РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді: Куриленко О.С.
Суддів: Данила Н.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства «Ракурс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за зустрічним позовом підприємства «Ракурс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.07.2003року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2000року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до підприємства «Ракурс» , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позов мотивований тим, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 12.04.2000року і сталася з вини ОСОБА_2 в результаті порушення останнім Правил дорожнього руху, його автомобіль ВАЗ - 2105 державний номер НОМЕР_1, яким він керував на підставі довіреності, було пошкоджено. Просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача вартість відновлюваного ремонту автомобіля в розмірі 7732грн 95 коп, а також спричинену моральну шкоду, яку він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідача в розмірі 5000грн.
Представник підприємства «Ракурс» позов не визнав, вважає його необгрунтованим, та заявив зустрічний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов мотивований тим, що 12.04.2000року ДТП сталася з вини ОСОБА_1, тому просив стягнути на користь підприємства «Ракурс» з ОСОБА_1 16874грн 84 коп в відшкодування матеріальної шкоди та 15000грн в відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.07.2003року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства „Ракурс" 5378грн 82 коп в рахунок шкоди, спричиненої автомобілю, 8498грн 24 коп в рахунок шкоди вантажу, 4000грн моральної шкоди, 126грн 64коп. державного мита, 278грн. 40 коп. витрати на експертизу, а всього 18552грн 10 коп, в решті зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника підприємства «Ракурс», колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення з наступних підстав.
Справа №22- 2105\2006р Головуючий по першій інстанції: суддя - Єпексімов Є.В.
Доповідач: суддя Чистякова Т.І.
3 матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2000року о 19.30 на авто дорозі Сімферополь - Армянськ біля с. Журавльовка Сімферопольського району відбулася дорожньо - транспортна пригода з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що у скоєнні ДТП є вина обох водіїв: ОСОБА_1 -80%, ОСОБА_2 - 20%. Висновки суду ґрунтуються на висновках судової авто технічної експертизи. Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням законодавства.
Так, відповідно до ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
В матеріалах справи є висновок авто технічного дослідження ( а.с. 79-84) та висновок авто технічної експертизи ( а.с. 137-139), які різняться за своєю суттю. Оцінюючи ці докази, колегія суддів не приймає їх за основу доказів, оскільки із адміністративного матеріалу по вказаній ДТП вбачається, що протокол НОМЕР_2 про порушення Правил дорожнього руху складено відносно ОСОБА_2 Відповідно вказаного протоколу 12.04.2000року ОСОБА_2 о 19 год.45 хвилин на автодорозі Херсон- Сімферополь, рухаючись на автомобілі ГАЗ -53 державний номер НОМЕР_3 при проведенні обгону допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1, чим порушив п.14.6аПДР.
Постановою начальника ВДАІ Київського РВ М.Сімферополя ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.. 124 КУпАП в вигляді штрафу в розмірі 34 грн. Штраф ОСОБА_2 оплатив, вказану постанову не оскаржив.
Відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні ДТП підтверджується також схемою до протоколу огляду ДТП та поясненнями учасників та свідків ДТП, які вони давали 12.04.2000року одразу ж після ДТП. Вказаними доказами підтверджується, що для здійснення маневру правого повороту з другорядної дороги на головну дорогу у ОСОБА_1 перешкод не було. Правила дорожнього руху порушив водій ОСОБА_2, який здійснював обгін на перехресті доріг, з виїздом на смугу зустрічного руху.
Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, передбачених ст.. 1166, 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується особою за наявності її вини. Відповідно до ст.. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
За таких обставин підприємство «Ракурс» повинно відшкодувати позивачу заподіяну шкоду, в той час, як на ОСОБА_1 не може бути покладена цивільно - правова відповідальність за майнову та моральну шкоду, яку підприємство «Ракурс» отримало внаслідок вищевказаної ДТП.
Вартість відновлюваного ремонту автомобілю ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 складає 7732грн 95 коп, що підтверджується висновком автотоварознавської експертизи. Вказану суму належить стягнути на користь позивача з відповідача.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 1000грн.
Положеннями Цивільного Кодексу України в редакції 1963року та діючим Цивільним Кодексом України передбачений строк позовної давності три роки. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Із матеріалів справи вбачається, що ДПТ сталося 12.04.2000року, з позовом до суду підприємство «Ракурс» звернулось 14.05.2003року ( а.с.140), тобто з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до п. 2, 3,4 ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судців,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.07.2003року скасувати.
Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову підприємства «Ракурс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити. Позов ОСОБА_1 до підприємства «Ракурс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з підприємства «Ракурс» на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 7732 грн 95 коп, в відшкодування моральної шкоди 1000грн., в решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.