Справа № 1-5 2006 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2006 року Апеляційний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цугеля І.М.

судді Задворного О.Л.

народних засідателів: Самаріної Л.П., Гури А.Б., Храпач К.Ю.

при   секретарях:   Інжиєвській   Ю.І.,   Мостовій   А.М.,   Шамро   І.Д.,

Яцишиній Р.П. з участю прокурора Бірюченка С.В. адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника потерпілих ОСОБА_4 перекладачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.   Хмельницькому   справу   про обвинувачення:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, громадянина України, росіянина, не одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, несудимого, жителя АДРЕСА_1,

за п.п. 6, 12, ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 187; ч.З ст. 186; ч.ч. 2, 3 ст. 357 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, башкіра, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України несудимого,

за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115; ч.4 ст. 187; ч.З ст. 186; ч.2 ст. 357 КК України;

встановив:

2

Житель м. Новограда-Волинського Житомирської області ОСОБА_8, житель м. Молодогвардійська Луганської області ОСОБА_9 та третя особа, теж луганчанин, який перебуває в розшуку, відносно якого справу виділено в окреме провадження, отримали інформацію про те, що у своєму торгівельному кіоску, розташованому поблизу ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_3, приватний підприємець ОСОБА_10 займається купівлею-продажем іноземної валюти, золотих виробів, мобільних телефонів, носить при собі великі суми грошей, а тому його можна пограбувати. Дану інформацію їм надала четверта особа - житель м. Нетішина, який скривається від слідства, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження для проведення відповідної перевірки. При зустрічі в м. Нетішині, останній вказав підсуднім місце розташування кіоску, повідомив, що за звичай ОСОБА_10 закінчує роботу і закриває його о 19 годині.

Попередньо домовившись між собою, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та третя особа вирішили напасти та вбити ОСОБА_10 в вищевказаному кіоску, заволодіти його майном та грошима.

5 лютого 2004 року на автомобілі «таксі» під керуванням водія ОСОБА_11, який не знав про злочинні наміри своїх пасажирів, вони втрьох приїхали з м. Новограда-Волинського в м. Нетішин.

По мобільному телефону вони зв'язались з четвертою особою, зустрілись з нею в одному із кафе міста, узгодили план нападу.

Від кафе, в район розташування кіоску ОСОБА_10, ОСОБА_8 та третя особа поїхали на білому автомобілі «Мазда-626», яким користувалась четверта особа. ОСОБА_9 їхав за ними на автомобілі ОСОБА_11.

Залишивши автомобіль «таксі» в дворі будинків, розташованих неподалік від кіоску потерпілого, підсудні наказали ОСОБА_11 чекати їх в автомобілі і нікуди не відлучатись, тим самим хотіли забезпечити собі швидкий виїзд з м. Нетішина після скоєння злочинів.

На автомобілі «Мазда-626» нападники поїхали до кіоску потерпілого.

Спостерігаючи за навколишньою обстановкою, біля 19 години вони побачили, що ОСОБА_10 зачинив віконниці кіоску, повернувся в останній, закрив за собою вхідні двері.

Згідно розподілених ролей, в разі відмови ОСОБА_10 добровільно видати усі цінності, в тому числі і з зачиненого сейфу, в разі вчинення ним опору, ОСОБА_9 та третя особа мали його подолати, а ОСОБА_8 повинен був застосовувати заздалегідь заготовлений ніж, яким мав вбити потерпілого.

Підійшовши до кіоску, ОСОБА_8 постукав у двері і покликав ОСОБА_10 по імені, на що той відчинив двері. Усі ввійшли в середину приміщення, третя особа закрила за собою вхідні двері.

Не маскуючи свої обличчя, демонструючи ніж, погрожуючи фізичною розправою, діючи узгоджено, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та третя особа почали вимагати в ОСОБА_10 добровільно видати гроші та інші цінності, відчинити сейф.

з

Однак потерпілий став чинити активний опір. Схопивши своїми руками трьох нападників, виштовхуючи їх, він вибив ними зачинені вхідні двері, на вулиці покликав на допомогу.

Близько 19 години, в процесі подолання опору, з метою позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_8 з великою силою наніс удар ножем ОСОБА_10 в життєво-важливий орган - грудну клітину, спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого ножового колото-різаного ушкодження передньої поверхні грудної клітини справа з пошкодженням лівої легені, аорти, серцевої сорочки, серця, масивного крововиливу в праву плевральну порожнину, в порожнину перикарда, що зумовило миттєве настання смерті ОСОБА_10.

Тим самим нападники за попередньою змовою скоїли умисне вбивство потерпілого з корисливих мотивів під час розбійного нападу на останнього.

Будучи викритими, уникаючи затримання, нічого не взявши з кіоску, нападники втекли з місця скоєння злочину, по дорозі зістрибували з кам'яного підмурку - парапету.

Не заставши біля «таксі» ОСОБА_11, ОСОБА_8 по мобільному телефону зв'язався з четвертою особою, який на білому автомобілі «Мазда-626» вивіз їх за межі м. Нетішина, в наступному, в той же вечір, в кафе с. Кліментовичі Шепетівського району Хмельницької області обговорював з ними обставини нападу та вбивства потерпілого.

Викликавши по мобільному телефону ОСОБА_11, підсудні на його автомобілі «таксі» повертались в м. Новоград-Волинський, біля 21 години в м. Шепетівці були затримані працівниками міліції по підозрі у вчиненні іншого злочину. Та після з'ясування їх осіб і непричетності до злочину в Шепетівці, були звільнені. У вказаному місті ОСОБА_8 зустрічався із ОСОБА_12.

Продовжуючи злочинну діяльність, попередньо домовившись між собою, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, в ніч на 6 лютого 2004 року у м. Новоград-Волинському ОСОБА_8, ОСОБА_9 та третя особа повторно відкрито викрали у таксиста ОСОБА_11 його мобільний телефон «Nокіа 2100» вартістю 649 грн., чим завдали потерпілому значної шкоди. При цьому вони сказали, що таким чином покарали ОСОБА_11 за те, що 5 лютого 2004 року в м. Нетішині він не чекав їх в автомобілі, кудись відлучився, а вони не змогли скористатись його послугами - їм не вдалось терміново виїхати з міста.

В судовому засіданні по даних епізодах обвинувачення підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 винними себе не визнали, показали, що вони не причетні до них, так як в момент нападу невідомих осіб на потерпілого ОСОБА_10 в Нетішині, вони були в Шепетівці, де їх затримали працівники міліції. На досудовому слідстві обмовили себе, оскільки до них застосовували недозволені методи слідства, справу проти них сфабриковано.

Хоч підсудні не визнають себе винними, їх винуватість підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

З явки з повинною ОСОБА_8 від 6.04.2004 року, з його показів на досудовому слідстві вбачається, що в грудні 2003 року через свого знайомого ОСОБА_13 в м. Новограді-Волинському він познайомився з ОСОБА_9 та ОСОБА_14, які на його думку прибули з Полтавської чи Луганської області. На їх прохання він надав їм житло

4

своєї співмешканки ОСОБА_15 по АДРЕСА_4. На святкування Нового року ОСОБА_9 та ОСОБА_14 поїхали до себе додому і знову повернулися в м. Новоград-Волинський приблизно після 10 січня 2004 року, де продовжували проживати по вищевказаній адресі.

2 лютого 2004 року він разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_14 приїхав в м. Нетішин до ОСОБА_13, який на той час був в гостях в свого знайомого ОСОБА_16 Від останнього їм стало відомо, що в м. Нетішині є заможний чоловік, який займається обміном валюти, реалізацією мобільних телефонів та виробів із золота, а тому в нього повинні бути великі суми грошей, що дуже зацікавило його знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_14 При від'їзді з м. Нетішина ОСОБА_16 показав їм, де саме знаходиться кіоск валютчика, повідомив їм його ім'я та коли той закінчує роботу.

Пізніше він дізнався, що ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 разом відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Перебуваючи в м. Новограді-Волинському, через декілька днів після поїздки в м. Нетішин, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 прийшли до нього додому і попросили його підшукати автомашину «таксі» для поїздки в м. Нетішин. Вони запропонували напасти на валютчика, за якого їм напередодні говорив ОСОБА_16, та забрати в нього трохи грошей.

5 лютого 2004 року на його прохання знайомий таксист по кличці ІНФОРМАЦІЯ_4 -ОСОБА_11 завіз його, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 в м. Нетішин. Уточнивши в ОСОБА_16 де саме знаходиться кіоск валютчика, автомобіль «таксі» вони залишили біля будинку по АДРЕСА_5, наказали таксисту їх чекати, самі направились до кіоску потерпілого. Дочекавшись коли ОСОБА_10 зачинить віконниці кіоску та зайде в приміщення, вони постукали в двері кіоску і покликали його по імені. Власник кіоску їм відчинив. Першим зайшов він, за ним ОСОБА_9, далі ОСОБА_14, який зачинив за собою двері. Коли він хотів показати потерпілому свій мобільний телефон, почув як ОСОБА_9 та ОСОБА_14 почали вимагати гроші, погрожуючи господарю кухонними ножами. Але той відмовився видати цінності. Підбігши до них, він охопив їх руками та силою виштовхав їх з кіоску. Поваливши його на землю та впавши сам, потерпілий покликав на допомогу. Після цього хтось із них вигукнув що необхідно втікати. Вони навпростець через лісовий масив побігли до будинку, де їх повинен був чекати таксист. Переконавшись, що автомобіль зачинений і ОСОБА_11 немає, вони побігли далі, по дорозі зістрибували з якогось кам'яного підмурку - парапету. По мобільному телефону вони зв'язалися з ОСОБА_16 і той на своїй автомашині «Мазда» вивіз їх з м. Нетішина. Після цього вони зателефонували таксисту і той повіз їх в м. Новоград-Волинський. По дорозі, по підозрі у вчиненні іншого злочину, в м. Шепетівці їх затримали працівники міліції. З'ясувавши їх особи та непричетність до злочину в Шепетівці, їх усіх відпустили. Також у вказаному місті він зустрівся з ОСОБА_12, мав з ним ділову розмову. Того ж вечора, в кафе с. Кліментовичі Шепетівського району вони знову зустрілись з ОСОБА_16, обговорювали ситуацію що склалась.

Вночі в м. Новограді-Волинському ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_11 його мобільний телефон, тим самим покарав його за те, що той відлучився від автомобіля «таксі» в м. Нетішині, підвів їх, оскільки вони не могли терміново виїхати з міста.

Наступного дня він взнав від ОСОБА_9 та ОСОБА_14, що власник кіоску, на який вони здійснювали напад, помер. Після цього ті терміново виїхали з м. Новограда-Волинського.

Хто наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_8 не знав.

5

Також ОСОБА_8 надав намальовану ним схему, на якій вказав місце, де знаходиться кіоск ОСОБА_10, на який він разом ОСОБА_9 та ОСОБА_17 5.02.2004 року здійснили напад, шляхи відходу від кіоску та місце, де залишили автомобіль «таксі».

В наступному на досудовому слідстві ОСОБА_8, змінив свої покази, пояснив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_14 не причетні до злочинів. В м. Нетішині вони опинились випадково, приїхали з ним за компанію. Він хотів ОСОБА_11 продати свій мобільний телефон. Однак той запропонував занадто низьку ціну, обізвав його наркоманом, в результаті чого склалась конфліктна ситуація. ОСОБА_10 погрожував йому пістолетом, накинувся на нього, став його душити. Злякавшись за своє життя, з метою самооборони, він наніс ОСОБА_11 удар ножем, втік з кіоску потерпілого.

Вказану версію він висунув і в своїх заявах від 19, 20 та 23 липня 2004 року, адресованих голові координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю в правоохоронних органах Корняковій Т., прокурору Хмельницької області. Тим самим ОСОБА_8 намагався пом'якшити степінь своєї вини, вигородити ОСОБА_9 і ОСОБА_14, про яких раніше повідомив правоохоронним органам.

Також ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_11 добровільно дав йому свій мобільний телефон для тимчасового користування, який він повернув йому через декілька днів.

ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 обмовив у вчиненні злочинів, так як цього прагнули працівники міліції, які застосовували до нього недозволені методи слідства.

В судовому засіданні ОСОБА_8 давав непослідовні, уривчасті покази тільки з позиції свого захисту, заперечував причетність до злочинів. В подальшому він взагалі відмовився давати показання в суді, намагався зірвати розгляд справи.

З показів ОСОБА_9 на досудовому слідстві вбачається, що в грудні 2003 року він разом з ОСОБА_14 приїхав в м. Новоград-Волинський до його товариша ОСОБА_13, де познайомився з ОСОБА_8.

В кінці січня 2004 року всі вони були в м. Нетішині. В одному із кафе до них приєднався ОСОБА_16 Мети поїздки він не знав.

5 лютого 2004 року, за компанію з ОСОБА_8 та ОСОБА_14, на автомобілі «таксі» під керуванням ОСОБА_11, він знову приїхав в м. Нетішин. В кафе вони зустрілись з ОСОБА_16, в суть розмов він не вникав.

Через деякий час вони вийшли з кафе ОСОБА_8 і ОСОБА_14 на автомобілі білого кольору поїхали з ОСОБА_16 Він на автомобілі ОСОБА_11 поїхав за ними.

Залишивши біля висотного будинку «таксі», він не задумуючись, автоматично пішов за ОСОБА_8 та ОСОБА_14, які наказали ОСОБА_11 чекати їх. Про їх злочинні наміри він нічого не знав.

Підійшовши до кіосків, які розташовані на тротуарі вулиці, ОСОБА_8 та ОСОБА_14. наказали йому зачекати їх навпроти одного із кіосків, а самі кудись пішли.

6

Приблизно через 10 хвилин, з того місця куди пішли ОСОБА_8 та ОСОБА_14, він почув крик «Допоможіть», пішов в тому напрямку і побачив як ОСОБА_8 та ОСОБА_14 побігли до висотного будинку, в дворі якого залишили «таксі». Він побіг за ними. ОСОБА_11 в автомобілі не було. Вони втрьох побігли далі, зістрибували з якогось фундаменту. ОСОБА_8 по мобільному телефону зв'язався з ОСОБА_16, який на білому автомобілі вивіз їх з міста. Визвавши ОСОБА_11, він, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 повертались в м. Новоград-Волинський. В автомобілі ОСОБА_8 накричав на ОСОБА_11 за те, що він був відсутній в «таксі». Також він повідомив, що зарізав міліціонера, тобто вбив людину.

ОСОБА_9 підтвердив покази ОСОБА_8 про обставини затримання в Шепетівці та зустрічі з ОСОБА_16 в Климентовичах, ОСОБА_12 в Шепетівці.

В м. Новограді-Волинському він бачив як ОСОБА_8 забрав мобільний телефон у таксиста. Він також бачив в ОСОБА_8 складний ніж довжиною приблизно 25 см з відкидним лезом та кнопковим фіксатором, який той постійно носив з собою. Та чи був в ОСОБА_8 вказаний ніж 5.02.2004 р., коли вони їздили в м. Нетішин, він не знає.

ОСОБА_9 надав схему ножа, якого бачив у ОСОБА_8, схему розташування кіосків, де його залишали ОСОБА_8 та ОСОБА_14 5.02.2004 р., шлях їх відходу від кіосків та місце біля будинку, де залишали автомашину «таксі».

В своїх поясненнях від 5.02.2004 року ОСОБА_9 вказав, що в Шепетівський міськвідділ міліції його доставили 5.02.2004 року о 20 годині 50 хвилин.

В судовому засіданні ОСОБА_9 частково підтвердив вищевказані покази, доповнив, що випадково опинився в Нетішині, Шепетівці, ніяких злочинів не вчиняв. Докази його так званої вини сфабриковані досудовим слідством, є недопоступимими, оскільки зібрані з порушенням чинного законодавства.

Потерпіла ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_10 був її чоловіком, займався купівлею та продажем мобільних телефонів та виробів із золота в кіоску, розташованому по Проспекту Незалежності м. Нетішина По характеру він був спокійним і ні з ким не конфліктував. Ворогів у нього не було. Покійний був високого зросту, міцної статури.

5.02.2004 року о 19 годині 10 хвилин до неї на роботу в медкабінет, який розташований в будинку неподалік кіоску її чоловіка, прийшли дві жінки і повідомили, що з ним дуже погано. Коли вона прибігла до кіоску чоловіка, то там вже була швидка допомога і багато людей. Вона допомогла покласти чоловіка на ноші і разом з ним поїхала в лікарню. Чи був ОСОБА_10 на той час ще живим вона не знала. Однак, прибувши у лікарню, медики засвідчили факт його смерті. Пізніше від судово-медичного експерта їй стало відомо, що причиною смерті її чоловіка стало ножове поранення в область аорти та серця.

Потерпілий ОСОБА_10 підтвердив покази потерпілої ОСОБА_18.

Потерпілий ОСОБА_11 показав, що в м. Новограді-Волинському він проживав довгий час, працював приватним таксистом. На прохання ОСОБА_8, 5.02.2004 р. він возив

7

його та його друзів ОСОБА_9 і ОСОБА_14 в м. Нетішин. Раніше теж виконував їхні замовлення по перевезенню в м. Новограді-Волинському. При під'їзді до м. Нетіпшна приблизно після 18 години, ОСОБА_8 зв'язався з кимсь по мобільному телефону і йому пояснили куди саме їхати. Вони під'їхали до якогось кафе. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14. пішли в кафе, а він залишився їх чекати. Через деякий час ОСОБА_9 повернувся до його «таксі». Сівши в авто, він наказав їхати за білою автомашиною «Мазда». Доїхавши до 14 поверхового будинку, розташованого на горбку біля лісового масиву, ОСОБА_9 пересів в автомобіль «Мазда», який від'їхав в напрямку центральної вулиці міста Він залишився їх чекати. Залишивши автомашину біля зазначеного будинку, він пішов в кафе попити кави. Приблизно через 20 хвилин після цього ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон і наказав йому швидко їхати з м. Нетішина Проїхавши автозаправку і рухаючись в напрямку м. Шепетівки, він на трасі побачив ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, які його вже чекали. В автомашині ОСОБА_8 став на нього кричати чому він не зачекав їх в м. Нетішині, а відлучився від автомобіля.

По дорозі в Шепетівці їх затримали працівники міліції, які обшукали його автомобіль, відібрали в них пояснення, відпустили їх.

Біля кафе с. Кліменотовичі він побачив автомобіль «Мазда» білого кольору, на якому в Нетішині їздили ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14. В кафе водій «Мазди» сказав, що його слід побити дубиною за те, що він не дочекався останніх в «таксі» в Нетішині.

Прибувши в м. Новоград-Волинський, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 стали погрожувати йому дубинками. При цьому ОСОБА_8 без його згоди забрав у нього мобільний телефон, повернувши тільки карточку стартового пакета. На прохання повернути телефон ОСОБА_8 сказав, що зробить це пізніше, однак телефон не повернув, чим йому було завдано значної шкоди.

При пред'явленні ОСОБА_11 на факсовому папері фото ОСОБА_14, він впізнав в ньому особу, яку 5.02.2004 р. возив разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в м. Нетішин.

Свідок ОСОБА_15 на досудовому слідстві показала, що приблизно з жовтня

2003   року вона сгівмешкала з ОСОБА_8 і проживали вони разом в будинку по

АДРЕСА_6. В її будинку, по АДРЕСА_4, на прохання ОСОБА_8 проживали його знайомі ОСОБА_9 та ОСОБА_14. Приблизно на початку лютого 2004 р. ОСОБА_8 повернув їй ключі від її будинку. Куди поїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_14 вона не знає.

При пред'явленні ОСОБА_15 на факсовому папері фото ОСОБА_14, вона впізнала в ньому особу, яка в січні-лютому 2004 р. разом із хлопцем на ім'я ОСОБА_9 проживала в її будинку по АДРЕСА_4.

Свідок ОСОБА_13 показав, що 17 грудня 2003 року до нього додому в м. Новоград-Волинський прибув його знайомий з Луганської області ОСОБА_14, з яким він раніше відбував покарання в колонії в Рівненській області. Він побув у нього два дні,

8

після чого кудись поїхав. В м. Нетішині проживав його знайомий ОСОБА_16, який також з ним відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після сварки зі своєю дружиною, він поїхав на деякий час до ОСОБА_16 в м.Нетішин. 26 січня 2004 року, коли він перебував в м. Нетішині, на його просьбу до нього приїхав його знайомий ОСОБА_8, ОСОБА_14 та раніше незнайомий йому ОСОБА_9, яких він разом із ОСОБА_16 зустрів в кафе, розташованому біля готелю «Горинь». Там він для своєї дружини передав через ОСОБА_8 300 гривень на подарунок своїй дочці. Після цього ОСОБА_8 разом із ОСОБА_17 та ОСОБА_9 повернулись в м. Новоград-Волинський. Він не знає яка була розмова в кафе між хлопцями та ОСОБА_16.

Свідок ОСОБА_19 показав, що 5.02.2004 р. біля 19 години він направився до торгового центру щоб купити масло. Проходячи повз кіоски, які знаходяться на тротуарі, він звернув увагу на раніше незнайомих йому трьох молодих осіб, які знаходились біля одного із кіосків, розташованого посередині. Поведінка вказаних осіб була підозрілою. Вони вели себе схвильовано, оглядались по боках. Один із них при цьому стояв з боку кіоску, а два інші ближче до вхідних дверей. Коли він порівнявся з ними, то один із них обличчям повернувся безпосередньо до дверей кіоску. Купивши в торговому центрі масло, він вирішив повернутися до кіосків, де помітив трьох підозрілих осіб. Підійшовши до кіоску, він побачив, що на землі поперек тротуару, головою до металевої огорожі, нерухомо лежав чоловік. В цей час підійшли лікарі і забрали цього чоловіка в автомашину швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_20 показав, що 5.02.2004 р., після закінчення уроків в школі, о 18 год. 30 хв. разом із своїм однокласником ОСОБА_21 пішов до 14 поверхового будинку по АДРЕСА_7 шукати своїх товаришів, з якими вони повинні були зустрітися. Проходячи біля вказаного будинку, вони побачили як з боку будинку вибігло троє хлопців, які будинок не обходили, а бігли прямо через кам'яну огорожу. Перебігши доріжку, яка відходить від вулиці Будівельників і веде до під'їздів будинків №2 та №4, вони зістрибнули з кам'яної огорожі, яка відділяє ліс від дороги, та побігли в бік лісу. Один із них при цьому невдало приземлився, впав на землю. Далі вказані особи побігли лісом в напрямку гуртожитку № 4 по вул. Набережній. Повертаючись разом із ОСОБА_21 додому та проходячи повз кіосків, розташованих на тротуарі неподалік універмагу, вони зустріли своїх однокласників, яких шукали. Ті їм розповіли, що троє хлопців біля кіоску підрізали якогось чоловіка. При огляді місця події 6.02.2004 року він показав слідчому куди бігли невідомі.

Свідок ОСОБА_21 дав аналогічні покази, доповнив, що 6.02.2004 року бачив сліди взуття біля муру.

Свідок ОСОБА_22 на досудовому слідстві показав, що він знайомий з ОСОБА_16, так-як раніше купляв в нього автомашину. На його прохання 5.02.2004 р. він надавав йому свій автомобіль марки "Мазда-626" білого кольору для тимчасового користування. Куди і в яких справах той їздив він не знає. В період часу з 22 до 24 години того ж пня він по просьбі ОСОБА_16 на вищевказаній автомашині разом із ним їздив в с.

9

Кліментовичі Шепетівського району. В кафе їх чекали троє молодих осіб - знайомих ОСОБА_16 Вказаних осіб він бачив перший раз і який був зміст розмови між ними та ОСОБА_16 він не знає. Після зустрічі, вночі він відвіз ОСОБА_16 в м. Львів. При пред'явленні йому факсокопій фото ОСОБА_9 та ОСОБА_14, він вказав, що саме цих осіб він бачив в кафе в Кліментовичах.

Свідок ОСОБА_23 показала, що її син ОСОБА_8 в 16 років поїхав до свого батька в Житомирську область, де працював разом з ним на пилорамі. Син займався боксом. Після школи далі вчитися не захотів. З дитинства ОСОБА_8 був спокійним, не хворів. Останній раз він був в неї вдома на 8 березня 2004 р., залишив в цей день на зберігання свої чорні зимові чоботи, які в неї вилучили працівники міліції. В судовому засіданні вона підтвердила, що саме це взуття було вилучено з її квартири.

Свідок ОСОБА_23 показав, що йому нічого не відомо про обставини вбивства ОСОБА_10 Про причетність до вбивства вказаної особи його сина ОСОБА_8 йому стало відомо тільки 6.04.2004 р., після того, як сина з дому забрали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_24 на досудовому слідстві показала, що 6.04.2004 року вона була запрошена в якості понятої при проведенні обшуку в квартирі АДРЕСА_8, в якій проживає ОСОБА_23. При проведенні обшуку в коридорі квартири, в наддверній шафі, було виявлено та вилучено черевики чорного кольору, які зі слів ОСОБА_23 належать її сину ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_25 показала, що весною 2003 р. в Луганському протитуберкульозному диспансері вона бачила ОСОБА_14, який проходив курс лікування разом з її чоловіком ОСОБА_9 Про те, що останній підозрюється у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_10, їй стало відомо наприкінці квітня 2004 року, коли працівники міліції проводили обшук по їх місцю проживання і вилучили зимовий одяг та взуття ОСОБА_9, який опечатали папірцем. Під час проведення обшуку вони показували їй ксерокопію зображення гіпсового зліпку сліду від взуття, малюнок протектора якого співпадав з тим, який був на взутті ОСОБА_9 При огляді в судовому засіданні одягу та взуття ОСОБА_9, гіпсових зліпків слідів взуття, ОСОБА_25 підтвердила, що саме ці речі її чоловіка було вилучено з їхньої квартири, зображення одного із зліпків їй показували під час обшуку. В протоколі вказаної слідчої дії стоять підписи ОСОБА_9. Останнє підтвердила і свідок ОСОБА_9.

Об'єктивно це підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 7 від 19.01.2006 року, проведеної за клопотанням ОСОБА_9 Свідок ОСОБА_26 показав, що 28.04.2004 року він був присутній при проведенні обшуку за АДРЕСА_9, який проводився в присутності понятих, ОСОБА_25 та ОСОБА_9 Протокол обшуку складав ОСОБА_27, який вручив копію протоколу ОСОБА_9 Той підписав протокол. Вилучені речі були опечатані належним чином. Недозволених методів слідства до ОСОБА_9 він не застосовував.

10

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_27.

Згідно постанов прокурора м. Нетішина від 28.05.2004 року та від 29.07.2004 року, відмовлено в порушенні кримінальних справ стосовно працівників міліції ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 за відсутності в їхніх діях складу злочину.

ОСОБА_9, ОСОБА_8 та їхні захисники вказані постанови в порядку ст. 236-1 КПК України не оскаржували, тим самим погодились з такими рішеннями прокурора.

Свідок ОСОБА_29 показав, що 5.02.2004 року біля 21 години у Шепетівський МРВ УМВС доставлялись ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11 Вказані особи перевірялись на можливу причетність до вчиненого у той день розбійного нападу на магазин «ЦМС» у м. Шепетівці. У них відбирались пояснення, які підшито до оперативно-розшукової справиОСОБА_9 яку здали в архів. Встановивши непричетність ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11 до розбійного нападу, їх відпустили біля 24 години. Автомобіль працівниками розшуку не оглядався, процесуальний документ не складався.

Свідок ОСОБА_30 показав, що 5.02.2004 року біля 21 години разом з ОСОБА_31, проводячи заходи по розкриттю розбійного нападу на магазин у м. Шепетівці, несли службу. На виїзді з м. Шепетівки ними був зупинений автомобіль «ВАЗ», у якому перебували ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11 Вказані особи пояснити мету перебування у місті не змогли, а тому були доставлені у відділ міліції для встановлення їх осіб. При огляді автомобіля заборонених предметів виявлено не було.

Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_32, ОСОБА_31.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_12 показав, що знає ОСОБА_8, оскільки декілька разів його бачив у м. Новограді-Волинському на пилорамі, що належить батьку останнього. У грудні 2003 року ОСОБА_8 позичав у нього 10 грн. на бензин. 5.02.2004 року біля 21 години йому зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_8 та попросив зустрітись в кафе ІНФОРМАЦІЯ_5, що у м. Шепетівці. Він відразу під'їхав до вказаного кафе. ОСОБА_8 пив з ним каву. Інші хлопці чекали ОСОБА_8 у машині. Конкретних питань ОСОБА_8 з ним не вирішував. Під час розмови ОСОБА_8 розповідав про батька. Також під час розмови він сказав: "Только сейчас я чуть не убил человека в г. Нетишине, только что я потерял большую суму долларов." Сказані ОСОБА_8. слова він сприйняв не серйозно, розцінив їх як спробу "зарисоваться" перед ним який він «крутий» хлопець. Пістолета, коштів, золота у ОСОБА_8 він не бачив. Про вчинені злочини ОСОБА_8 не розповідав. Біля 21 години 20 хвилин вони розійшлись. Та через 7 хвилин ОСОБА_8 знову зателефонував та сказав, що його та хлопців затримали працівники міліції і необхідно підтвердити його особу. У Шепетівському МВ УМВС він підтвердив, що знає ОСОБА_8 та його батька

11

Згідно протоколів огляду місця події від 5.02.2004 року, сліди крові потерпілого ОСОБА_10 виявлено з внутрішньої сторони на дверях кіоску, на вулиці біля останнього. Сейф в середині кіоску зачинений на навісний замок.

Зазначене свідчить, що смертельний удар ножем потерпшому ОСОБА_11 було нанесено в середині кіоску, що він не відкрив сейф на вимогу нападників.

Під час огляду місця події 6.02.2004 р. з участю та за вказівкою неповнолітніх свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_20, в присутності матері останнього ОСОБА_20, на території, прилеглій до будинку АДРЕСА_7 біля кам'яного підмурку - парапету, на землі виявлено три сліди взуття з різними малюнками підошвенної поверхні. Відповідно з малюнком у вигляді ромбиків, у вигляді дуг, які відходять від центральної поздовжньої осі сліду, і у вигляді гомілкових кісток. Аналогічні сліди взуття виявлено на віддалі 2,5 м від відбитку останнього сліду в напрямку до торцевої частини будинку, тобто, вказані сліди утворюють слідову доріжку, яка веде від району розташування кіосків на пр-кті Незалежності, через лісовий масив та прилеглу територію, до будинку АДРЕСА_7 в напрямку гуртожитку АДРЕСА_10. Зазначене об'єктивно підтверджується даними протоколу огляду, схеми та фототаблиць до нього.

Свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_34 підтвердили вищевказані обставини.

Під час застосування службово-розшукової собаки "Туман", вона взяла слід від будинку АДРЕСА_11 і вела по стежці через лісовий масив вздовж будинкуАДРЕСА_10 і вийшла на вул. Набережну між гуртожитком і пунктом швидкої допомоги в м. Нетішині, що об'єктивно підтверджується рапортом кінолога від 6.02.2004 року.

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події 7.04.2004 р. потерпілий ОСОБА_11 показав на місце біля будинку АДРЕСА_5, де він по вказівці ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 припаркував свою автомашину «таксі», показав напрямок куди вони пішли.

Під час проведення обшуку 6.04.2004 р. в будинку ОСОБА_15 по АДРЕСА_4 виявлено чоловічу дублянку коричневого кольору, яка належить ОСОБА_8.

Під час проведення обшуку 6.04.2004 р, в квартирі матері ОСОБА_8 -ОСОБА_23 по АДРЕСА_8 виявлено зимове чоловіче взуття - чоботи чорного кольору, які належать її сину ОСОБА_8.

Під час проведення обшуку 28.04.2004 р. в квартирі АДРЕСА_12, виявлено черевики шкіряні чорного кольору, матерчату куртку чорного кольору з рукавами червоного кольору, штани, светр, які належать ОСОБА_9.

Зазначене об'єктивно підтверджується даними відповідних протоколів.

12

В судовому засіданні підсудні підтвердили, що вищевказані речі належать їм, вони були одягнені в них 5.02.2004 року під час перебування в Нетішині.

За висновком судово-трасологічної експертизи № 11 від 7.02.2004 р., гіпсові зліпки, вилучені при додатковому огляді місця події 06.02.04 р. по факту вбивства ОСОБА_10, придатні для щентифікації взуття, яким вони залишені, при наявності даного взуття.

За висновком судово-трасологічної експертизи № 21 від 10.05.2004 р., сліди взуття, виявлені та вилучені при додатковому огляді місця події 06.02.2004 р., залишені взуттям, вилученим у ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи № 50 від 27.09.2004 р., гіпсовий зліпок, вилучений при огляді місця події 06.02.2004 р., ідентичний за груповою належністю з підошвою взуття ОСОБА_14.

Згідно висновку криміналістичної експертизи мікронашарувань № 965 від 27.02.2004 р., на одязі потерпілого ОСОБА_10 виявлені сторонні волокна-нашарування різні за природою та кольором.

За висновком додаткової криміналістичної експертизи мікронашарувань № 5514 від 27.09.2004 р., на куртці потерпілого ОСОБА_10 серед виявлених волокон нашарувань, є поліефірні волокна чорного та темно-сірого кольору спільної родової належності з волокнами, які входять до складу тканини верху куртки обвинуваченого ОСОБА_14, а на куртці обвинуваченого ОСОБА_14, серед виявлених волокон-нашарувань, є волокна ювни білого та світло-коричневого кольорів, спільної родової належності з відповідними волокнами, які входять до складу трикотажу светру потерпілого ОСОБА_10.

Згідно висновку додаткової криміналістичної експертизи мікро нашарувань №5516 від 27.09.2004 р., на предметах одягу потерпілого ОСОБА_10 немає волокон спільної родової належності з волокнами, які входять до складу хутра куртки підозрюваного ОСОБА_8, а на куртці обвинуваченого ОСОБА_8, серед виявлених волокон-нашарувань, є волокна, спільної родової належності з відповідними волокнами, які входять до складу   трикотажу   светру   потерпілого ОСОБА_10.

За висновком додаткової криміналістичної експертизи мікронашарувань № 5515 від 27.09.2004 року, на куртці потерпілого ОСОБА_10, серед виявлених волокон нашарувань, немає волокон спільної родової належності з волокнами, які входять до складу тканини куртки обвинуваченого ОСОБА_9, а на куртці обвинуваченого ОСОБА_9 серед виявлених волокон нашарувань, є волокна спільної родової належності з відповідними волокнами, які входять до складу трикотажу светру потерпілого ОСОБА_10.

Наведені вище висновки експертиз мікронашарувань свідчать про те, що одяг обох підсудних знаходився в контакті з одягом потерпілого.

13

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 31 від 31.03.2004 р., судово-медико-криміналістичної експертизи № 26 від 8.04.2004 р., смерть ОСОБА_10 настала внаслідок ножового проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини справа з пошкодженням лівої легені, аорти, серцевої сорочки, серця, з масивним крововиливом в праву плевральну порожнину, порожнину перикарда. Збереження життя ОСОБА_10 при своєчасно наданій медичній допомозі виключалось. Удар ножем було нанесено з великою силою.

Вартість мобільного телефону потерпілого ОСОБА_11 «Нокія 2100» підтверджується довідкою від 4.09.2004 року, наданою приватним підприємцем ОСОБА_35.

Крім цього, 21 лютого 2004 року, близько 3 години ночі, ОСОБА_8, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_36, що в АДРЕСА_13, побачивши в руках у ОСОБА_36 двоствольну мисливську рушницю, вирішив відкрито її викрасти.

Реалізовуючи свій злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 через незакриті двері зайшов в будинок ОСОБА_36, пройшов на кухню, де руками повалив власника будинку на підлогу і рушником зав'язав йому руки. Після цього ОСОБА_8 пройшов у кімнату, взяв залишену ОСОБА_36 двоствольну мисливську рушницю «ИЖ-27», 12 калібру, НОМЕР_1, вартістю 300 грн., пройшов з нею на кухню. Розібравши, склав її в поліетиленовий пакет разом із двома патронами, які знаходилися у стволах рушниці. Далі ОСОБА_8 забрав дозвіл на ім'я ОСОБА_36 НОМЕР_2 на право зберігання та носіння вищевказаної мисливської рушниці, мисливсько-рибальський квиток НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_36, які поклав в пакет, в якому знаходилась мисливська рушниця, відкрито викрав їх, чим завдав потерпілому значної шкоди.

ОСОБА_8 показав, що забрав рушницю у потерпілого, так як боявся, що той буде стріляти в нього. Пізніше мав її повернути.

Потерпілий ОСОБА_36 показав, що 20 лютого 2004 року біля 21 години, перебуваючи по місцю свого проживання, він ліг спати у своїй кімнаті. В цей час його син ОСОБА_37 та його знайомий ОСОБА_38 знаходились в іншій кімнаті будинку. Близько 2 години ночі він прокинувся від крику сина. В будинку побачив компанію молодих людей, які голосно розмовляли. Він спочатку спробував заспокоїти їх, зробив їм зауваження, але вони не реагували. Тоді він пішов в прихожу щоб зателефонувати в міліцію. Та ОСОБА_8 пішов слідом за ним і не дав йому цього зробити, виштовхав його в кухню. Так-як присутні в будинку не заспокоювались, він неодноразово заходив в кімнату сина та робив їм зауваження, які на них не діяли. Він взяв свою мисливську рушницю, зарядив її патронами, вирішив налякати небажаних гостей. Наміру стріляти в них він не мав. Направивши рушницю в бік вказаних осіб, він наказав їм покинути його будинок, що ті і зробили. Заховавши рушницю, він пішов закривати вхідні двері. В цей час до нього підбіг ОСОБА_8 і, заломивши йому руки за спину, повалив його на підлогу. Після цього він рушником зв'язав йому руки. Розібравши рушницю, забравши документи

14

на неї та його мисливсько-рибальський квиток, склавши їх в пакет, ОСОБА_8 відкрито викрав їх, покинув його будинок. Коли йому розв'язали руки, він по телефону повідомив в міліцію про його пограбування. Злочинами йому завдано значної шкоди.

Свідок ОСОБА_39 показав, що 20.02.2004 р. він знаходився в с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області в свого знайомого  ОСОБА_37 щоб допомогти йому по господарству. Біля 01 години до них прийшли чоловік на імя ОСОБА_14, ОСОБА_40 та чоловік на ім'я ОСОБА_41. Всі вони мешканці м. Новограда-Волинського. Коли він був в сусідній кімнаті, то чув як гості сваряться з ОСОБА_37 та його батьком. Через декілька хвилин після цього батько ОСОБА_37 зайшов в кімнату з зав'язаними рушником за спиною руками. Він пояснив, що ОСОБА_8 забрав в нього рушницю та документи на неї.

Свідок ОСОБА_36 показав, що 20.02.2004 р. він разом із своїм знайомим ОСОБА_39 знаходився в себе дома. Біля 1 години ночі до нього прийшли  ОСОБА_40 та хлопець по імені ОСОБА_41, який став пред'являти йому претензії на рахунок макової соломки. Розмовляли на підвищених тонах. В цей час в кімнату зайшов його батько, зробив зауваження, так-як вони заважали йому відпочивати, на що ОСОБА_41 став йому грубити. Приблизно через 5 хвилин він почув шум на кухні. Коли туди зайшов, побачив, що ОСОБА_37 і ОСОБА_41 відштовхнули батька в бік і, зайшовши в батьківську кімнату, забрали там рушницю. Попередньо ОСОБА_41 та ОСОБА_37 завязали батькові руки рушником за спину і посадили на стілець. Також на вимогу ОСОБА_41 він дав йому документи на мисливську зброю, після чого він, взявши з собою рушницю та документи на неї, вийшов з будинку.

Свідок ОСОБА_37  показав, що коли він разом із своєю дружиною Веронікою, знайомим ОСОБА_41та ОСОБА_37 в ніч на 21.02.2004 р. виходили з будинку останнього, то за ними з будинку вийшов батько ОСОБА_37. В руках у нього була мисливська рушниця. Щоб його заспокоїти, він разом із ОСОБА_41ом зайшли за ним в будинок, де зв'язали йому руки рушником. ОСОБА_41 на деякий час забрав рушницю з собою.

Свідок ОСОБА_23 показав, що 21 лютого 2004 року біля свого будинку він зустрів сина ОСОБА_41. В руках у нього був чорний пакет. Син попросив залишити вказаний пакет в себе на квартирі, так-як через декілька днів його необхідно буде повернути власнику. Через декілька днів він взнав від працівників міліції, що ОСОБА_41 забрав в когось мисливську рушницю. Коли він заглянув у пакет, який передав йому його син, то побачив там мисливську рушницю, після чого він відніс її в відділ міліції.

Згідно протоколів виїмки від 23.02.2004 р., 25.02.2004 р., ОСОБА_23 добровільно видав працівникам міліції мисливську рушницю «ІЖ-27», два патрони 12 калібру, документи та рушницю, мисливсько-рибальський квиток ОСОБА_36.

24.05.2005 року біля 11 години обвинуваченому ОСОБА_9 в приміщенні слідчої кімнати  ізолятора тимчасового  тримання  Шепетівського  МРВ   УМВС   було   надано   для

15

ознайомлення в порядку ст. 218 КПК України 1 том кримінальної справи №30/0222 на 286 аркушах. Безпосередній нагляд за ним здійснювали працівники конвойного відділення Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій областіОСОБА_42 та ОСОБА_43 Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_9 робив виписки з матеріалів. Біля 15 години він умисно, з метою знищення доказів по кримінальній справі № 30/0222, які його викривають у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст115 ч.2 п.6,12, 187 ч.4, 186 ч.З КК України, заздалегідь приготовленою частиною леза, яку він таємно проніс у слідчу кімнату, шляхом порізу, пошкодив аркуші № №49,50 та 51 1 тому кримінальної справи, а саме, протокол допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 5.04.2004 року. Будучи поміченим ОСОБА_42 та ОСОБА_43, ОСОБА_9 вирізані частини протоколу з'їв, чим знищив особливо важливий офіційний документ кримінальної справи.

31.05.2005 року біля 12 години обвинуваченому ОСОБА_8 в приміщенні кімнати права прокуратури м. Нетішин було надано для ознайомлення в порядку ст. 218 КПК України 2 том кримінальної справи №30/0222 на 256 аркушах. Безпосередній нагляд за ним здійснювали працівники Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_44 та ОСОБА_45. Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_8 робив виписки з матеріалів. Біля 13 години він умисно, з метою знищення доказів по кримінальній справі №30/0222, шляхом виривання, пошкодив протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 6.04.2004 року. Зокрема, таємно вирвав підпис ОСОБА_8, розташований на 106 аркуші 2 тому кримінальної справи № 30/0222 та відкрито порвав аркуш 102 цього ж тому справи. Будучи поміченим ОСОБА_44 та ОСОБА_45, ОСОБА_8 вирвані частини протоколу з'їв, чим знищив особливо важливий офіційний документ кримінальної справи.

Свідок ОСОБА_43 показав, що за дорученням прокурора м.Нетішина 24.05.2005 року він разом із працівником конвойного відділення Нетішинського МВ УМВС ОСОБА_43 забезпечував нагляд за обвинуваченим ОСОБА_9, який в приміщенні ПТ Шепетівського МРВ УМВС ознайомлювався з матеріалами 1 тому кримінальної справи № 30/0222. Перед ознайомленням був проведений особистий обшук ОСОБА_9, заборонених предметів у нього не було виявлено. Після декількох годин ознайомлення ОСОБА_9 став себе дивно вести. Зокрема по декілька разів перечитував одну і ту ж сторінку. Пізніше вони почули звук характерний для різання паперу. Будучи поміченим, ОСОБА_9 вирізані частини матеріалів кримінальної справи з'їв. Частину пошкодженого протоколу, ас. 50, у нього вилучено. При повторному особистому обшуку у ОСОБА_9 була вилучена частина леза для гоління. Вказане лезо та частину протоколу вони передали прокурору разом із рапортами.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_42.

Свідок ОСОБА_44 показав, що за дорученням прокурора м.Нетішина 31.05.2005 року він разом із працівником Нетішинського МВ УМВС ОСОБА_45. забезпечував нагляд за обвинуваченим ОСОБА_8., який в приміщенні прокуратури м.Нетішина ознайомлювався з матеріалами 2 тому кримінальної справи № 30/0222. Під час ознайомлення ОСОБА_8 таємно вирвав підпис на 106 аркуші та порвав а.с. 102, який миттєво з'їв.

16

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_45.

Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 31.05.2005 року, оглянуто частину леза, яка вилучена у ОСОБА_9 після пошкодження та знищення ним матеріалів кримінальної справи, та частина пошкодженого аркушу протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 05.04.2004 року, які приєднані до справи в якості речових доказів.

Відповідно до протоколу огляду документів від 31.05.2005 року, оглянуто матеріали кримінальної справи № 30/0222. Вказаним протоколом зафіксовано, що а.с. 49-51 Т.1 пошкоджені.

Відповідно до протоколу огляду документів від 31.05.2005 року, оглянуто матеріали кримінальної справи № 30/0238 стосовно ОСОБА_14 Вказаним протоколом зафіксовано, що протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.04.2004 року не пошкоджений.

Відповідно до постанови від 31.05.2005 року, з матеріалів кримінальної справи № 30/0238 виділено протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.04.2004 року та долучено до матеріалів кримінальної справи № 30/0222.

Відповідно до протоколу огляду документів від 1.06.2005 року, оглянуто матеріали кримінальної справи № 30/0222. Вказаним протоколом зафіксовано, що а.с. 102,106 Т.2 пошкоджені.

Відповідно до протоколу огляду документів від 1.06.2005 року, оглянуто матеріали кримінальної справи № 30/0238 стосовно ОСОБА_14 Вказаним протоколом зафіксовано, що протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 06.04.2004 року не пошкоджений.

Відповідно до постанови від 1.06.2005 року з матеріалів кримінальної справи № 30/0238 виділено протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 06.04.2004 року та долучено до матеріалів кримінальної справи № 30/0222.

Згідно амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 261 від 1 вересня 2004 року, ОСОБА_9 осудний.

Згідно амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 260 від 1 вересня 2004 року, стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 105 від 14 червня 2006 року, ОСОБА_8 осудний, здатний правильно сприймати факти, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання, його індивідуально-психологічні особливості не перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості.

Як нестраждаючі душевними (психічними) захворюваннями, застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не потребують.

17

За таких обставин, по вищевказаних епізодах обвинувачення суд рахує вину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доведеною повністю.

Оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто достатніх доказів того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заволоділи газовим пістолетом «Префект» під час розбійного нападу та вбивства потерпілого ОСОБА_10, це слід виключити із обвинувачення.

Посилання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на те, що до них застосовували недозволені методи слідства, заставили їх обмовити себе, сфабрикували справу стосовно них, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі.

В присутності адвокатів, вони давали детальні покази про обставини злочинів, про ті факти з життя, які були відомі тільки їм, які узгоджуються між собою, про які слідство не знало і не могло це відображувати в процесуальних документах. Речові докази по справі вилучались та досліджувались згідно чинного законодавства. При перегляді відеозапису допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного 6.04.2004 р. було встановлено, що він перебував в нормальному, не хворобливу стані, вільно давав зізнавальні покази з позиції свого захисту. Згідно висновку експерта № 82 від 6.04.2004 р., тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не виявлено.

ОСОБА_9 в протоколах допитів власноручно робив уточнення, заперечення про обставини певних подій, що свідчить про те, що на нього не було ніякого тиску зі сторони слідства.

Невизнання вини суд розцінює як намір підсудних ухилитись від відповідальності за вчинене.

За умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб під час розбійного нападу на потерпілого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають кримінальній відповідальності за ст.ст. 115 ч.2 п.п. 6,12; 187 ч.4 КК України.

За відкрите викрадення чужого майна, поєднане з погрозою застосування насильства та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та таке, що завдало значної шкоди потерпілому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають кримінальній відповідальності за ст. 186 ч.З КК України.

За незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом, ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 357 ч. З КК України.

За умисне пошкодження та знищення особливо важливого офіційного документу в особистих інтересах, що спричинило порушення роботи установи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальній відповідальності за ст. 357 ч.2 КК України.

18

При призначенні покарання враховуються ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

По місцю проживання, роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_8 характеризуються позитивно, останній вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обидва вони хворіють, ОСОБА_9 має на утриманні неповнолітню дитину, хворих батьків похилого віку, що пом'якшує їх покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, судом не встановлено.

За таких обставин, беручи до уваги, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скоїли особливо тяжкі злочини, ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, суд рахує, що для виправлення та перевиховання підсудних, попередження нових злочинів, їм необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей, за якими вони підлягають кримінальній відповідальності.

Потерпшими по справі ОСОБА_10 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_46, ОСОБА_18 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_47 заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди в сумі відповідно 3436 гр. та 3020 грн., моральної шкоди відповідно в сумі 100000 грн. та 100000 грн., які підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Розмір матеріальної шкоди підтверджено відповідними довідками про суму витрат на поховання ОСОБА_10.

При визначенні суми морального відшкодування, суд врахував ті моральні страждання, переживання, які перенесли потерпілі в зв'язку з непоправною втратою сина, чоловіка, батька, голови сім'ї, годувальника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

присудив:

ОСОБА_8 визнати винним в скоєнні злочинів і призначити покарання:

·        за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім житла;

за ст.  187 ч.4 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім жила;

19

·        за ст. 186 ч.З КК України - 4 роки позбавлення волі;

·        за ст. 357 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі;

·        за ст. 357 ч.З КК України - 1 рік обмеження волі.

В силу ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім житла.

ОСОБА_9 визнати винним в скоєнні злочинів і призначити покарання:

·        за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім житла;

·        за ст.  187 ч.4 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім жила;

·        за ст. 186 ч.З КК України - 4 роки позбавлення волі;

·        за ст. 357 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі.

В силу ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9 призначити покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім житла.

Міру запобіжного заходу обом засудженим залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати: ОСОБА_8 - з 6 квітня 2004 року;  ОСОБА_9 - з 1 травня 2004 року. Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 23.02.2004 року по 4.03.2004 року.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь:

-                          ОСОБА_47   та   ОСОБА_46   3436   грн.

матеріальної шкоди;

·        ОСОБА_18 та ОСОБА_47 3020 грн. матеріальної шкоди;

·        ОСОБА_47, ОСОБА_46, ОСОБА_18 та ОСОБА_47 по 50000 грн. морального відшкодування кожному, а всього 206 456 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь держави по 1275 грн. 20 коп. судових витрат з кожного за проведення криміналістичних експертиз волокнистих матеріалів.

Стягнути з ОСОБА_9 1412 грн. 31 коп. судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області на розрахунковий рахунок № 35228001000040, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження-3».

Речові докази по справі:

·        светр, куртку, кофту, штани, ремінь, підштаники, труси, черевики, два чохли, зрізи волосся потерпілого ОСОБА_10;

·        спортивні штани, підштаники, спортивну шапку, шкіряні рукавиці, светр, куртку, черевики ОСОБА_14;

·        куртку-дублянку, черевики ОСОБА_8;

·        джинсові штани, светр, куртку, черевики ОСОБА_9;

·        гіпсові зліпки слідів взуття, 6 кухонних ножів;

·        касету з відеоплівкою запису допиту підозрюваного ОСОБА_8,

повернути прокурору м. Нетішина для приєднання та зберігання при кримінальній справі № 30/0238 стосовно ОСОБА_14

Мисливську рушницю «ИЖ-27» 12 калібру, НОМЕР_1, 2 патрони 12 калібру, які зберігаються в камері схову дозвільної системи Новоград-Волинського МРВ УМВС України в Житомирській області, повернути потерпілому ОСОБА_36.

Частину леза, частину пошкодженого протоколу допиту ОСОБА_8 зберігати при даній справі.

21                   

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з часу отримання ними копії вироку.

Головуючий-суддя /підпис/

Суддя /підпис/

Народні засідателі /підписи/

І.М. Цугель