Справа № 204/2445/25

Провадження № 1-кс/204/553/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю законного представника ОСОБА_5

за участю обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області, учня ДПТНЗ «ПЦППРК Дніпровської міської ради», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

6 березня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у Нікопольському міськрайонному суді перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041360000404 від 07.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28,

ч. 2 ст. 113 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 за наказом президента Російської Федерації, збройні сили Російської Федерації незаконно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/222 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який продовжено до тепер. Громадяни України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з особою яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Telegram» від невстановленої під час досудового розслідування особи користувача облікового запису « ОСОБА_9 », соціальної мережі «Telegram», яка налаштована проти державної влади України, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняли рішення про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань. Так, ОСОБА_8 , маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань на території Дніпропетровської області, використовуючи належний йому мобільний телефон з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з ідентифікатором № НОМЕР_1 та номером НОМЕР_2 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Telegram» з іменем профілю « ОСОБА_10 », на ім`я користувача « ОСОБА_11 » об 11 год. 39 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав від користувача профілю « ОСОБА_9 » з іменем користувача « ОСОБА_9 » повідомлення о 11 год 39 хв 18.08.2024 з завданням нанесення латинської літери «Z» в громадських місцях міста чи населеного пункту за допомогою балончика з фарою. За виконання вищезазначеного завдання невстановлена в ході досудового розслідування особа обіцяла оплату в розмірі 50$ (п`ятдесят доларів США) за одне нанесення латинської літери «Z». До вчинення вказаної протиправної діяльності ОСОБА_8 , на добровільних засадах, долучив особу, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, що є протиправно-караним діянням . Так, 22.08.2024 о 21 год 30 хв від невстановленої особи особа, що використовує обліковий запис під нік-неймом « ОСОБА_9 » в інтернет-месенджері «Telegram» на мобільний телефон з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з ідентифікатором № НОМЕР_1 та номером НОМЕР_2 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Telegram» з іменем профілю « ОСОБА_10 », на ім`я користувача « ОСОБА_11 », який належить ОСОБА_8 надійшло ряд повідомлень - завдання про необхідність спалити автомобіль, який належить співробітникам ТЦК або іншим воєнним формуванням за грошову винагороду в розмірі 1500$ - 2000$ (одна тисяча п`ятсот доларів США - дві тисячі доларів США), а саме: «Помни без буквы z нарисованной на капоте, не зачет) И должно быть ясно что это военная машина»; о 21 год 31 хв наступного змісту: «И весь мотор должен выгореть, соответственно туда надо литров 5 налить смеси бензина и масла.»; о 22 год 02 хв наступного змісту: «сьёмка минимум сек 40 после поджога и текущую дату на листочке А4 или на машине напиши»; о 22 год 03 хв наступного змісту: «Листочек на капот камнем прижми чтобы было понятно», на що ОСОБА_8 відповів згодою вчинити дії направленні на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань шляхом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, а саме: транспортного засобу, що за наявними зовнішніми характерними ознаками може використовуватися Силами оборони України. Продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , яка будучи обізнаною про переписку свого товариша в інтернет-месенджері «Telegram» з невстановленою в ході досудового розслідування особою з профілем користувача « ОСОБА_9 » діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, під час дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи та достовірно розуміючи, що користувач облікового запису « ОСОБА_9 » соціальної мережі «Telegram» пропонує вчинити протиправні дії, перебуваючи за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , отримали завдання направлене на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, а саме щодо підбору транспортного засобу відносно якого необхідно здійснити підпал, його можливі характеристики та риси, а також інструкції щодо звіту, який необхідно зробити за результатами здійснених протиправних дій, розпочали пошук транспортних засобів за наданими параметрами. 07.09.2024 продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань, з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у соціальній мережі «Telegram» від невстановленої в ході досудового розслідування особи користувача облікового запису « ОСОБА_9 », який налаштований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , попередньо взявши з собою бензин, запальничку та аркуш паперу, на якому було написано слово «ОСОБА_17» поїхали до м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області на належному ОСОБА_8 мопеді марки «Delta» з метою вчинення вказаних протиправних дій. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу транспортного засобу, приблизно о 02 год 00 хв 07.09.2024 ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , прибувши до міста Покров Дніпропетровської області у дворі будинку АДРЕСА_3 побачили автомобіль зеленого кольору зі світлими плямами (схожий на камуфляж) марки «Peugeot» з номерним знаком НОМЕР_3 , який мав зовнішні характерні ознаки, що свідчать про використання його підрозділами Сил оборони України, а саме: зелений колір кузова, та використовуючи заздалегідь приготовлену горючу рідину - суміш бензину та мастила особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , вилила її на передню частину вікна та капоту зазначеного транспортного засобу, та з використання запальнички здійснив підпал вказаного автомобіля, тим самим спричинив його пошкодження, чим завдав шкоди військовослужбовцю - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказані протиправні дії фіксувались ОСОБА_8 на власний мобільний телефон з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з ідентифікатором № НОМЕР_1 та номером НОМЕР_2 . Безпосередньо перед вчиненням вказаних протиправних дій ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , бачили, що поруч із транспортним засобом - автомобілем зеленого кольору марки «Peugeot» з номерним знаком НОМЕР_3 , який використовується підрозділами Сил оборони України перебуває цивільний транспортний засіб - автомобіль сірого кольору марки «ВАЗ» моделі «21099» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , і підпал вказаного військового транспортного засобу спричинить підпал і поряд стоячого транспортного засобу. В результаті вказаних протиправних дій, полум`я з підпаленого ОСОБА_8 та особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , транспортного засобу - автомобілю зеленого кольору марки «Peugeot» з номерним знаком НОМЕР_3 , який використовується підрозділами Сил оборони України перекинувся на поруч стоячий цивільний транспортний засіб - автомобіль сірого кольору марки «ВАЗ» моделі «21099» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , чим останньому завдано шкоду. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_6 , покинули місце вчинення злочину, вважаючи, що вчинили усі дії, направлені на реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу. Про виконання завдання тоді ж ОСОБА_8 в інтернет-месенджері «Telegram» з власного профілю « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслав користувачу профілю « ОСОБА_9 » з іменем користувача « ОСОБА_9 » повідомлення-звіт в якому містилось два відеофайла та координати місця підпалу «НОМЕР_5». Своїми діями ОСОБА_14 та ОСОБА_8 спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/41078-АВ від 30.10.2024, яка склала 88 341,35 (вісімдесят вісім тисяч триста сорок п`ять гривень, тридцять п`ять копійок) та потерпілому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № СЕ-19/104-24/44449-АВ від 07.11.2024, яка склала 41 718,67 грн (сорок одну тисячу сімсот вісімнадцять гривень, шістдесят сім копійок. В подальшому 04.09.2024 о 23 год 14 хв у соціальній мережі «Telegram» від невстановленої в ході досудового розслідування особи користувача облікового запису « ОСОБА_9 », ОСОБА_8 на власний профіль « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на ім`я користувача « ОСОБА_11 », який належить ОСОБА_8 надійшло повідомлення з пропозицією щодо підпалу залізничної - релейної шафи, а саме: «Ящики такие на ЖД жечь одно удовольствие) палева ноль», «350$ за них, они легко делаются»; 12.09.2024 о 20 год 10 хв надійшло повідомлення наступного змісту: «На ящике слово ТЕНЬ и тоже число». Так, продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, у ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел з метою ослаблення держави шляхом вчинення дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, в умовах воєнного стану, та діючи за попередньою змовою розпочали пошук релейної шафи. Слід зазначити, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_6 проживають упродовж тривалого часу у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області, останні були достовірно обізнані про наявність та функціонування АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», а також про належність зазначеного підприємства до таких, які являються критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Разом з тим, окрім усвідомлення важливого народногосподарського значення АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_8 та ОСОБА_6 також були достовірно обізнані, що функціонування залізниці є умовою безперебійної роботи підприємства, а також, що пошкодження його об`єктів призведе до наслідків у вигляді ослаблення держави. В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на ослаблення держави шляхом вчинення дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, приблизно о 02 год 00 хв 13.09.2024 перебуваючи біля залізничної колії, яка розташована на перегоні біля профілакторію АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на перетині вул. Партизанської та вул. Південно-Кільцевої в м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області, до якої вони доїхали використовуючи належний ОСОБА_8 мопед марки «Delta», діючи за попередньою змовою, діючи таємно, використовуючи заздалегідь заготовлену пляшку з легкозаймистою суміщу речовини нафтопродукту та запальнички, здійснили підпал релейної шафи, яка належить АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», який згідно з розпорядженням начальника обласної військової адміністрації №81/0/527-24 від 23.02.2024 «Про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», АТ «Покровський ГЗК» визначено таким, що відповідає критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (із змінами) та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємством. Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 здійснивши підпал залізничної - релейної шафи, усвідомлюючи та передбачаючи наслідки заподіяної шкоди державі - її обороноздатності та внутрішній безпеці, і бажаючи їх настання, а також бажаючи довести реалізацію свого злочинного умислу до кінця, здійснили відеофіксацію підпалу вищезазначеної релейної шафи, який спричинив знищення об`єкту, який належить критично важливому для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємству - АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», та о 09 год 49 хв ОСОБА_8 в інтернет-месенджері «Telegram» з власного профілю « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслав користувачу профілю « ОСОБА_9 » з іменем користувача « ОСОБА_9 » повідомлення-звіт, в якому містився відеофайл та координати місця підпалу «НОМЕР_6», про які відзвітував о 10 год 00 хв.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб; вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб - кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України. Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб; вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб - кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України. Обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.01.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено до 8 березня 2025 року. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надіслано до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області 24.02.2025. У зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів у Орджонікідзевському міському суді Дніпропетровської області Дніпровським апеляційним судом визначено підсудність у вказаному кримінальному провадженні за Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

05.03.2025 мені на мобільний телефон надійшло повідомлення про призначення підготовчого засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024041360000404 від 07.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України та ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України на 14.00 год. 15.04.2025, тобто поза межами дії ухвали про продовження запобіжного заходу, строк дії якої завершується 08.03.2025 року. Таким чином, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подано до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за місцем проведення досудового розслідування, яке проводилось слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8.

Наявність вказаних ризиків встановлено ухвалами слідчих суддів під час обрання та продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 08.03.2025, однак встановлені судом ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого, не зменшились та продовжують існувати. При цьому, ОСОБА_6 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 2 ст. 194 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років. Також, відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою щодо ОСОБА_6 є винятковим та вбачається єдино можливим запобіжним заходом, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Метою та підставами продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити вищезазначені дії. Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Незаконно впливати на потерпілих та обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні. Обвинуваченому відомі анкетні дані потерпілих у казаному кримінальному проваджені, їх місце проживання, інші контактні дані, зможе впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схилення їх до зміни показань, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування у даному кримінальному провадженні. Оскільки обвинувачений усвідомлює, що зокрема, від свідчень потерпілих у кримінальному провадженні залежить правова кваліфікація кримінального правопорушення. Можливість безконтрольного спілкування між обвинуваченими дає можливість впливати на його покази у тому числі створення штучних доказів невинуватості одного з них. Крім цього, на теперішній час ще не встановлено спільника, який координував діяльність обвинувачених. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отримавши матеріали обґрунтування клопотань у кримінальному провадженні та перебуваючи на свободі ОСОБА_6 за допомогою спільників може створити докази своєї невинуватості, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується фактом того, що обвинувачений має стійкі погляди на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, при вчиненні інкримінованих йому діянь фактично сам пропонував свої послуги та вишукував способи, як перешкодити діяльності Збройних Сил України. Так, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_6 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 з правом внесення застави, не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого останній об`єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на неї обов`язків, переховувати від слідства і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на обвинуваченого та свідків. Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_6 та відповідно до ст.ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечував повністю проти задоволення клопотання, просив обрати цілодобовий домашній арешт та зазначив, що клопотання про продовження строку тримання під вартою поза строком досудового розслідування належним чином не обґрунтовано, як власне й наявність зазначених в клопотанні ризиків. Саме клопотання подано з порушенням строку, визначеного ст. 199 КПК України. Підозра необгрунтована та не доведена доказами, прокурором не доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не змужуть запобігти ризикам, на які він посилається. Також, не доведено належними доказами кваліфікацію діянь обвинуваченого за ст. 113 КК України. Перебування обвинуваченого в місцях позбавлення волі шкодить здоров`ю дитини, а сам підозрюваний говорить, що не збирається переховуватись. Вважає, що цілодобовий домашній арешт зможе належним чином запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам. Також, захисником надано до матеріалів справи копії документів.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав пояснення захисника та заперечував проти задоволення даного клопотання, просив обрати відносно нього домашній арешт, зазначив що він усвідомив неправомірність своїх дій та не збирається переховуватися чи вчиняти інші неправомінрі дії.

Законний представник неповнолітнього у судовому засіданні підтримала позицію зихисника та просила застосувати до ОСОБА_6 домашній арешт.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані прокурором матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

У відповідності до приписів ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно положень ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувало кримінальне провадження № 12024041360000404 від 07 вересня 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ордженікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року, до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час строком на 2 місяці, починаючи з 19 вересня 2024 року до 17 листопада 2024 року включно, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Постановою прокурора Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_16 від 31 жовтня 2024 року, матеріали досудових розслідувань № 12024041360000404, 12024041360000413, об`єднано в одне провадження під загальним № 12024041360000404.

Постановою прокурора Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_16 від 6 листопада 2024 року, визначено підслідність кримінального правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 7 вересня 2024 року за № 12024041360000404 за слідчим відділом УСБУ в Дніпропетровській області.

13 листопада 2024 року в рамках кримінального провадження № 12024041360000404, неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року, строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024041360000404 від 7 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 17 березня 2025 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року, підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на тримання під вартою без права внесення застави, строком на 60 днів, тобто до 11 січня 2025 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 8 січня 2025 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави, продовжено до 8 березня 2025 року.

13.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.

24 лютого 2025 року до Ордженікідзевського міського суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Однак, у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії у Ордженікідзевському міському суді Дніпропетровської області, Дніпровським апеляційний судом визначено підсудність у вказаному кримінальному провадженні за Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області призначено підготовче судове засідання на 14 год. 00 хв. 15 квітня 2025 року.

Оскільки, строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 8 березня 2025 року, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.

У клопотанні та у судовому засіданні прокурор наполягав на наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в можливому переховуванні обвинуваченого від органу досудового розслідування чи суду, з метою уникнення відповідальності за скоєне; здійсненні незаконного впливу на потерпілих та обвинуваченого у цьому ж провадженні; перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином, а також можливому вчиненню нового правопорушення або ж продовження вчинення протиправної діяльності.

Проте, в ухвалі суду від 19 вересня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що неповнолітній підозрюваний з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчиняти свою противну діяльність.

Наразі, зазначені ризики, не збільшились, не зменшились та продовжують існувати.

Підготовче судове засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 призначене на 14.00 год. 15.04.2025, тобто поза межами дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, строк дії якої завершується 08.03.2025 року.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засіданні прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) обвинуваченого настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Що стосується посилань захисника обвинуваченого на необґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи захисника про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його неповнолітній вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, наявність ризиків, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також продовжити вчиняти свою противну діяльність, та враховуючи, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави на 60 днів, тобто до 5 травня 2025 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 5 травня 2025 року, без визначення застави.

Ухвалу направити до відділу Дніпропетровської обласної прокуратури для виконання.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1