Справа № 2-а-5639/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року                                                                       м.Ніжин

Суддя Ніжинського  міськрайонного  суду  Пантелієнко В.Г.  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в  м. Ніжині Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, щодо невиплати державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язати відповідача –Управління ПФУ в м. Ніжині  здійснити перерахунок і виплату щомісячної соціальної державної допомоги  за період з 01 січня 2011 року по 26 жовтня 2011 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Так як по справі відкрите скорочене провадження, судове засідання по справі не проводилось,  а справа розглянута суддею одноособово.

В запереченнях відповідач  зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в певному розмірі, проте Управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Органами Пенсійного фонду України   особам, які мають статус  «діти війни»виплачується  щомісячна надбавка в розмірі 10% від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. Ця надбавка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року становить 49 гривень 80 копійок. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ в м. Ніжині діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1  і має статус дитини війни, що надає їй право на отримання  державної соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України.   Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р..

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не здійснювало, а також не проводило виплату. З заперечення відповідача вбачається, що він виплачував з 01.01.2010 роках щомісячно позивачці  як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі  49 гривень 80 копійок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  дії відповідача  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії позивачці як дитині війни   у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV  є протиправними.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач про свої порушені права знав  понад зазначеного строку оскільки отримувала допомогу в меншому розмірі протягом минулих років, а до суду звернулась  за захистом своїх прав лише 27 жовтня 2011 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду. У відповідності  до  зазначеної статті суд своєю ухвалою від 15.11.2011 року залишив вимоги  які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.

Визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»прийнята на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», пунктом 6 абз.1 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(3551-12) та «Про жертви нацистських переслідувань»(1584-14), яка набрала чинності 23 липня 2011 року, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49, 80 грн.

Таким чином, беручи до уваги  позовні вимоги  позивачки суд зазначає, що кінцевим строком відновлення її порушеного права на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, слід вважати 22 липня 2011 року.

На думку суду є підстави зобов’язати відповідача здійснити перерахунок надбавки до пенсії позивачці,  відповідно до ст.6 Закону України №2195-IV в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати  в межах шестимісячного строку передбаченого для звернення до адміністративного суду ст. 99 КАС України, беручи до уваги, що до суду вона звернулась 27 жовтня 2011 року, то за  період з 27 квітня  2011 року по 22 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71,99,100,160, 162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії Управління Пенсійного фонду в м. Ніжині Чернігівської області щодо не нарахування і не виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період  з 27 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року,  протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за  період з 27 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Постанову у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                          В.Г.  Пантелієнко