Справа № 22ц-1418\2006 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Затєєва С.Д. Доповідач: Ішутко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В. суддів - Ішутко В.М., Коренькової З.Д.
при секретарі - Мехед Т.О., з участю : представника позивачів - ОСОБА_1.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2006 року по цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1. до ОСОБА_4 про повернення майна з чужого незаконного володіння, стягнення компенсації втрачених прибутків та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У квітні 2006 року представник ОСОБА_3. та ОСОБА_2. -ОСОБА_1., який діє відповідно до доручення, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4. про повернення майна з незаконного володіння та стягнення компенсації втрачених прибутків обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач незаконно заволодів майном ЗАТ „ДРБУ-5", акціонерами якого являлись ОСОБА_2. та ОСОБА_3., чим порушив їх конституційне право на володіння, користування та розпорядження майном, яке їм належало відповідно до номінальної вартості належним їм акцій.
В зв"язку з тим, що вони були позбавлені права на отримання прибутку, просили стягнути компенсацію за втрачені прибутки за період з 14 квітня 2003 року по 14 квітня 2006 року в розмірі по 864 грн. кожному виходячи з середнього відсотку, під які банки надають кредит. Також просили стягнути моральну шкоду по 1000 грн.
2
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати судове рішення та постановити нове по суті справи, посилаючись на те, що суд не забезпечив всебічного і повного з"ясування обставин справи. Згідно ст. 21 Закону України „Про господарські товариства" та ст. 36 п.6 Закону України „Про підприємства в Україні" майном, яке залишилось після ліквідації, на протязі 6 місяців розпоряджається власник.
В супереч зазначеним законам все майно забрав ОСОБА_4. Висновок суду, що на час ліквідації підприємства ЗАТ „ДРБУ-2" згідно до ліквідаційного балансу будь-які кошти як і майно по даному підприємству відсутні, є хибним і не ґрунтується на матеріалах справи. Навпаки, в акті ліквідаційної комісії зазначено, що залишкову вартість майна встановити неможливо, також зазначено, що на час ліквідації дебітори та кредитори відсутні, тобто, все майно і кошти залишились власникам і повинні були розподілені між ними відповідно до кількості акцій.
Посилання суду на законність ліквідації ЗАТ ДРБУ -5 для розгляду справи не має значення, оскільки позивачі не ставлять під сумнів факт ліквідації.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивачів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд обґрунтовано виходив з того, що представником позивачів не було доведено та не надано доказів порушення відповідачем ОСОБА_4. конституційних прав ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить чинному законодавству, яке регулює спірні правовідносини.
Як було встановлено судом, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. були засновниками закритого акціонерного товариства „ДРБУ-5" та володіли по 5000 акцій кожний номінальною вартістю по 500 грн. (а.с.3-4).
Відповідно до протоколу загальних зборів ЗАТ Борзнянського шляхового ренмонтно-будівельного управління №5 від 13 вересня 2002 року акціонерами було прийнято рішення про ліквідацію підприємства ЗАТ ДРБУ-5 та створення ліквідаційної комісії, (а.с.53).
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України „Про господарські товариства" повноваження по управлінню справами товариства переходять до ліквідаційної комісії з дня її призначення, яка проводить заходи пов"язані з ліквідацією підприємства, оцінює наявне майно, виявляє дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, складає ліквідаційний баланс.
Згідно п. 11.5 Статуту ЗАТ „ДРБУ-5" наявні в товаристві грошові кошти, включаючи виручку від розпродажу його майна, після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами розподіляються ліквідаційною комісією між акціонерами пропорційно загальній номінальній вартості належних їм акцій.
з
Суд дійшов вірного висновку, що відповідно до ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією, по ЗАТ „ДРБУ-5" були відсутні будь-які кошти та майно, і що після ліквідації товариства ніяке майно не передавалось відповідачу ОСОБА_4.
Посилання апелянта на те, що після ліквідації товариства всім майном заволодів ОСОБА_4., не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що суд безпідставно відхилив клопотання про витребування документальних матеріалів про розподіл майна, яке залишилось після ліквідації, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність такого майна в ЗАТ „ДРБУ-5" на момент ліквідації.
Також є вірним посилання суду першої інстанції на чинність рішення Борзнянського районного суду від 10 лютого 2004 року, яким визнано, що скасування суб"єкта підприємницької діяльності ЗАТ „ДРБУ-5" проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.
За таких підстав, коли рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308, 313, 314, 315, 319, 324 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд ,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. - представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набуває законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.