ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/12

26.02.08

За позовом

Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві

До	Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний Альянс»

Про	стягнення 26584,37 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від прокуратури

Суходольський С.М.

Від позивача

Янковець А.М.

Від відповідача

Брунь В.П., Павлик О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Київський природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Позивача з позовною заявою до Відповідача про стягнення 26584,37 грн. збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання підземних вод по вул. Сортувальна, 5 у м. Києві.      

Заявлений позов Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідач здійснював спеціальне водокористування з артезіанської свердловини юрського водоносного горизонту без відповідного дозволу, що є порушенням ст.3, 5, 29, 44, 49 Водного кодексу України та п.1, 2 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321.

Збитки державі полягають в самому факті самовільного використання води, оскільки в п.4.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, зазначається, що цією методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання.       

Позивач будь-яких письмових пояснень з приводу заявленого Прокурором позову суду не подав, проте в судових засіданнях позовні вимоги Прокурора підтримав.

Відповідач заперечив проти задоволення вказаного позову мотивуючи наступним. В результаті спеціального водокористування без наявності дозволу протягом 3-х місяців, Відповідач не заподіяв державі шкоди, так як за весь час експлуатації артезіанських свердловин відповідно до чинного законодавства сплачував збір за спеціальне використання водних ресурсів.

В постанові про накладення адміністративного стягнення за спеціальне водокористування без наявності дозволу зазначено, що в результаті такого порушення шкода державі не заподіяна.

Розрахунок нанесених державі збитків повинен відбуватись за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р., відповідно до якої Відповідач і сплачував кошти при водокористуванні під час відсутності дозволу.

              

Ухвалою від 14.12.07р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 24.01.08р.

Ухвалою від 24.01.08р. розгляд справи був відкладений на 05.02.08р., у зв’язку з неявкою представника Позивача, неподанням сторонами витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

          Ухвалою від 05.02.08р. розгляд справи був відкладений на 19.02.08р., у зв’язку з неявкою представника Відповідача, неподанням сторонами витребуваних документів. У судовому засіданні 19.02.08р. була оголошена перерва до 26.02.08р.

          Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          12.11.2003р. Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві Відповідачу був виданий дозвіл №Укр-503-Кіє на спеціальне водокористування підземних вод з однієї артезіанської свердловини 60/Чор Дніпро, глибиною 110м., продуктивністю 22,0м. куб./год. Вказаний дозвіл був виданий строком на три роки до 01.12.2006р.

          21.12.2006р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві була проведена перевірка дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в результаті проведення якої був складений акт.

          Відповідно до вказаного акту було встановлено, що водопостачання Відповідача здійснюється з артезіанських свердловин. Артезіанська свердловина на сеноманський водоносний горизонт на момент перевірки не працювала. Свердловина, з якої здійснюється забір підземних вод, глибиною 260,04м. на горизонт бойоських відкладів юрської системи, пробурена в 2005 році. Дозвіл на спеціальне використання відсутній, що є порушенням ст.44, 49 Водного кодексу України (термін дії дозволу від 12.11.03р. до 01.12.06р.). Артезіанська свердловина на юрський водоносний горизонт не була віднесена до дозволу на спеціальне водокористування Укр-503-Кіє. Вода використовується на госппобутові та виробничі потреби.

          На підставі вказаного акту Відповідачу було винесено припис, відповідно до якого було приписано оформити в Державному управлінні дозвіл на спеціальне водокористування до 01.02.2007р.                         

          21.12.2006р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві був складений протокол про адміністративне правопорушення №002940, яким встановлено, що Колесніченко В.Р., інженер з охорони праці у Відповідача, вчинив порушення ст.44, 49 Водного кодексу України, шкоди не заподіяно.

          22.12.2006р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві була прийнята постанова №1529 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої громадянина Колесніченка В.Р.,  інженера з охорони праці у Відповідача, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в частині здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу, що кваліфікується як самовільне використання підземних вод, відповідальність за яке передбачена ст.48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 85 грн.

          За час спеціального водокористування без дозволу Відповідач сплачував збір за спеціальне водокористування водними ресурсами, зокрема за січень 2006р. –1060,00 грн., квітень 2006р. –1445,89 грн., липень 2006р. –1256,43 грн. + 2235,60 грн., жовтень 2006р. –4125,04 грн., січень 2007 року –4150,00 грн., квітень 2007р. –2525,57 грн., жовтень 2007р. –2186,47 грн., що загалом складає 18985 грн.

          27.03.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої був складений акт.

          Відповідно до вказаного акту було встановлено, що при розгляді документів на продовження терміну дії дозволу на спеціальне водокористування (термін дії до 01.12.06р.) виявлено, що термін дії дозволу прострочений, що є порушенням ст.44,49 Водного кодексу України. Відповідальний головний енергетик Простибоженко В.Є. Відповідно до вказаного акту було винесено припис про оформлення в Державному управлінні дозволу на спеціальне водокористування до 20.04.07р.     

          23.03.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві був складений протокол про адміністративне правопорушення №003239, яким встановлено, що Простибоженко В.Є., головний енергетик Відповідача,, вчинив порушення ст.44, 49 Водного кодексу України, шкоди не заподіяно.

          27.03.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві була прийнята постанова №294 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої громадянина Простибоженка В.Є., головного енергетика Відповідача, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в частині здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу, що кваліфікується як самовільне використання підземних вод, відповідальність за яке передбачена ст.48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 85 грн.

          У вказаній постанові відсутні суми заподіяння Відповідачем державі шкоди внаслідок вказаного порушення.

          02.04.07р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві був виданий Відповідачу дозвіл №Укр-638-Кіє на спеціальне водокористування підземних вод з двох артезіанських свердловин 60/Чор Дніпро, 24064, артсвердловини, розташованої на території підприємства, глибиною 110 м., продуктивність 22,0 куб. м./ год. та артсвердловини, розташованої на території підприємства, глибиною 260 м., продуктивність 40,0 куб. м./год. Вказаний дозвіл виданий строком на три роки до 31.03.2010р.   

          17.04.07р. Позивачем була направлена Відповідачу претензія №40, в якій Позивач пропонував Відповідачу сплатити розмір плати за самовільне використання підземних вод в сумі 26584,37 грн.

          16.05.07р. Відповідач направив Позивачу лист №77, в якому вказав, що використання Відповідачем підземних вод здійснювалось не самовільно. В грудні 2005 року замість старої свердловини введено в експлуатацію нову, за допомогою якої здійснюється спеціальне використання води в обсягах, що узгоджені і зазначені в дозволі №Укр-503-Кіє від 12.11.2003р. Термін дозволу на спеціальне водокористування закінчився 01.12.2006р., документи на подовження дії дозволу Відповідач почав готувати 25.12.2006р. В результаті спеціального водокористування без наявності дозволу протягом 3-х місяців, Відповідач не заподіяв державі шкоди, так як за весь час експлуатації артезіанських свердловин відповідно до вимог чинного законодавства, сплачував збір за спеціальне використання водних ресурсів.      

          Спір по справі виник з причини того, що Прокурор вважає потрібним відшкодувати нанесені Відповідачем державі збитки внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу, а Відповідач проти цього заперечує.

          Суд вважає, що позовні вимоги Прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.42, ст.44 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.  Водокористувачі зобов’язані, в тому числі  здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно з ст.46, ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно з ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність  за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.        

Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.   

Отже, вказаними вище правоположеннями передбачено, що суб’єкти господарювання здійснюють спеціальне водокористування на підставі спеціального дозволу. Спеціальне водокористування без наявності відповідного спеціального дозволу тягне за собою відповідальність, в тому числі у вигляді відшкодування шкоди, збитків, заподіяних внаслідок порушень водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

          Як встановлено судом, 12.11.2003р. Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві Відповідачу був виданий дозвіл №Укр-503-Кіє на спеціальне водокористування підземних вод з однієї артезіанської свердловини 60/Чор Дніпро, глибиною 110м., строком до 01.12.2006р.

          Як встановлено судом, Відповідач з грудня 2005 року припинив водокористування зі свердловини 60/Чор Дніпро, глибиною 110м., продуктивністю 22,0м. куб./год., та почав здійснювати водокористування з новозбудованої артезіанської свердловини глибиною 260 м. на яку не мав відповідного дозволу.

          Як встановлено судом, Відповідач 02.04.07р. отримав дозвіл №Укр-638-Кіє на спеціальне водокористування з двох артезіанських свердловин 60/Чор Дніпро, 24064, глибиною 110 м. та глибиною 260 м., строком до 31.03.2010р.

Отже, з грудня 2005 по березень 2007 року Відповідач здійснював спеціальне водокористування з артезіанської свердловини глибиною 260 м. без відповідного дозволу, чим порушував вказані вище норми Водного кодексу України та Закону України «Про охорони навколишнього природного середовища», тому має відшкодувати державі шкоду, збитки, заподіяні внаслідок вказаного порушення, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р. була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно з п.1 вказаної Методики остання встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Методика є обов’язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.    

Відповідно до п.4.1., 4.2. Методики шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, в тому числі самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з п.6.1. вказаної Методики при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (12): Зс. б. = W х Тар., де W –об’єм води при самовільному водокористуванні, куб. м.; Тар. –діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб. м.    

В дану методику неодноразово вносились зміни, останній раз в 2002 році, дана методика зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р.

Відповідно до п.1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №55 від 19.02.07р., Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.   

З наведеного вбачається, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р., набрала чинності в 1995 році, є чинною на даний час, та обов’язковою для виконання Державними екологічними інспекціями та іншими суб’ктами права при розрахунку та сплаті збитків, заподіяних державі внаслідок водокористування без спеціального дозволу.   

Крім того, наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290 була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації. Дана методика зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2001р.

Відповідно до п.1.3. Методики остання є обов’язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.         

Згідно з п.4.3 вказаної Методики стягнення зборів за спеціальне водокористування та за забруднення водних ресурсів, не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення водного законодавства.      

Відповідно до п.6 зазначеної Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні розраховується за формулою: З с.в. = W х Тар х 5, де W –об’єми води при самовільному водокористуванні, Тар –діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів, 5 –коефіцієнт.

    

          З наведеного вбачається, що у спірний проміжок часу водокористування Відповідачем без спеціального дозволу діяли дві Методики. Перша методика, прийнята в 1995 році, регулює відносини розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлює менший розмір відповідальності та є обов’язковою для Позивача. Друга методика, прийнята в 2001 року, регулює відносини розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, встановлює більший розмір відповідальності та є рекомендаціною для застосування Позивачем.    

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Зміст принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. При цьому, права та свободи людини є необхідним елементом правовідносин другим елементом яких є обов’язки та заборони. Отже, якщо особа має обов’язок вчинити певну дію, зокрема сплатити у певному розмірі штраф, вона одночасно має право не вчинювати дію в обсязі більшому ніж вимагається встановленим обов’язком, зокрема вона має право не сплачувати штраф в розмірі більшому ніж встановлено.

За цих обставин, якщо одночасно діють два нормативні акти, один з яких встановлює меншу відповідальність, а другий більшу, у відповідності з принципом верховенства права до особи повинен застосовуватись нормативний акт, який встановлює меншу відповідальність.

За цих обставин, на підставі принципу верховенства права, враховуючи, що регулювання відносин Методикою, прийнятою в 1995 році, є більш вузьким, тобто спеціальним, відносно регулювання відносин Методикою, прийнятою в 2001 року, а також те, що регулювання відносин Методикою, прийнятою в 1995 році, є обов’язковим, а Методикою, прийнятою в 2001 року, рекомендаційним, Господарський суд міста Києва вважає, що до спірних відносин належить застосовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р.        

Як встановлено судом Відповідач за час здійснення водокористування без спеціального дозволу сплачував збір за спеціальне водокористування відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р. та постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.1999р. №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування».

Згідно з п.6.1. вказаної Методики при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (12): Зс. б. = W х Тар., де W –об’єм води при самовільному водокористуванні, куб. м.; Тар. –діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб. м.

Відповідно до додатку 2 до вказаної Постанови норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод у м. Києві складає 14,12 коп. за 1 куб. м.  

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема претензії Позивача за час водокористування без дозволу Відповідач використав 100508 м. куб. води., що складає 14191,72 грн. Проте, поданими Відповідачем доказами підтверджується, що за цей час водокористування Відповідач сплатив 18985,00 грн.

Таким чином, доводи Прокурора про спричинення Відповідачем державі збитків в сумі 26584,37 грн. та необхідність їх відшкодування є необґрунтованими, відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Це підтверджується також вказаними вище відповідними протоколами та постановами Позивача про адміністративну відповідальність, в яких вказано, що шкода державі відсутня.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. У позові відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                Ю.Л.Власов

          Рішення підписане 25.03.2008р.