Справа № 11-365 2006 року Головуючий в 1 -й інстанції: Андрощук Є.М.
Категорія: ст. 121 ч.І; ст.. 122 ч.І КК України Доповідач: Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого-судді: Шершуна В.В.
судців: Дуфнік Л.М., Суслова М.І. з участю прокурора: Баклана Г.
та адвоката: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора та захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на вирок Старокостянтинівського районного суду від "07" квітня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської обл., мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого
засуджено за:
· ч.І ст. 121 до 5 років позбавлення волі;
· ч.І ст. 122 КК України до 1 років позбавленням волі
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначено засудженому 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з засудженого на користь:
· ОСОБА_3 - 8000 грн. моральної шкоди;
· ОСОБА_4 - 4000 грн. моральної шкоди;
· Старокостянтинівської районної лікарні 1208,69 грн. матеріальної шкоди;
· Хмельницької обласної лікарні 367,18 грн. матеріальної шкоди.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили залишено підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 1 травня 2004 року біля 22 год. біля с. Попівці, Старокостянтинівського р-ну, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час бійки, перочинним ножем, який мав при собі, умисно наніс не менше чотирьох ударів у різні частини тіла ОСОБА_3, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні грудної клітки справа на рівні 5-го ребра по середньо-ключинній та передньо-підпахвинною лінією, яка проникає у грудну порожнину і супроводжувалась правобічним пневмомотораксом, рани на грудній клітині зліва на рівні 5-го ребра по передньо-підпахвинній лінії, яка проникає у грудну порожнину і супроводжувалась лівобічним пневмогематораксом і травматичним шоком ІІ-го ступеню, рани поперековій ділянці зліва і в ділянці лівої сідниці, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №94 від 7 лютого 2005 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.
Тоді ж, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час бійки, перо чинним ножем, який мав при собі, умисно наніс удар ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому ліктьової кістки та рани на лівому ліктьовому суглобі, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №93 від 4.02.2005 року відносяться до категорії середньої тяжкості.
У поданій на вирок апеляції прокурор просить скасувати вирок та постановити новий, яким обрати міру покарання засудженому у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без застосування ст. 75 КК України.
При цьому прокурор не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що вирок підлягає скасуванню в зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_2 покарання та неправильним застосуванням кримінального закону.
На думку прокурора, судом не в повній мірі враховано:
· тяжкість і спосіб вчинення злочину;
· кількість потерпілих від злочинних дій ОСОБА_2;
· кількість поранень, які засуджений наніс потерпілому ОСОБА_3;
· засуджений не відшкодував витрати на лікування потерпілих;
· ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вирок, а справу закрити.
При цьому апелянт посилається зокрема на те, що:
· по справі допущена однобічність та неповнота дізнання, досудового та судового слідства (був ігнорований факт необхідної оборони ОСОБА_2 від посягання на його життя та життя ще 5-х жінок від групи нападаючих, які вчинювали хуліганство; в суді не було досліджено жодного речового доказу по справі; не допитано важливих свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6; не переведено справу на російську мову для засудженого; розгляд справи за підсудністю мав відбуватися у військовому суді Хмельницького гарнізону; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого; не досліджено місце події тощо);
· висновки суду, що наведені у вироку не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні;
· істотно порушено ст. 22 КПК України;
· судом неправильно застосовано кримінальний закон.
В своїх запереченнях на апеляцію адвоката ОСОБА_1, прокурор вважає доводи апеляції безпідставними та надуманими, а тому просить апеляцію захисника засудженого залишити без задоволення.
В свою чергу в запереченнях на апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_1 просить встановити, що прокурор Баклан Г.В. не мав права у відповідності до п.8 ст. 348 КПК України подавати апеляцію, тому просить апеляцію сторони державного обвинувачення залишити без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію частково
- просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, і вважає
апеляцію захисника такою, що не підлягає задоволенню, засудженого і його захисника
ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію і вважають апеляцію прокурора такою, що не
підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів
вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, а апеляція прокурора
повному задоволенню.
Згідно зі ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Всупереч названим вимогам закону, досудове слідство по справі проведено не повно і не об'єктивно.
Так, засуджений ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і в суді категорично заперечував свою вину. Він пояснив, що 1 травня 2004 року, біля 22 години повертався з відпочинку з лісу в компанії дружини - ОСОБА_7 та її подруг - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. В районі дамби знаходились дві компанії, в тому числі і потерпілих, які конфліктували з приводу черговості по виклику автомобілів таксі. Вони вирішили не втручатись і пішли далі. В зв'язку з тим, що ОСОБА_8 помилково обміняла свій пакет з пакетом ОСОБА_12, на них напали чоловіки з компанії ОСОБА_12.
- хто конкретно він сказати не може, оскільки було темно, а йому під час нападу натягли
куртку на голову. Його стали бити, на його думку, 3-4 чоловіки, поруч кричали жінки з
його компанії, дружина, яких також били. Він сильно злякався як за себе, так і за жінок, і,
захищавшись, став розмахувати перед собою перочинним ножем. В зв'язку з
психологічним станом він не може сказати, зачепив він когось ножем, чи ні. Після цього
напад припинився і вони змогли пройти дамбу. Однак там залишились його сумка та ніж,
який вибили з рук.
Він вважає, що на нього і жінок було скоєно хуліганський напад і він діяв в стані необхідної оборони.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 (на досудовому слідстві) повністю підтвердили покази засудженого.
Разом з тим, як видно з показів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони підтвердили факт інциденту з заміною пакету і пояснили, що коли ОСОБА_12 побіг за компанією ОСОБА_7 забрати пакет, вони почули сварку і пішли туди. ОСОБА_7 сказав їм забиратись звідти і між ним та ОСОБА_3 почалась бійка, перший удар, на думку ОСОБА_3, наніс йому засуджений. Як видно з подальших показів ОСОБА_3 в ході бійки він відчув біль, побачив кров на собі і втратив свідомість. Однак пояснити, яким чином він отримав 4 ножових поранення, в тому числі і з тильної сторони тіла він не зміг. Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що отримав тілесне ушкодження (ножове поранення зовнішнього боку лівого ліктьового суглобу) в момент коли між ним і ОСОБА_7знаходився ОСОБА_3, а ззаду нього (причому ближче ніж ОСОБА_2) знаходились жінки з компанії засудженого. Ні на слідстві, ні в суді потерпілі не змогли пояснити конкретно механізм та обставини нанесення їм тілесних ушкоджень і прямо назвати особу, яка їх спричинила.
Не дали на це питання відповіді і свідки з компанії потерпілих. Так ОСОБА_13 - брат ОСОБА_3 пояснив, що коли він з дружиною підходили до кінця дамби, з темноти вибіг його брат і крикнув, що його підрізали. Він побіг туди, звідки йшов брат і побачив компанію з чоловіка (ОСОБА_2) і п'яти жінок. Чоловік став тікати, зрозумівши, що це він підрізав брата, він догнав його і став бити. Чоловіка стали захищати дівчата і можливо він когось з них вдарив - щоб не заважали. Коли брат прийшов до тями, то пояснив, що у всьому винен ОСОБА_12, який затіяв сварку з компанією ОСОБА_7 як і хто йому наніс пошкодження брат не знав, але говорив, що били ззаду. ОСОБА_12 також визнавав, що винен він.
Аналогічні покази дали ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.
Як видно з показів свідка ОСОБА_12, перед дамбою, дівчата з компанії ОСОБА_7 замінили його пакет і він догнав їх щоб обміняти його. Між ними виникла сварка, в ході якої до нього підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4. ОСОБА_7 став висловлювати до них претензії, питати чого вони хочуть. ОСОБА_3 пішов на ОСОБА_7 і тоді останій вдарив ОСОБА_3 і між ними розпочалась бійка. Жінки стали кричати, а ОСОБА_4, обходячи дівчат став наближатись до ОСОБА_3 і ОСОБА_7. Яким чином ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у були спричиненні тілесні ушкодження він не бачив, ножа він ні у кого не бачив.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз - у ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_2 маються легкі тілесні ушкодження у вигляді синців, крововиливів, саден і різних частинах тіла.
У ОСОБА_4 наявні середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді рубленої рани лівого ліктьового суглобу з пошкодженням ліктьового виростку, які могли виникнути від як мінімум однієї дії рубляче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа в напрямку дії по дотичній.
У ОСОБА_3 маються тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді проникаючих ножових поранень грудної клітки зліва та справа, пневмотораксу справа, гемопневмотораксу зліва, травматичного шоку та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді різаних ран поперекової ділянки зліва, лівої сідниці.
Як видно з висновків судово-медико-криміналістичних експертиз встановити чи нанесенні пошкодження на одягу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ножем вилученим в ході огляду місця події неможливо; на даному ножі згідно висновків судово-імунологічної експертизи, виявлено кров людини, визначити групову належність якої неможливо в зв'язку з малою кількістю досліджуваного матеріалу.
За таких обставин, органи досудового слідства зобов'язанні були встановити і допитати всіх осіб, які були в районі дамби на момент виникнення конфлікту, з метою встановлення дійсних відношень між учасниками конфлікту і іншими особами, а також виявлення ініціаторів конфлікту, мотивів і причин, з яких вони діяли, тощо.
З метою встановлення дійсних осіб, які нанесли потерпілим тілесні ушкодження слід
було провести очні ставки, відтворення обстановки і обставин події з основними її
учасниками, що в свою чергу дозволило б встановити механізм нанесення потерпілим
тілесних ушкоджень і, в решті решт, в залежності від добутих доказів належним чином
кваліфікувати дії всіх учасників події.
При цьому колегія суддів відмічає, що постанови про відмову в порушенні
кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_12 , ОСОБА_18,
ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_13 та інших за фактом
їх участі в сварці (тобто за ст.296 КК України) винесенні передчасно, без достатньої перевірки та належної мотивації.
Оскільки проведені судово-медико-криміналістичні експертизи, а також медико-імунологічна експертиза не дали категоричних висновків, потрібно слідчим, а також оперативним шляхом вилучити належні зразки для дослідження, після чого, в разі необхідності, слід призначити відповідні повторні експертизи.
Необхідно слідчим шляхом встановити яким чином і від кого потрапила кров на рукоятку і лезо ножа, встановити, в якому стані він був до конфлікту і, в решті, встановити чи могли бути нанесені тілесні ушкодження потерпілим саме цим ножем і ким саме.
Колегія суддів також вважає, що органи слідства зобов'язані були з'ясувати чи не перебував ОСОБА_7 в стані необхідної оборони від нападу, або в стані перевищення необхідної оборони, чи уявної оборони, а також чи не вчинили інші учасники подій хуліганства, в тому числі із застосуванням ножів і сокир, які фігурують в справі.
Усунути всі вказані недоліки в судовому засіданні неможливо, оскільки вони вимагають слідчих і оперативно-розшукових дій, а також проведення такого об'єму досліджень, які за своїм характером не притаманні суду.
Крім того, колегія суддів встановила, що згідно ст. 36 КПК України дана справа підсудна військовому суду гарнізону, оскільки на період вчинення інкримінованих йому дій, ОСОБА_2 перебував на військовій службі і мав військове звання прапорщика. Однак, не дивлячись на те, що першочергові слідчі дії по справі проводила прокуратура Хмельницького гарнізону, а скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи розглянув військовий суд Хмельницького гарнізону, Старокостянтинівський районний суд і прокуратура Старокостянтинівського району на цю обставину уваги не звернули.
Згідно ст.374 ч.І п.4 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність, або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Керуючись ст.365, 366 КПК України колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляцію прокурора - повністю.
Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору Старокостянтинівського району Хмельницької області для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
В.В. Шершун