Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2008 р. Справа № 07/201-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Шевель О.В.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Фурсова О.О. (довіреність у матеріалах справи)
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 316Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.08 р. по справі № 07/201-07
за позовом Відкритого акціонерного товариства Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь
до Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічнакомпанія "Інтек", м. Харків
про стягнення 435251,33 грн.
встановила:
Відкрите акціонерне товариство Металургійний комбінат "Азовсталь" 06.11.07 звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" (з урахуванням уточнень позовних вимог від 17.12.07 та від 25.12.07, які прийняті судом) 5885,67 грн. пені, 56899,54 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 11738,91 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.08 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" на користь ВАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" 5885,67 грн. пені, 56899,54 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 11738,91 грн., 1046,71 грн. державного мита та 28,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що відповідачем прострочено виконання зобов’язань з оплати матеріалів, наданих позивачем відповідно до укладеного між сторонами договору.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2008 року у справі № 07/201-07. Зокрема, відповідач посилається на те, що ним не порушено строки оплати отриманої продукції, оскільки рахунки отримувалися ЗАТ "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" не завжди в повному обсязі та не у строки, вказані в позові та на рахунках. Також відповідач вказує на наявність у діях позивача порушень умов договору, а саме – поставки некомплектної продукції (матеріалів) та несвоєчасне надання необхідних документів. На думку відповідача, з огляду на вищевказані обставини, а також – на те, що на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення суму основного боргу відповідачем було погашено – суд першої інстанції мав зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій. В апеляційній скарзі також міститься посилання на те, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки всім доказам, зокрема – розбіжностям у наданих позивачем та відповідачем розрахунках штрафних санкцій.
Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність вищенаведених тверджень відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
11.03.08 судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване направленням представника ЗАТ «Компанія «ІНТЕК» Вінсковського А.І. у службове відрядження з 10.03.08 по 24.03.08 до м.Маріуполь на підприємство ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» для вирішення претензійних питань.
Представником позивача у судовому засіданні висловлено заперечення проти даного клопотання, про що зроблено відповідну письмову відмітку (т.2, а.с.21) із вказівкою на те, що станом на 12.03.08 представнику позивача невідомо про факт проведення переговорів між ЗАТ «Компанія «ІНТЕК» та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» щодо вирішення претензійних питань.
Колегія суддів, розглянувши вищевказане клопотання відповідача, не знаходить підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів наявності поважних причин, що унеможливлюють направлення для участі у судовому засіданні представника ЗАТ «Компанія «ІНТЕК», тоді як відрядження одного з юристів компанії Вінсковського А.І. до Маріуполя такою причиною не є.
Суд апеляційної інстанції враховує також, що і під час розгляду справи у місцевому господарському суді представником відповідача заявлялося аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням даного представника на невизначений термін (т.1, а.с.192); у вказаному клопотанні місцевим господарським судом було відмовлено. За таких обставин, враховуючи той факт, що ЗАТ «Компанія «ІНТЕК» було належним чином повідомлено про час та місце засідання апеляційного господарського суду (відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи, т.2, а.с.20), колегія суддів вважає, що відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на участь представника у судовому засіданні.
Враховуючи заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, а також той факт, що позицію відповідача у даній справі викладено у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність представника ЗАТ «Компанія «ІНТЕК» не перешкоджає здійсненню апеляційного провадження, отже підстави для відкладення розгляду справи відсутні і у клопотанні відповідача має бути відмовлено.
Заслухавши представника позивача у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
22.08.05р. між сторонами було укладено договір, а саме - прямий контракт підряду № 256д/3260 (т.1, а.с. 17-22), відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе зобов’язання з виконання будівельно - монтажних робіт, відповідно до наданої замовником (позивачем) проектно - кошторисної документації, за об’єктом - реконструкція кисневого цеху з будівництвом ВРУ - 60.
Відповідно до п.6.2 договору, позивач видає за плату підряднику (відповідачу) матеріали відповідно до проектно - кошторисної документації, в обсязі проекту, з подальшою оплатою грошовими коштами, не пізніше 20 днів після виставлення рахунків за матеріали.
Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, позивач свої зобов’язання щодо видачі матеріалів виконав належним чином і відповідачем було отримано матеріали на загальну суму 351534,65 грн.,
по накладній № 80970740 від 12.04.2006р., за що 25.04.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90469560 від 13.04.2006р. на суму 193,921,20грн.;
по накладній № 80970920 від 12.04.2006р., за що 25.04.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90469575 від 19.04.2006р. на суму 16735,68грн.;
по накладній № 80970271 від 11.04.2006р., за що 25.04.2006р. № 90469559 від 13.04.2006р. на суму 190968,84грн.;
по накладній № 80981833 від 04.05.2006р., за що 15.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90474716 від 06.05.2006р. на суму 4051,68грн.;
по накладній № 80981828 від 03.05.2006р., за що 15.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90474712 від 12.05.2006р. на суму 109,20грн.;
по накладній № 80982112 від 03.05.2006р., за що 15.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90474717 від 06.05.2006р. на суму 4467,60грн.;
по накладній № 81002780 від 09.06.2006р., за що 20.06.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90481365 від 09.06.2006р. на суму 7900,92грн.;
по накладній № 81100179 від 12.04.2006р., за що 24.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90516816 від 20.11.2006р. на суму 278,17грн.;
по накладній № 81098368 від 16.11.2006р., за що 24.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90516401 від 20.11.2006р. на суму 331,10 грн.;
по накладній № 81099250 від 17.11.2006р., за що 24.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90516813 від 23.11.2006р. на суму 741грн.;
по накладній № 81100178 від 20.11.2006р., за що 24.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90516814 від 20.11.2006р. на суму 9,60грн.;
по накладній № 81098366 від 16.11.2006р., за що 24.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90516211 від 20.11.2006р. на суму 837,00грн.;
по накладній № 81117367 від 15.12.2006р., за що 23.12.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90522483 від 15.12.2006р. на суму 978,00грн.;
по накладній № 81117383 від 15.12.2006р., за що 23.12.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90522485 від 15.12.2006р. на суму 11056,46грн.;
по накладній № 81093577 від 09.11.2006р., за що 15.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90514917 від 14.11.2006р. на суму 95552,96грн.;
по накладній № 81092587 від 07.11.2006р., за що 15.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90514914 від 14.11.2006р. на суму 734,40грн.;
по накладній № 81093584 від 09.11.2006р., за що 15.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90514916 від 14.11.2006р. на суму 1104,53грн.;
по накладній № 81120722 від 22.12.2006р., за що 27.12.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90523800 від 22.12.2006р. на суму 551,08грн.;
по накладній № 81120727 від 22.12.2006р., за що 27.12.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90523799 від 22.12.2006р. на суму 290,04грн.;
по накладній № 81003481 від 09.06.2006р., за що 26.06.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90482646 від 14.06.2006р. на суму 32,88грн.;
по накладній № 81019937 від 13.07.2006р., за що 24.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90487723 від 13.07.2006р. на суму 63,36грн.;
по накладній № 81019933 від 13.07.2006р., за що 24.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90487725 від 13.07.2006р. на суму 102,00грн.;
по накладній № 81019938 від 13.07.2006р., за що 18.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90486808 від 13.07.2006р. на суму 468,07грн.;
по накладній № 81019930 від 13.07.2006р., за що 18.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90486809 від 13.07.2006р. на суму 1335,56грн.;
по накладній № 81019935 від 03.07.2006р., за що 18.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90486810 від 13.07.2006р. на суму 1262,05грн.;
по накладній № 81038298 від 15.08.2006р., за що 18.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура №90495181 від 15.08.2006р. на суму 1061,52грн.;
по накладній № 81038420 від 15.08.2006р., за що 18.07.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90495183 від 15.08.2006р. на суму 1,07грн.;
по накладній № 81040193 від 08.08.2006р., за що 29.08.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90496028 від 08.08.2006р. на суму 89,76грн.;
по накладній № 81040202 від 08.08.2006р., за що 29.08.2006р.был виставлений рахунок-фактура № 90496036 від 08.08.2006р. на суму 43,44грн.;
по накладній № 81038418 від 15.08.2006р., за що 29.08.2006р.був виставлений рахунок-фактура № 90496038 від 15.08.2006р. на суму 43,40грн.;
по накладній № 81040246 від 18.08.2006р., за що 30.08.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90496274 від 18.08.2006р. на суму 448,06грн.;
по накладній № 81040192 від 08.08.2006р., за що 30.08.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90496271 від 18.08.2006р. на суму 818,35грн.;
по накладній № 81075132 від 16.10.2006р., за що 07.11.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90509616 від 19.10.2006р. на суму 45,94грн.;
по накладній № 81077075 від 19.10.2006р., за що 27.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90509921 від 19.04.2006р. на суму 138,00грн.;
по накладній № 81079255 від 24.10.2006р., за що 27.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90510730 від 24.10.2006р. на суму 7279,68грн.;
по накладній № 81077076 від 19.10.2006р., за що 27.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90509869 від 19.10.2006р. на суму 7,81грн.;
по накладній № 81075131 від 16.10.2006р., за що 27.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90509617 від 19.10.2006р. на суму 728,11грн.;
по накладній № 81059313 від 19.09.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90505384 від 20.09.2006р. на суму 25,06грн.;
по накладній № 81072782 від 10.10.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90508937 від 16.10.2006р. на суму 13639,00грн.;
по накладній № 81059328 від 20.09.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90506682 від 20.09.2006р. на суму 68,64грн.;
по накладній № 81059326 від 20.09.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90505455 від 20.09.2006р. на суму 6,91грн.;
по накладній № 81058656 від 19.09.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90505388 від 19.09.2006р. на суму 2080,32грн.;
по накладній № 81059325 від 20.09.2006р., за що 03.10.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90505383 від 20.09.2006р. на суму 1142,00грн.;
по накладній № 80986089 від 16.05.2006р., за що 22.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90476665 від 16.05.2006р. на суму 2016,89грн.;
по накладній № 80988057от 16.05.2006р., за що 22.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90476664 від 19.05.2006р. на суму 24,00грн.;
по накладній № 80974849 від 25.04.2006р., за що 22.05.2006р. був виставлений рахунок-фактура № 90475267 від 11.05.2006р. на суму 2167,61 грн.; (а.с. 23-144).
Виставлення рахунків відповідачу підтверджується відповідними витягами з реєстру поштової кореспонденції позивача (т.1, а.с. 32, 43, 58, 63, 73, 80, 97, 106, 109, 115, 122, 131, 136, 139, 144, 178). Даними доказами також підтверджується факт, що зазначені рахунки не направлялися поштою, а видавалися представникам відповідача особисто під розпис у строк, достатній для здійснення їх своєчасної оплати. Тому, як обґрунтовано зазначає позивач у запереченнях на апеляційну скаргу, твердження відповідача про те, що він був позбавлений можливості своєчасно оплатити рахунки за отримані матеріали, суперечить фактичним обставинам справи. У зв’язку з цим колегія суддів відзначає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції мав витребувати поштові квитанції, в яких би підтверджувалося відправлення рахунків, вказаних у позові, та дати отримання їх відповідачем, позбавлені фактичного і юридичного обґрунтування та є безпідставними.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання з оплати виданих позивачем матеріалів виконав неналежним чином. А саме, ним було сплачено позивачу 294503,44 грн. платіжним дорученням № 1664 від 19.07.07р., 26884,66 грн. платіжним дорученням № 1707 від 31.07.07р., 2000,00 грн. платіжним дорученням № 2867 від 15.11.07р. та 28146,55 грн. платіжним дорученням № 2958 від 30.11.07р. (а.с. 150 а- 157). Тобто, 30146,55 грн. заборгованості було оплачено відповідачем позивачу після звернення останнього з позовом до суду.
При цьому відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанцій доказів наявності порушень умов договору з боку позивача: поставки некомплектної продукції (матеріалів), несвоєчасного надання необхідних документів, і, відповідно, доказів того, що відповідач вимагав від позивача передати товар у кількості і комплектності, необхідній для виконання робіт. Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на вищезгадані обставини колегія суддів не визнає обґрунтованими і вважає, що вони не можуть бути підставою для зменшення розміру відповідальності в порядку частини 3 статті 219 Господарського кодексу України на яку посилається відповідач.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до приписів зазначеної норми, а також статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов’язком суду, а відтак посилання відповідача на те, що незастосування судом вказаних норм є підставою для скасування оскаржуваного рішення, не можуть бути визнані обґрунтованими.
Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні приписи містяться також у статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання цього зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, місцевий господарський суд, із посиланням на вищезазначені норми Цивільного кодексу України, обґрунтовано визнав відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих позивачем матеріалів, за договором № 256д/3260 від 22.08.05 р.,
за рахунками - фактурами № 90469560 від 13.04.2006р., №90469575 від 19.04.2006р.,№ 90469559 від 13.04.2006р. - з 16.05.06р.;
за рахунками - фактурами № 90474716 від 06.05.2006р., № 90474712 від 12.05.2006р., № 90474717 від 06.05.2006р. ,№ 90474991 від 15.05.06р. - з 05.06.06р.;
за рахунком - фактурою № 90481365 від 09.06.06р. - з 11.07.06р.;
за рахунками - фактурами № 90516816 від 20.11.2006р., №90516401 від 20.11.2006р., № 90516813 від 23.11.2006р., № 90516814 від 20.11.2006р., № 90516211 від 20.11.2006р. - з 15.12.06р.;
за рахунками - фактурами № 90522483 від 15.12.2006р.,№ 90522485 від 15.12.2006р. - з 13.01.07р.;
за рахунками - фактурами №90514917 від 14.11.2006р., №90514914 від 14.11.2006р., №90514916 від 14.11.2006р. - з 06.12.06р.;
за рахунками - фактурами № 90523800 від 22.12.2006р., № 90523799 від 22.12.2006р. - з 17.01.07р.;
за рахунком - фактурою № 90482646 від 14.06.2006р. - 17.07.06р.;
за рахунками - фактурами № 90487723 від 13.07.2006р., № 90487725 від 13.07.2006р. - з 15.08.06р.;
за рахунками - фактурами № 90486808 від 13.07.2006р., № 90486809 від 13.07.2006р., №90486810 від 13.07.2006р. - з 08.08.06р.;
за рахунками - фактурами № 90495181 від 15.08.2006р., № 90495183 від 15.08.2006р.- з 12.09.06р.;
за рахунками - фактурами № 90496028 від 08.08.2006р., № 90496036 від 08.08.2006р., № 90496038 від 15.08.2006р. - з 19.09.06р.;
за рахунками - фактурами № 90496274 від 18.08.2006р., № 90496271 від 18.08.2006р. - 20.09.06р.;
за рахунком - фактурою № 90509616 від 19.10.06р. - 28.11.06р.;
за рахунками - фактурами № 90509921 від 19.04.2006р., № 90510730 від 24.10.2006р., № 90509869 від 19.10.2006р., № 90509617 від 19.10.2006р. - з 17.11.06р.;
за рахунками - фактурами № 90506682 від 20.09.2006р., № 90505455 від 20.09.2006р., № 90505388 від 19.09.2006р., № 90505383 від 20.09.2006р. - з 24.10.06р.;
за рахунком - фактурою № 90508937 від 16.10.06р. - з 17.11.06р.;
за рахунком - фактурою № 90505384 від 20.09.06р. - з 24.10.06р.;
з за рахунками - фактурами № 90476665 від 16.05.2006р., № 90476664 від 19.05.2006р., № 90475267 від 11.05.2006р. - з 12.06.06р.
Дослідивши вищевказані обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 610, 611 Цивільного кодексу України, застосував встановлені договором та законом правові наслідки порушення зобов’язання.
А саме, частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п. 7.5 укладеного між сторонами договору, за несвоєчасну оплату матеріалів, отриманих, на комбінаті, підрядник (відповідач) сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості матеріалів за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
Суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованим наданий позивачем (після уточнення позовних вимог) розрахунок пені і дійшов висновку про те, що з відповідача має бути стягнуто 5885,67 грн. пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56899,54 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 11738,91 грн. також обґрунтовано визнано місцевим господарським судом такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно тверджень заявника апеляційної скарги про наявність розбіжностей у наданих позивачем та відповідачем розрахунках штрафних санкцій, то, як вбачається з підписаного представником відповідача розрахунок пені, відсотків річних та інфляційних, який долучено до матеріалів справи, сума інфляційних 56899,54 грн. збігається з заявленою позивачем та стягнутою судом сумою, а суми пені та 3% річних, розраховані відповідачем, перевищують ті, які було заявлено позивачем (з урахуванням уточнень) та стягнуто місцевим господарським судом.
Тобто, посилаючись на вищевказаний розрахунок в апеляційній скарзі, відповідач фактично висловлює свою незгоду з тим, що з нього було стягнуто кошти у меншому обсязі, ніж зазначено у власному розрахунку ЗАТ «Компанія «ІНТЕК». Однак, на думку колегії суддів, вказане твердження не є доказом того, що судом першої інстанції не перевірено правильність розрахунку розміру штрафних санкцій. Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом досліджено залучені до матеріалів справи докази та надано їм належну оцінку.
Колегія суддів також враховує, що відповідач, наполягаючи на скасуванні оскаржуваного рішення, разом з тим не вказав у апеляційній скарзі, про прийняття якого саме нового рішення він просить суд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, всебічно та повно дослідив обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.08 по справі №07/201-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Афанасьєв В.В.
Судді Бухан А.І.
Шевель О.В.