Справа №  1-157/11                                     

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________

                                                                               В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

 31.10.2011  року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі –Змієвській О.В., з участю обвинувача-потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Явкине Баштанського району Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Охринча Криулянського району Молдови, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,  молдованки, громадянки України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючої, одруженої, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно заподіяли ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за таких обставин.

20 червня 2011 року близько 18.30 год. в с. Явкине Баштанського району на вул. АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка з ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якої, ОСОБА_2 двічі вдарив ОСОБА_1 рукою в голову, від чого той упав та ОСОБА_3 почала наносити ОСОБА_1 численні удари руками та ногами по різним частинам тіла. В результаті неправомірних дій підсудних ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження у виді крововиливу в області лівої орбіти, семи крововиливів в області обличчя, трьох крововиливів в лопаточній області справа, шести крововиливів в області верхніх відділів грудної клітини спереду, забиття м’яких тканин в тім’яній області зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Свою вину у вчинені інкримінованого йому за вищезазначених обставин злочину підсудний ОСОБА_2 визнав частково та пояснив, що 20.06.2011 року близько 18.30 год. він вийшов на вулицю, щоб впіймати власного бичка, який зірвався з цепу. Коли ОСОБА_2 піймав бичка та вів його за цеп додому, його дружина ОСОБА_3 підганяла бичка та до неї на велосипеді під’їхав потерпілий ОСОБА_1 та намагався з нею вчинити бійку, оскільки сім’я ОСОБА_3 з ОСОБА_1 мають давні неприязні відносини з приводу користування земельними ділянками. ОСОБА_2, тримаючи однією рукою за цеп бичка, другою рукою двічі вдарив ОСОБА_1 у вухо від чого той упав на землю. Після цього, його дружина ОСОБА_3, не стримавши свого хвилювання, почала бити лежачого ОСОБА_1 руками та ногами. Через деякий час вони (ОСОБА_2 та ОСОБА_3В.) повели бичка додому, а ОСОБА_1 залишився на місці подій. Підсудний не визнає, що вказаними діями потерпілому могла бути заподіяна моральна шкода.

    Свою вину у вчинені інкримінованого їй за вищезазначених обставин злочину підсудна ОСОБА_3 визнала частково та пояснила, що у неї та її чоловіка ОСОБА_2 склались давні неприязні відносини з ОСОБА_1 з приводу користування землею. 20.06.2011 року ввечері ОСОБА_1 косив навпроти їх двору траву, в цей час у ОСОБА_2 відірвався бичок та вони удвох побігли за бичком. Коли вони повертались, ведучи бичка, додому –до них під’їхав на велосипеді ОСОБА_1 та намагався вчинити сварку її вдарити. Її чоловік ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_1 на землю та коли той упав, вона ОСОБА_3) не стрималась та почала руками та ногами наносити удари ОСОБА_1 Підсудна точно пам’ятає, що завдала потерпілому кілька ударів ногою по спині та рукою в обличчя. Конфлікт тривав невеликий проміжок часу та припинився сам собою та вона з чоловіком далі повели додому бичка, а ОСОБА_1 залишився на місці. Підсудна вважає, що конфлікт був спровокований самим ОСОБА_1 через їх взаємну неприязнь та потерпілому не могла бути заподіяна моральна шкода.

Крім часткового визнання своєї вини винна підсудних підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме.

При розгляді справи в суді потерпілий ОСОБА_1 показав, що має тривалі конфлікти з ОСОБА_2 з приводу користування суміжними ділянками землі в с. Явкине Баштанського району. 20.06.2011 року він косив траву на АДРЕСА_1 Коли ОСОБА_1 косив траву - повз пробігала ОСОБА_3 та зробивши йому зауваження, виразилась на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_1, бажаючи розібратись з вказаного приводу з ОСОБА_3, під’їхав до них (ОСОБА_2 та ОСОБА_2) які вели бичка по вулиці. Коли він порівнявся з підсудними, його штовхнули на землю та почали бити по різним частинам тіла, як здалось ОСОБА_1 ударів завдавали з кількох боків. Після того, як припинилось його побиття, ОСОБА_1 пішов до землевпорядника сільської ради ОСОБА_4 та потім повернувся додому. Наступного дня потерпілий звернувся з відповідною заявою до Баштанського РВ УМВС та звернувся за лікарською допомогою, але від госпіталізації відмовився. Вказаними протиправними діями підсудних ОСОБА_1  було заподіяно моральну шкоду, яку потерпілий оцінив в 2000 грн.               

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказала, що проживає разом з потерпілим ОСОБА_1 20.06.2011 року вона вранці пішла на роботу та ОСОБА_1  залишився вдома, тілесних ушкоджень на ньому не було. Коли ввечері вона повернулась додому то побачила, що її співмешканець ОСОБА_1 побитий, у нього був синець під оком та червоне від побиття обличчя, потерпілий повідомив, що його побили ОСОБА_3. Після побиття ОСОБА_1 скаржився на самопочуття.

Зі свідчень ОСОБА_4 слідує, що вона працює землевпорядником в Явкинській сільській раді. Їй відомо про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 існують суперечки з приводу користування землею. 20.06.2011 року до неї додому прийшов ОСОБА_1 на його обличчі було помітно кров та сказав, що його побили ОСОБА_2 і ОСОБА_3 через конфлікт із-за землі.  

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 181/58 від 28.09.2011 року ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у виді крововиливу в області лівої орбіти, семи крововиливів в області обличчя, трьох крововиливів в лопаточній області справа, шести крововиливів в області верхніх відділів грудної клітини спереду, забиття м’яких тканин в тім’яній області зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 41-43).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних і кваліфікує їх дії за ст.125 ч.1 КК України, як умисне заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень.

При призначенні підсудним покарання суд враховує особу винних, які за місцем проживання характеризуються позитивно, мають на утриманні неповнолітнього сина та малолітню дочку, характер вчиненого ними злочину, що віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. В зв’язку з чим з підсудних на користь потерпілого ОСОБА_1 в солідарному порядку підлягає стягненню грошова сума необхідна для компенсації втрат немайнового характеру (переживань, психічних та фізичних страждань), викликаних наслідками заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Вирішуючи питання про розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної немайнової шкоди, суд враховує встановлені обставини та причини вчинення злочину, характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань (психічні та фізичні страждання, нервозність позивача, його переживання), втрату ним психічного та фізичного благополуччя, а також глибину перенесених страждань. З врахуванням наведеного, суд вважає, що з підсудних на користь позивача належить стягнути 1000 грн., необхідних для компенсації перенесених моральних страждань і для досягнення (відновлення) психологічної рівноваги потерпілим.

Враховуючи, що підсудні заперечують проти застосування до них акту амністії, як до таких, що мають дітей віком до 18 років, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2011 році»до підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акт амністії не застосовується.  

          На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, і призначити покарання в виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, і призначити покарання в виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція в п’ятнадцятидобовий термін.

СУДДЯ: