень 2011 становить 1 950 гривень без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2012 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2011) на індекси інфляції за січень, лютий 2012 з врахуванням добової орендної плати. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

У відповідності до пункту 3.2. договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем і спрямовується: 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу на розрахунковий рахунок (п. 3.4. договору).

Відповідно до пункту 3.5. договору розмір орендної плати підлягає перегляду у разі зміни Методики з дня набрання чинності відповідних змін, у разі внесення змін щодо розміру орендної плати іншими нормативними актами з дня набрання ними чинності.

Згідно пункту 3.9. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання (повернення) включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктами 5.1., 5.3., 5.4. договору визначено обов`язки орендаря, зокрема: прийняти майно по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з договором оренди; використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна в тому числі податку на землю незалежно від господарської діяльності.

Згідно пункту 8.3. договору, розділу 8 "Права Орендодавця", орендодавець вправі виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його використання або невиконання умов договору.

Пунктом 9.1. договору визначено, що до обсягу прав баласоутримувача належить право виступати з ініціативою внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його використання або невиконання умов договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (10.1. договору).

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 14.02.2012 до 14.02.2013 (п. 11.1. договору).

За пунктом 11.3. договору, зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору оренди (п. 11.6. договору).

Відповідно до пункту 11.7. договору, реорганізація орендодавця чи балансоутримувача не визнається підставою для зміни або припинення чинності договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Пунктами 11.10.., 11.11. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту покладається на орендаря.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення (п. 11.12 договору).

29.01.2016 між АТ "Укрзалізниця" (орендодавець), що є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 14.02.2012 № 05/12.

За пунктом 1. додаткового договору сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 14.02.2012 № 05/12 є АТ "Укрзалізниця".

Згідно пункту 2. додаткового договору у тексті договору змінено найменування Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4" ДТГО "Львівська залізниця" на Виробничий підрозділ "Івано-Франківське  управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії  "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та підрозділ Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд.

У відповідності до пункту 3. додаткового договору, сторони узгодили п. 3.1. викласти в редакції: «Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої  постановою КМУ від 04.10.1995 №786  за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 3 523, 97 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць».

Згідно пункту 4. додаткового договору, вирішено п. 3.4. викласти в наступній редакції: "Орендна плата 100 % перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, одержувач коштів: підрозділ "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії  "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним."

Пунктом 5. додаткового договору визначено, пункт 11.1. викласти в редакції: "цей договір діє з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно".

Усі інші умови не порушені даним договором залишаються без змін (п. 6. додаткового договору).

Цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та у відносинах щодо терміну дії та розрахунків діє з 01.12.2015 (п. 7. додаткового договору).

Даний додатковий договір є невід`ємною складовою частиною договору оренди №05/12 від 14.02.2012 (п. 8. додаткового договору).

У відповідності до розрахунку плати за базовий місяць оренди майна, що обліковується на балансі підрозділу Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, що є додатком № 1 до додаткового договору від 29.01.2016, визначено, що орендна плата за місяць складає 3 523, 97 грн. без ПДВ.

В акті приймання-передачі нерухомого майна від 29.01.2016, що є додатком № 2 до додаткового договору від 29.01.2016, який складено АТ "Укрзалізниця" (орендодавець), що є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко В. В. (орендар), зазначено, зокрема, що:

1. Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - частину будівлі загальною площею 113, 6 кв. м. (Івано-Франківська область, м.Долина, вул. Т. Шевченка, 21), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2014 і становить за незалежною оцінкою 160263,00 гривень.

2. Об`єкт оренди обліковується на балансі підрозділу Івано-Франківського управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд.

Акт скріплено підписами та печатками сторін.

07.05.2018 року АТ "Укрзалізниця" та ФОП Гарасимко В. В. уклали додатковий договір, яким продовжили строк дії договору до 30.06.2018 включно, без подальшого продовження.

01.02.2017 між Виробничим структурним підрозділом "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою  підприємцем Гарасимко В. В. (орендар) було укладено договір № 10/3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна.

За умовами пункту 1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач - ВСП "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" АТ "Укрзалізниця" здійснює обслуговування орендного майна, що передано в оренду на підставі договору державного майна № 05/12 від 14.02.2012, зі змінами, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21, площею 113, 6 м. кв., а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на сплату податку на землю, експлуатаційні витрати на комунальні послуги, пропорційно займаній ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за даним договором. Розмір плати за послуги зазначені в п. 1.1. даного договору визначається на підставі розрахунку балансоутримувача, що є невід`ємною частиною даного договору (Додаток 1) та окремого розрахунку за надані комунальні послуги, в разі надання таких послуг. Орендоване майно використовується згідно умов договору оренди.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору про відшкодування витрат, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна. Даний договір автоматично припиняє свою дію в разі повернення орендарем балансоутримувачу орендованого майна по акту приймання-передачі, у випадку дострокового розірвання договору оренди.

З долученого до матеріалів справи Додатку № 1 до договору про відшкодування витрат (Розрахунку відшкодування витрат за місяць на утримання орендованого державного майна) вбачається, що у вартість витрат включено: відшкодування витрат по сплаті податку на землю в розмірі 11, 56 гривень та загально - виробничі витрати в сумі 45, 97 гривень, всього  57, 53 гривень, а також ПДВ 20 % в сумі  11, 51 гривень.

Позивач направляв на адресу відповідача претензії, якими повідомляв про закінчення договору оренди та про необхідність сплати неустойки за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в сумі 70 699, 62 гривень, а також відшкодування витрат по сплаті податку на землю за період з листопада місяця 2023 року по березень місяць 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення орендованого майна, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в сумі 70 699, 62 гривень.

Окрім цього, зважаючи на відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна про повернення орендарем орендованого майна за договором оренди № 05/12 від 14.02.2012  балансоутримувачу, відповідачем нараховано відшкодування витрат по сплаті податку на землю за період з листопада місяця 2023 року по березень місяць 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.

Означена заборгованість відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, орендоване майно (частина будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21) - не звільнено, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.


Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Закон України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

За положеннями статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Утворення Товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України. Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 року встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із  Законом України  “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 9 статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» унормовано, що одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі.

Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Відтак, приймаючи рішення про утворення ПАТ "Українська залізниця" шляхом реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту та встановлюючи його правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків зазначених підприємств, держава тим самим фактично висловила своє волевиявлення щодо переходу до ПАТ "Українська залізниця" права власності на відповідне майно, передане державною до його статутного капіталу, у тому числі права самостійно виступати орендодавцем такого майна.

При цьому,    статус ПАТ "Українська залізниця" як правонаступника відповідних підприємств залізничного транспорту безпосередньо визначений Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та Статутом ПАТ "Українська залізниця", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, які не передбачають можливості запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва, відстрочення набуття права власності на об`єкти нерухомого майна тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року у справі № 918/792/18.

Згідно із частиною 1, 3 статті 4 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» до статутного капіталу Товариства вносяться майно залізничного транспорту загального користування. Внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу Товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Враховуючи вищеописані норми, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що АТ "Укрзалізниця" є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2  статті 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що 14.02.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Івано-Франківській області (орендодавець), Відокремленим підрозділом "Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (балансоутримувач) та підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено договір оренди державного майна № 05/12, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м, яка перебуває на балансі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", розташоване за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21, реєстровий номер 01059900.40011.ААЛВВИ776, вартість якого згідно Звіту про незалежну оцінку станом на 31.10.2011  становить 129504,00 гривень без ПДВ.

Вище зазначено, що 29.01.2016 між АТ "Укрзалізниця" (орендодавець), яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 14.02.2012 № 05/12, пунктом 1 якого сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 14.02.2012 № 05/12, є АТ "Укрзалізниця".

Також у додатковому договорі сторони визначили розмір орендної плати, виклавши п.3.1. договору оренди в такій редакції: «Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої  постановою КМУ від 04.10.1995 №786  за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 3 523, 97 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць».

Пунктом 4. додаткового договору викладено п. 3.4. договору оренди в редакції: "Орендна плата 100 % перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, одержувач коштів: підрозділ "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії  "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним".

Відповідно до пункту 5 додаткового договору вирішено пункт 11.1.договору оренди викласти в такій редакції: "Цей договір діє з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно".

Усі інші умови не порушені даним договором залишаються без змін (п. 6. додаткового договору).

Цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та у відносинах щодо терміну дії та розрахунків діє з 01.12.2015 (п. 7. додаткового договору).

Даний додатковий договір є невід`ємною складовою частиною договору оренди №05/12 від 14.02.2012 (п. 8. додаткового договору).

Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 29.01.2016, який є додатком №2 до додаткового договору від 29.01.2016, складеним між АТ "Укрзалізниця" (орендодавець), як правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко В. В. (орендар), і скріпленим підписами та печатками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину будівлі загальною площею 113, 6 кв. м.( АДРЕСА_1 ).

07.05.2018 року АТ "Укрзалізниця" та ФОП Гарасимко В. В. уклали додатковий договір, яким продовжили строк дії договору до 30.06.2018 включно, без подальшого продовження.

01.02.2017 між Виробничим структурним підрозділом "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою  підприємцем Гарасимко В. В. (орендар) було укладено договір № 10/3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна.

Отже, укладені договори стали підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків між сторонами.

Згідно із частиною 1  статті 509 Цивільного кодексу України  зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 1  статті 526 Цивільного кодексу України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до  статті 6  цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1  статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1  статті 628 Цивільного кодексу України  зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом  статті 629 Цивільного кодексу України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №909/1370/19 встановлено, що договір оренди державного майна №05/12 від 14.02.2012 року припинив свою дію 30.06.2018 року.

Вказане випливає з аналізу змісту додаткового договору від 07.05.2018 року, укладеного між АТ "Укрзалізниця" та ФОП Гарасимко В. В., яким сторони продовжили строк дії договору оренди до 30.06.2018 включно, без подальшого продовження.

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач повернув об`єкт оренди, чи вживав заходи з повернення об`єкта оренди позивачу. Орендоване майно не повернуто орендодавцеві, доказів протилежного матеріали справи не містять.  

Відповідач не надав суду доказів повернення майна чи сплати неустойки за користування річчю за час прострочення повернення майна.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У цій справі судом встановлено, що строк дії оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 закінчився 30.06.2018, при цьому, відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за вказаним договором оренди.

Пунктами 11.10., 11.11. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту покладається на орендаря.

         Колегія суддів погоджується з мотивами суду першої інстанції про те, що виходячи з умов, передбачених у пунктами 11.10. та 11.11. договору оренди, а також наведених вище норм права, відповідач повинен повернути позивачеві об`єкт оренди за актом приймання-передачі, починаючи з 02.07.2018 (01.07.2018 – вихідний день).

          З огляду на те, що відповідач не виконав обов`язку щодо звільнення орендованого майна та повернення його позивачу шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача в цій частині.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору № 10/3 від 01.02.2017 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна. Даний договір автоматично припиняє свою дію в разі повернення орендарем балансоутримувачу орендованого майна по акту приймання-передачі, у випадку дострокового розірвання договору оренди.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що беручи до уваги визначені пунктом 6.1. договору умови припинення договору про відшкодування витрат, за якими даний договір діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна, та враховуючи відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна, позивачем правомірно нараховано відповідачу відшкодування витрат по сплаті земельного податку за період з листопада місяця 2023 року по березень місяця 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте відповідно до норм матеріального і процесуального права.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року у справі №909/579/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця Гарасимка Василя Васильовича б/н від 04.12.2024 року (вх. № 01-05/3565/24 від 09.12.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 року у справі №909/579/24 – без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.


Головуючий суддя                                                                       О.В. Зварич



Суддя                                                                                          І.Ю. Панова



        Суддя                                                                                          О.С. Скрипчук



  • Номер:
  • Опис: стягнення заборгованості за договором оренди майна в сумі 70 769 грн 68 коп.
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи
  • Номер справи: 909/579/24
  • Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
  • Суддя: Зварич Оксана Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.07.2024
  • Дата етапу: 23.07.2024
  • Номер:
  • Опис: про стягнення заборгованості в розмірі 70769, 68 гривень, з яких: 70699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70,06 гривень - земельний податок, а також зобов`язання звільнити нерухоме майно,
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 909/579/24
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Зварич Оксана Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.03.2025
  • Дата етапу: 31.03.2025
  • Номер:
  • Опис: про стягнення заборгованості в розмірі 70769, 68 гривень, з яких: 70699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70,06 гривень - земельний податок, а також зобов`язання звільнити нерухоме майно,
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 909/579/24
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Зварич Оксана Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.03.2025
  • Дата етапу: 02.06.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація