Справа №  2-312/11

     БАШТАНСЬКИЙ    РАЙОННИЙ СУД

   _____________________________________________________________

     56101  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

          15.09.2011 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:  головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі –Змієвській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, зазначивши, що сторони уклали шлюб 28.10.2000 року, від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. В період шлюбу сторони придбали спільне майно на суму 198795,43 грн., яке складається з земельної ділянки, площею 13,21 га в межах території Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, автомобіля ИЖ 412 (н.з. НОМЕР_1), трактора МТЗ 80 (н.з. НОМЕР_2), плугу марки ПЛН-3-35, тракторного причепу, причепу до мотоциклу, худоби та птиці, устаткування, меблів та речей домашнього вжитку, побутової техніки, посуду та господарських речей, постільних приналежностей. Оскільки сторони не змогли добровільно розділити спільно набуте майно, позивач просив провести поділ спільного майна подружжя, виділивши відповідачу у власність автомобіль ИЖ 412 та земельну ділянку, а все інше майно –виділити у власність позивачу. В ході судового розгляду позивач уточнила позов та просила виключити з переліку спільного майна вказану у позові свердловину, як безпідставно включену.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач та його представник позов визнав частково, вказавши, що дійсно в період шлюбу з позивачем була придбана більшість вказаного позивачем в позові майна. При цьому сторона відповідача просила виключити з переліку спільного майна подружжя такі речі: автомобіль ИЖ 412 (н.з. НОМЕР_1),оскільки відповідач керує вказаним автомобілем на підставі довіреності та вказаний транспортний засіб належить іншій особі та до спільного майна подружжя не відноситься; тракторний причеп та плуг марки ПЛН-3-35, оскільки вказані речі були подаровані відповідачу його дідом ОСОБА_6; земельну ділянку, оскільки та була приватизована відповідачем та до спільного майна подружжя не відноситься. Відповідач просив виділити йому у власність лише трактор МТЗ 80, який сторона відповідачів оцінила в 13000 грн., з визначеною позивачем оцінкою інших речей відповідач та його представник погодились. При цьому, відповідач та його представник вказали, що оскільки з позивачем залишились проживати троє дітей сторін та аліментів, що стягуються на їх утримання, не достатньо для їх повноцінного розвитку, - слід відступити від принципу рівності в долях подружжя, виділивши відповідачу лише трактор МТЗ 80, а інше майно виділити у власність позивача без стягнення з нього на користь відповідача компенсації вартості різниці в долях.  

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідчення ОСОБА_6, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази (свідоцтв про одруження сторін, свідоцтва про народження дітей; опис майна подружжя від 17.02.2011 року; довідку виконавчого комітету Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 01.03.2011 року №75; довідку виконавчого комітету Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 01.03.2011 року №76; довідку відділу Держкомзему у Баштанському районі Миколаївської області від 18.04.2011 року №С-19-04; довіреність від 16.10.2007 року на володіння автомобілем ИЖ 412 (н.з. НОМЕР_1); договір дарування від 10.02.2004 року; гарантійни талон на телевізор Оріон; довідку відділу Держкомзему у Баштанському районі Миколаївської області від 16.05.2011 року №200/05-32; довідку Новобузького ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 18.05.2011 року №332; довідку Держтехнагляду по Баштанському району від 03.06.2011 року №25/11-02; договір купівлі-продажу №7125 від 05.11.2009 року; технічний паспорт на будинок; витяг про реєстрацію права власності на нерухому майно; свідоцтво про реєстрацію трактора МТЗ 80, посвідчення тракториста-машиніста на ім’я ОСОБА_2; державний акт на право власності на земельну ділянку; висновок №4403 судової авто товарознавчої експертизи за позовом ОСОБА_1 по цивільній справі №2-312/2011), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 28.10.2000 року, від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. В період шлюбу сторони придбали спільне майно, що складається з наступних об’єктів: колісний трактор МТЗ-80, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 33480 грн.; дві корови, вартістю 10000 грн.; однорічне теля, вартістю 2000 грн.; трьохмісячне теля, вартістю 500 грн.; порося, вартістю 500 грн.; чотирнадцять голів домашньої птиці, вартістю 1000 грн.; причеп до мотоциклу, вартістю 400 грн.; бензопилу, вартістю 950 грн.; мініелектростанцію «Енергомаш», вартістю 2000 грн.; електродрель, вартістю 100 грн.; сокиру, вартістю 50 грн.; шість одиниць сільгоспінвентарю, вартістю 120 грн.; мотор БЦН, вартістю 500 грн.; мотор «Нива», вартістю 300 грн.; сто метрів шлангу, вартістю 600 грн.; три пластикові бочки, вартістю 600 грн.; візок, вартістю 50 грн.; меблеву стінку, вартістю 1400 грн.; меблевий м'який куточок, вартістю 1450 грн.; шафу, вартістю 1000 грн.; ліжко двохмісне, вартістю 400 грн.; ліжко полуторне, вартістю 200 грн.; ліжко дитяче, вартістю 200 грн.; стіл, вартістю 100 грн.; сіл кухонний, вартістю 100 грн.; п’ять стільців, вартістю 100 грн.; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 500 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 450 грн.; килимову доріжку довжиною 2 метри, вартістю 80 грн.; килимову доріжку довжиною 1,2 метри, вартістю 120 грн.; тюль з портьєрами, вартістю 400 грн.; ванну, вартістю 70 грн.; три настінні килими, вартістю 1000 грн.; 10 метрів карнизів, вартістю 120 грн.; телевізор «Сатурн», вартістю 1200 грн.; обігрівач «Атлант», вартістю 450 грн.; «DVD-програвач», вартістю 400 грн.; електричну духову піч, вартістю 200 грн.; газову плиту, вартістю 300 грн.; 2 газових балони до плити, вартістю 80 грн.; електричний вентилятор, вартістю 70 грн.; холодильну камеру «Freezing mode power alapm», вартістю 600 грн.; холодильник «AEG SANTO», вартістю 300 грн.; холодильник «Донбасс-9», вартістю 500 грн.; сепаратор «Січ», вартістю 500 грн.; пральну машинку, вартістю 200 грн.; дві сковорідки, вартістю 100 грн.; дві каструлі ємністю 10 літрів, вартістю 100 грн.; набір посуду з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; набір каструль з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; казан, вартістю 50 грн.; двадцять тарілок, вартістю 100 грн.; шість виделок, вартістю 20 грн.; шість ложок, вартістю 20 грн.; м’ясорубку, вартістю 50 грн.; десять стаканів, вартістю 10 грн.; 10 чашок, вартістю 50 грн.; шістдесят банок ємкістю три літра, вартістю 180 грн.; сорок банок ємкістю півлітра, вартістю 20 грн.; три оцинковані відра, вартістю 60 грн.; шість пластмасових відер, вартістю 60 грн.; емальовану миску, вартістю 30 грн.; графин, вартістю 20 грн.; чотири комплекти постільної білизни, вартістю 200 грн.; п’ять подушок, вартістю 250 грн.; чотири одіяла, вартістю 300 грн.; чотири покривала, вартістю 100 грн.

Загальна вартість спільного сумісного майна подружжя становить 67860 грн.

При цьому, при розгляді справи в суді встановлено та підтверджено відповідним доказами, що не входить до переліку спільного сумісного майна подружжя вказаний у позові автомобіль ИЖ 412 (н.з. НОМЕР_1), оскільки вказане майно не було придане у власність жодним з подружжя, а було передане у володіння за довіреністю та вказаний автомобіль фактично належить іншій особі.

Вирішуючи питання про віднесення чи виключення з до переліку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, належної відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки, призначеної для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, площею 13,21 га в межах території Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, суд виходить з наступного.    

Відповідно до ст.ст. 25, 81, 116 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Землі у приватну власність вказаним особам передаються безоплатно. Громадяни України набувають права  власності  на  земельні ділянки, серед іншого, на підставі безоплатної передачі із  земель  державної  і  комунальної власності. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Згідно з п. 18-2 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»Відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про  одержану громадянином частку із земельного фонду.

За таких обставин, оскільки відповідач отримав у власність спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації земель ВАТ «Елевер»- таке майно (земельна ділянка) не є спільною сумісною власністю, оскільки це не нажите подружжям у шлюбі майно, а отримана відповідачем частка із земельного фонду.

Не спростовує цієї позиції і положення ч.5 ст. 61 Сімейного кодексу України (за яким об'єктом  права  спільної  сумісної  власності подружжя є житло,  набуте  одним  із  подружжя  під   час   шлюбу   внаслідок приватизації державного  житлового  фонду,  та  земельна  ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі  її  одному  з  подружжя  із земель   державної   або   комунальної  власності,  у  тому  числі приватизації), оскільки статус речей набутих у шлюбі, головним чином, пов'язаний з підставами та моментом набуття прав на таке майно, при цьому, вказана норма набрала чинності 09.02.2011 року, а спірну земельну ділянку відповідач набув у власність 14.03.2006 року та за загальним правилом щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення процитованої вище норми Сімейного кодексу України на спірні правовідносини не поширюється.

Вирішуючи питання про врахування чи неврахування у колі майна, що слід віднести до спільної сумісної власності сторін плугу марки ПЛН-3-35 та тракторного причепу суд виходить з наступного.

В судовому засіданні на підставі показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що вказані об’єкти є саморобними речами, які із запасних частин зібрав сам ОСОБА_6 (цю обставину жодна із сторін не заперечила), при цьому ОСОБА_6, як власник знов створених об’єктів такі речі (головним чином тракторний причеп) не реєстрував у відповідному підрозділі Держтехнагляду. В подальшому свідок ОСОБА_6 засвідчив в суді, що вказані речі він подарував відповідачу ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно,  набуте  нею,  ним  за  час шлюбу,  але на підставі договору дарування.

Згідно з ч.4 ст. 719 ЦК України договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є  правомірним,  якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Згідно з ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають   нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до п. 2.23 Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 року №221, відчуження машин (під чим розуміється сільськогосподарська техніка та інші механізми) без їх реєстрації в інспекції Держтехнагляду можуть проводити суб'єкти господарювання, які мають право на реалізацію машин. В інших випадках відчуження машин, які не зареєстровані в інспекції Держтехнагляду або не зняті з обліку, не допускається.

Тобто, відповідно до вказаних норм подібні машини та механізми (причеп та плуг), які були створенні іншою особою із запчастин –можуть перебувати у власності, але не можуть експлуатуватись та відчужуватись.

При цьому, з врахуванням того, що обидві сторони визнали та засвідчив свідок, що вказані плуг та причеп належали ОСОБА_6 (який їх фактично створив без подальшого реєстрування) –вказане майно однозначно до кола спільного майна подружжя не може входити.

Відповідно до ст. 60,61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.   

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, за рішенням суду частка дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів,  які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.   

Вирішуючи питання про можливість відступу від принципу рівності часток подружжя у спільній власності суд враховує позицію сторони відповідача, яка вказує, що в інтересах дітей слідує відступити від принципу рівності часток та виділити відповідачу у власність трактор МТЗ 80, а позивачу, з якою проживають діти –все інше спільне майно, оскільки розмір отримуваних позивачем аліментів на утримання дітей є недостатнім. Суд, враховуючи принцип диспозитивності, визнає таку позицію обґрунтованою та такою, що не суперечить інтересам сторін чи інших осіб, не порушує вимог закону та у максимальній мірі відповідатиме інтересам дітей сторін.

 З врахуванням вказаної вище обставини, та того, що трактор МТЗ 80 є неподільною річчю, та того, що сторони вимагають реального поділу майна, а не визначення ідеальних часток у майні, та жодна із сторін не погоджується на компенсацію вартості половини вказаного транспортного засобу –суд приходить до однозначного висновку, що вказаний трактор МТЗ 80 слід виділити у власність відповідача, оскільки саме він використовує вказаний транспортний засіб за призначенням, має посвідчення машиніста-тракториста, що дає змогу керувати вказаним трактором, та позивач не приховує того, що у разі виділення їй у власність вказаного трактора –вона має намір його продати, оскільки права керування ним не має. Виділення у власність відповідача трактора МТЗ 80 також, на думку суду, відповідатиме інтересам дітей сторін, оскільки це дасть можливість відповідачу, користуючись вказаною технікою, отримувати доходи, які, в тому числі, спрямовуватимуться на утримання дітей відповідача у якості сплати аліментів. Вирішуючи питання про вартість спірного трактора МТЗ 80, суд враховує, що окрім відповідного висновку експерта –інших об’єктивних даних про вартість вказаного майна сторонами не надано, тому заперечення представника відповідача щодо того, що вказаний трактор має бути оцінений у 13000 грн. без відповідних клопотань про проведення додаткових експертиз суд визнає необґрунтованим та таким, що жодними доказами не підтверджено, виходячи з цього, суд вважає, що спірний трактор МТЗ 80 має бути оцінений виходячи з висновку експерта у 33480 грн.

Для забезпечення належних умов проживання речі домашнього вжитку та обстановки, на переконання суду, мають бути залишені позивачу, з якою проживають троє дітей.

За таких обставин, враховуючи описані вище мотиви, суд приходить до висновку про те, що спільне майно подружжя має бути поділено наступним чином:

Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно: дві корови, вартістю 10000 грн.; однорічне теля, вартістю 2000 грн.; трьохмісячне теля, вартістю 500 грн.; порося, вартістю 500 грн.; чотирнадцять голів домашньої птиці, вартістю 1000 грн.; причеп до мотоциклу, вартістю 400 грн.; бензопилу, вартістю 950 грн.;  мініелектростанцію «Енергомаш», вартістю 2000 грн.; електродрель, вартістю 100 грн.; сокиру, вартістю 50 грн.; шість одиниць сільгоспінвентарю, вартістю 120 грн.; мотор БЦН, вартістю 500 грн.; мотор «Нива», вартістю 300 грн.; сто метрів шлангу, вартістю 600 грн.; три пластикові бочки, вартістю 600 грн.; візок, вартістю 50 грн.; меблеву стінку, вартістю 1400 грн.; меблевий м'який куточок, вартістю 1450 грн.; шафу, вартістю 1000 грн.; ліжко двохмісне, вартістю 400 грн.; ліжко полуторне, вартістю 200 грн.; ліжко дитяче, вартістю 200 грн.; стіл, вартістю 100 грн.; сіл кухонний, вартістю 100 грн.; п’ять стільців, вартістю 100 грн.; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 500 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 450 грн.; килимову доріжку довжиною 2 метри, вартістю 80 грн.; килимову доріжку довжиною 1,2 метри, вартістю 120 грн.; тюль з портьєрами, вартістю 400 грн.; ванну, вартістю 70 грн.; три настінні килими, вартістю 1000 грн.; 10 метрів карнизів, вартістю 120 грн.; телевізор «Сатурн», вартістю 1200 грн.; обігрівач «Атлант», вартістю 450 грн.; «DVD-програвач», вартістю 400 грн.; електричну духову піч, вартістю 200 грн.; газову плиту, вартістю 300 грн.; 2 газових балони до плити, вартістю 80 грн.; електричний вентилятор, вартістю 70 грн.; холодильну камеру «Freezing mode power alapm», вартістю 600 грн.; холодильник «AEG SANTO», вартістю 300 грн.; холодильник «Донбасс-9», вартістю 500 грн.; сепаратор «Січ», вартістю 500 грн.; пральну машинку, вартістю 200 грн.; дві сковорідки, вартістю 100 грн.; дві каструлі ємністю 10 літрів, вартістю 100 грн.; набір посуду з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; набір каструль з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; казан, вартістю 50 грн.; двадцять тарілок, вартістю 100 грн.; шість виделок, вартістю 20 грн.; шість ложок, вартістю 20 грн.; м’ясорубку, вартістю 50 грн.; десять стаканів, вартістю 10 грн.; 10 чашок, вартістю 50 грн.; шістдесят банок ємкістю три літра, вартістю 180 грн.; сорок банок ємкістю півлітра, вартістю 20 грн.; три оцинковані відра, вартістю 60 грн.; шість пластмасових відер, вартістю 60 грн.; емальовану миску, вартістю 30 грн.; графин, вартістю 20 грн.; чотири комплекти постільної білизни, вартістю 200 грн.; п’ять подушок, вартістю 250 грн.; чотири одіяла, вартістю 300 грн.; чотири покривала, вартістю 100 грн.

Всього на суму –34380 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят) гривень.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно - колісний трактор МТЗ-80, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 33480 грн.

В частині задоволення позовних вимог про поділ земельної ділянки площею 13,21 га, що розташована на території Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, автомобіля ИЖ 412, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, плуга марки ПЛН та тракторного причепу належить відмовити.

На підставі викладеного та ст.ст. 25, 81,116 Земельного кодексу України, ст.ст. 57, 61, 69-71 Сімейного кодексу України, ч.4 ст. 719 ЦК України та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 88; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Розділити спільне сумісне майно, набуте в період шлюбу, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно: дві корови, вартістю 10000 грн.; однорічне теля, вартістю 2000 грн.; трьохмісячне теля, вартістю 500 грн.; порося, вартістю 500 грн.; чотирнадцять голів домашньої птиці, вартістю 1000 грн.; причеп до мотоциклу, вартістю 400 грн.; бензопилу, вартістю 950 грн.;  мініелектростанцію «Енергомаш», вартістю 2000 грн.; електродрель, вартістю 100 грн.; сокиру, вартістю 50 грн.; шість одиниць сільгоспінвентарю, вартістю 120 грн.; мотор БЦН, вартістю 500 грн.; мотор «Нива», вартістю 300 грн.; сто метрів шлангу, вартістю 600 грн.; три пластикові бочки, вартістю 600 грн.; візок, вартістю 50 грн.; меблеву стінку, вартістю 1400 грн.; меблевий м'який куточок, вартістю 1450 грн.; шафу, вартістю 1000 грн.; ліжко двохмісне, вартістю 400 грн.; ліжко полуторне, вартістю 200 грн.; ліжко дитяче, вартістю 200 грн.; стіл, вартістю 100 грн.; сіл кухонний, вартістю 100 грн.; п’ять стільців, вартістю 100 грн.; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 500 грн.; килимову доріжку довжиною 7 метрів, вартістю 450 грн.; килимову доріжку довжиною 2 метри, вартістю 80 грн.; килимову доріжку довжиною 1,2 метри, вартістю 120 грн.; тюль з портьєрами, вартістю 400 грн.; ванну, вартістю 70 грн.; три настінні килими, вартістю 1000 грн.; 10 метрів карнизів, вартістю 120 грн.; телевізор «Сатурн», вартістю 1200 грн.; обігрівач «Атлант», вартістю 450 грн.; «DVD-програвач», вартістю 400 грн.; електричну духову піч, вартістю 200 грн.; газову плиту, вартістю 300 грн.; 2 газових балони до плити, вартістю 80 грн.; електричний вентилятор, вартістю 70 грн.; холодильну камеру «Freezing mode power alapm», вартістю 600 грн.; холодильник «AEG SANTO», вартістю 300 грн.; холодильник «Донбасс-9», вартістю 500 грн.; сепаратор «Січ», вартістю 500 грн.; пральну машинку, вартістю 200 грн.; дві сковорідки, вартістю 100 грн.; дві каструлі ємністю 10 літрів, вартістю 100 грн.; набір посуду з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; набір каструль з чотирьох предметів, вартістю 150 грн.; казан, вартістю 50 грн.; двадцять тарілок, вартістю 100 грн.; шість виделок, вартістю 20 грн.; шість ложок, вартістю 20 грн.; м’ясорубку, вартістю 50 грн.; десять стаканів, вартістю 10 грн.; 10 чашок, вартістю 50 грн.; шістдесят банок ємкістю три літра, вартістю 180 грн.; сорок банок ємкістю півлітра, вартістю 20 грн.; три оцинковані відра, вартістю 60 грн.; шість пластмасових відер, вартістю 60 грн.; емальовану миску, вартістю 30 грн.; графин, вартістю 20 грн.; чотири комплекти постільної білизни, вартістю 200 грн.; п’ять подушок, вартістю 250 грн.; чотири одіяла, вартістю 300 грн.; чотири покривала, вартістю 100 грн.

Всього на суму –34380 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят) гривень.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно - колісний трактор МТЗ-80, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 33480 грн.

В частині задоволення позову про поділ земельної ділянки площею 13,21 га, що розташована на території Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, автомобіля ИЖ 412, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, плуга марки ПЛН та тракторного причепу –відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог 343 (триста сорок три) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплачених витрат за проведення експертизи 675 (шістсот сімдесят п’ять) гривень 36 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                                                            СУДДЯ: