ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2007                                                                                Справа №3/119

час прийняття  11 год 45 хв

м. Полтава

        за позовом  Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" , м. Полтава

до  Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава

про  визнання нечинними податкових повідомленнь-рішень Полтавської МДПІ від 17.04.2007р. №0000521501/0, №0000531501/0, №0000541501/0.

Суддя  Ю.О. Коршенко

        секретар     Заріцька І.В.

Представники:

від позивача:  Жуков І.М. дов. від 05.06.2007р.

Тєвіков Д.Д. дов. від 05.06.2007р.

від відповідача:  Переяслівець В.М. дов.№436/9/10-015 від 16.05.2007р.                Постольник Н.Ю. дов.№2/9/10-012 від 09.01.207р.

                              Кириченко Л.В. дов.№558/9/10-012 від 13.06.2007р.

від прокуратури   Ленець Н.О. посвідчення №74

 

Суть спору: Розглядається позов  Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Полтавської МДПІ  від 17.04.2007р. №0000521501/0, №0000531501/0, №0000541501/0.

По справі  в судових засіданнях 05.06.2007 р.  та 21.06.2007 р.  об"являлись перерви до 21.06.2007 р. та  17.07.2007 р. відповідно для подання сторонами додаткових  доказів .

Заявою  від 24 травня 2007 р.  № 05/1-488 вих 07  прокурор повідомив про вступ в справу для захисту інтересів держави (повідомлення -  в матеріалах справи ).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції з вимогами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.04.2007р.: 1) № 0000521501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за нафту, що видобувається в Україні” в розмірі 17 291 785,84 грн.; 2) № 0000531501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газ, що видобувається в Україні” в розмірі 1 685 300,00 грн.; 3) №0000541501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні” в розмірі 3 155 550,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Законом України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII (в редакції Закону України від 18.02.1997р. №77/97-ВР) встановлено принципи побудови системи оподаткування в Україні, в тому числі ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування, які не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Крім того, зміни і доповнення до інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізм їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Разом з цим, Закон України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” від 05.02.2004р. зупинено на 2007 рік згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V, який встановлює, що у 2007 році суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату за природний газ, нафту і газовий конденсат у зазначених в ньому ставках із застосуванням коригую чого коефіцієнта, який визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та враховує динаміку зміни цін на нафту по відношенню до встановленого цим порядком базового періоду.

Тому, як зазначає Позивач, у своєму позові та додаткових поясненнях до нього, Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V не встановлює механізм справляння рентних платежів (строки і порядок сплати).

Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2005р. №59) затверджено „Порядок обчислення та внесення до державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, який визначає механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що свідчить про наявність в законодавстві неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків.

У зв’язку з цим позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення – рішення відповідач повинен був врахувати положення пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та прийняти рішення на користь позивача – платника податків.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що податкова декларація (розрахунок) щодо рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за лютий 2007 року подана з порушенням вимог Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V та „Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256 (зі змінами та доповненнями), а її несплата, крім зазначеного Закону та Постанови КМУ, суперечить вимогам ст.ст.67, 117 Конституції України, Закону України „Про систему оподаткування” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік та призвела до заниження позивачем податкового зобов’язання з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, які видобуті у лютий 2007 року, на суму 22 132 635,84 грн.

Крім того, на думку відповідача, легітимним є порядок правового регулювання при якому норми справляння рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат у 2007 році встановлені прикінцевими положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V, а порядок їх справляння  Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001 року.

Тому донарахування позивачу податкових зобов’язань з рентної плати за нафту, природний і газовий конденсат газ у січні 2007 року спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач вважає такими, що відповідають законодавству (заперечення на позовну заяву в матеріалах справи).

Прокурор підтримує заперечення відповідача , та просить суд у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора ,пояснення представників сторін ,  суд  встановив:

Полтавською міжрайонною державної податковою інспекцією Полтавської області видані податкові повідомлення-рішення від 17.04.2007р року № 0000521501/0, № 0000531501/0, №0000541501/0, якими згідно з аб.”в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.3 розділу ІІ „Прикінцевих положень” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V, з урахуванням вимог п.4 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001р. №256 (зі змінами та доповненнями) позивачу визначено податкове зобов'язання з платежами, відповідно: 1) „рентна плата за нафту, що видобувається в Україні” в розмірі 17 291 785,84 грн.; 2) „рентна плата за газ, що видобувається в Україні” в розмірі 1 685 300,00 грн.; 3) „рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні” в розмірі 3 155 550,00 грн.

Підставою донарахування рентних платежів на нафту, газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, є акт №32 від 17.04.2007 року про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат поданої за лютий 2007 року, складений головним державним податковим інспектором Кириченко Л.В., у якому зазначено про порушення Позивачем п.3 розділу ІІ „Прикінцевих положень” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V, з урахуванням вимог п.4 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001р. №256 (зі змінами та доповненнями).

Висновок акта мотивований тим, що в порушення вищезазначеної норми Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V, з урахуванням вимог Постанови КМУ від 22.03.2001р. №256 (зі змінами та доповненнями) розмір податкового зобов’язання, зазначеного Позивачем у податковій декларації, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповнені декларації (розрахунку) платником податку в гр.4 не вказані ставки рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, в гр.5 не вказаний коригуючий коефіцієнт до ставок рентної плати за нафту, а в гр.6 не визначено податкове зобов’язання з рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат, що призвело до заниження податкового зобов’язання на 22 132 635,84 грн.

За результатами перевірки, донараховано: 1) „рентна плата за нафту, що видобувається в Україні” в розмірі 17 291 785,84 грн.; 2) „рентна плата за газ, що видобувається в Україні” в розмірі 1 685 300,00 грн.; 3) „рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні” в розмірі 3 155 550,00 грн.

З доводами відповідача, які викладені в акті перевірки та у запереченнях на позов, суд не погоджується, виходячи з такого.

Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII (в редакції Закону України від 18.02.1997р. №77/97-ВР), яким визначаються принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, серед інших, до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) відносить рентні платежі.

Визначення поняття, розмірів та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів було встановлене Законом України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” від 05.02.2004р., дія якого у 2004 – 2006 р.р. зупинялась Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 17.06.2004р. №1801-IV, Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. №2285-IV, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005р. №3235-IV.

У 2007 році дію Закону України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” зупинено згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V. Крім того, зазначеним Законом встановлено, що у 2007 році суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату за природний газ, нафту і газовий конденсат у зазначених в ньому ставках із застосуванням коригуючого коефіцієнта, який визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та враховує динаміку зміни цін на нафту по відношенню до встановленого цим порядком базового періоду.

На основі та на виконання вимог п.3 прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. №398-V Кабінетом Міністрів України не прийнято відповідних нормативних актів.  

Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256 затверджено „Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, який з іншими положеннями визначає: платників рентної плати (п.2); об’єкт оподаткування (п.3); порядок визначення рентної плати (відповідно до обсягу видобутої вуглеводневої сировини) з врахуванням застосування коригуючого коефіцієнту (з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №599 від 04.04.2000р.) (п.4); порядок складання податкових розрахунків (п.6); порядок сплати авансових платежів рентної плати до Державного бюджету (п.7); порядок остаточної сплати рентної плати за звітний період (п.7); місце сплати рентної (за місцезнаходженням корисних копалин) (п.7); відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету рентної плати (п.8); контроль за правильністю обчислення, своєчасністю внесення до Державного бюджету України рентної плати (п.9).

Частиною 3 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”, встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування, які не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. У зв’язку з цим Постанови Кабінету Міністрів України не можуть вважатися законами про оподаткування, оскільки постанови є підзаконними нормативними актами, а тому не є законами.

Крім того, відповідно до вимог ч. 8 ст. 1 цього Закону, зміни і доповнення до інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізм їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Таким чином, Закон України „Про систему оподаткування”, Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30.11.2006р. та Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256, якою затверджено „Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, припускають неоднозначне, множинне трактування порядку регулювання справляння зборів (обов’язкових платежів), а саме рентної плати за видобуті в Україні нафту, природний газ і газовий конденсат у 2007 році, тобто виникає конфлікт інтересів.

Про наявність конфлікту інтересів у ситуації, пов’язаній з регулюванням податкових відносин як за допомогою Законів так і підзаконних актів, зазначається і у листі Державної податкової адміністрації України від 24.11.2005 р. №11450/31-0015 (копія в справі). Більш того, обставини щодо неможливості встановлення механізму справляння рентних платежів підзаконними нормативними актами встановлені рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.2003 року у справі №3/2-3/44 за участю позивача.

Підпунктом 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тому за правилами пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач, здійснюючи перевірку складання позивачем податкової декларації щодо рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за січень 2007 року  мав застосувати положення статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”.

Враховуючи викладене, відсутність ставок рентної плати рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат та коригуючого коефіцієнту, а також не визначення у податковій декларації за лютий 2007 року відповідає вимогам статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”, і тому донараховувати позивачу податкові зобов’язання зі сплати рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат у лютому 2007 року у розмірі 22 132 635,84 грн. у відповідача підстав не було.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, правомірність своїх повідомлень-рішень від 17.04.2007р.: №№ 0000521501/0, 0000531501/0 та 0000541501/0 щодо донарахування позивачу рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат на суму 22 132 635,84 грн. відповідач суду не довів.

Згідно з вимогами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні повідомлення – рішення від 17.04.2007р. № №0000521501/0, 0000531501/0 та №0000541501/0 щодо донарахування позивачу рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат у лютому 2007 року на суму 22 132 635,84 грн. було прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників, вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання недійсним повідомлень – рішень від 17.04.2007р.: 1) № 0000521501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за нафту, що видобувається в Україні” в розмірі 17 291 785,84 грн.; 2) № 0000531501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газ, що видобувається в Україні” в розмірі 1 685 300,00 грн.; 3) №0000541501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні” в розмірі 3 155 550,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв’язку з задоволенням позову відповідно до вимог частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  158-163  та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Новосанжарське відділення) від 17.04.2007р.: 1) № 0000521501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за нафту, що видобувається в Україні” в розмірі 17 291 785,84 грн.; 2) № 0000531501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газ, що видобувається в Україні” в розмірі 1 685 300,00 грн.; 3) №0000541501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем „рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні” в розмірі 3 155 550,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Спільного підприємства „Полтавська газонафтова компанія” (36002, м. Полтава, вул. Фрунзе, 153, код ЄДРПОУ 20041662, р/р 26008000102011 в Каліон Банк Україна м. Київ, МФО 300379) 3 (три) грн. 40 коп. - судового збору.

    

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           

                    Суддя                                                                                           Ю.О. Коршенко