Справа № 2-6005/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі Янко А.Я.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

01.09.2011 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя. Заяву мотивувала тим, що сторони перебували у шлюбі з 04 листопада 2000 року по 01 липня 2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у них народилася дочка-ОСОБА_5. Сімейне життя з відповідачем не склалось. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач вказує, що за час спільного проживання придбали автомобіль марки VOLSVAGEN PASSAT, 1989 року випуску. Вартість вказаного автомобіля складає 36901, 10 грн.

За час спільного проживання сторонами також було придбано: телевізор марки Philips та Samsung, пральна машина WHIRLPOOL, кінотеатр Samsung, мікрохвильова піч, кухня, м’яка частина, що складається із дивана, двох м’яких крісел та пуфика, спальня, що складається із двоспального ліжка, комода, трюмо та шафи, комп’ютер.

07 жовтня 2004 року відповідачу було також подоровано квартиру АДРЕСА_1.

Вартість усіх речей, окрім автомобіля складає 16400 грн.

Позивач вказує, що з врахуванням того, що з нею на проживанні залишається дитина, просить виділити їй із спільної сумісної власності подружжя наступне майно: пральну машину WHIRLPOOL вартістю 3000 грн., м’яку частину, що складається із дивана, двох м’яких крісел та пуфика вартістю 1500 грн., кінотеатр SAMSUNG вартістю 2500 грн., телевізор SAMSUNG вартістю 1200 грн., а всього на загальну суму 8200 грн.

Виділити ОСОБА_3 із спільного майна подружжя наступне майно: телевізор марки Philips вартістю 1200 грн., мікрохвильову піч вартістю 300 грн., кухню-1200 грн., спальню, що складається із двоспального ліжка, комода, трюмо  та шафи-2000 грн., комп’ютера, вартість системного блоку та монітора -3500 грн., а всього на загальну суму 8200 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 компенсацію за частку в спільному сумісному майні, а саме за ? частку автомобіля VOLSVAGEN PASSAT, (1989 року випуску) в розмірі 18450, 55 грн.

Відшкодувати понесені судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та її представник, кожен окремо, підтримали позовні вимоги та просили задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та додатково пояснив, що  згідний з розподілом майна, вказаного в заяві. Проте, додатково пояснив, що автомобіль, ? вартості якого позивач просить стягнути на свою користь, не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки куплений лише за кошти його мами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 04 листопада 2000 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2011 року шлюб між ними було розірвано. Рішення вступило в законну силу 01.07.2011 року. (а.с.8).

За час перебування у шлюбі, в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка-ОСОБА_5. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності  подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не  визначено  домовленістю між ними або шлюбним договором.

За час спільного проживання в шлюбі сторонами було придбано: телевізор марки Philips та Samsung, пральну машину WHIRLPOOL, кінотеатр Samsung, мікрохвильову піч, кухню, м’яку частину, що складається із дивана, двох м’яких крісел та пуфика, спальня, що складається із двоспального ліжка, комода, трюмо та шафи, комп’ютер.

Враховуючи, що відповідач не заперечує щодо запропонованого позивачем варіанту поділу вищевказаного майна, суд приходить до висновку про його розподіл наступним чином:

Виділити ОСОБА_1 їй із спільної сумісної власності подружжя наступне майно: пральну машину WHIRLPOOL вартістю 3000 грн., м’яку частину, що складається із дивана, двох м’яких крісел та пуфика вартістю 1500 грн., кінотеатр SAMSUNG вартістю 2500 грн., телевізор SAMSUNG вартістю 1200 грн., а всього на загальну суму 8200 грн.

Виділити ОСОБА_3 із спільного майна подружжя наступне майно: телевізор марки Philips вартістю 1200 грн., мікрохвильову піч вартістю 300 грн., кухню-1200 грн., спальню, що складається із двоспального ліжка, комода, трюмо  та шафи-2000 грн., комп’ютера, вартість системного блоку та монітора -3500 грн., а всього на загальну суму 8200 грн.

Судом встановлено, що за час спільного проживання сторонами також було придбано  автомобіль марки VOLSVAGEN PASSAT, 1989 року випуску. Дана обставина сторонами не оспорюється.

Відповідач ОСОБА_3 вказує на те, що транспортний засіб не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя з тих підстав, що був придбаний виключно за кошти його матері. Проте, належних доказів, у відповідності до ст.60 ЦПК України в підтвердження наведеного суду представлено не було.

Враховуючи те, що спірний автомобіль був придбаний за час перебування сторін у шлюбі, суд вважає його спільною сумісною власністю подружжя.

Вартість автомобіля, згідно довідки №25/1 від 16 серпня 2011 року, виданої спеціалістом-оцінювачем ОСОБА_4 складає 36901, 10 грн. (а.с.12).

 Оскільки, відповідач не висловлював заперечень щодо виплати грошової компенсації позивачу вартості ? частини автомобіля VOLSVAGEN PASSAT, 1989 року випуску, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 18450, 55 грн. (36901, 10 грн. : 2).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття підприємницькою діяльністю укладено договір №4 про надання правової допомоги (а.с.15-16).

З розрахунку за надану правову допомогу вбачається, що позивачем було сплачено ОСОБА_2 за надану правову допомогу 2688 грн. (а.с.17).

А, тому, у відповідності до правил ст.84 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають до стягнення 2688 грн. за надання правової допомоги.

Відповідно до правила ст. 88 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15,  58, 60, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності подружжя наступне майно: пральну машину WHIRLPOOL вартістю 3000 (три тисячі) грн., м’яку частину, що складається із дивана, двох м’яких крісел та пуфика вартістю 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн., кінотеатр SAMSUNG вартістю 2500 (дві тисячі п’ятсот) грн., телевізор SAMSUNG вартістю 1200 (одна тисяча двісті) грн., а всього на загальну суму 8200 (вісім тисяч двісті) грн.

Виділити ОСОБА_3 із спільного майна подружжя наступне майно: телевізор марки Philips вартістю 1200 (одна тисяча двісті) грн., мікрохвильову піч вартістю 300 (триста) грн., кухню-1200 (одна тисяча) грн., спальню, що складається із двоспального ліжка, комода, трюмо та шафи-2000 (дві тисячі) грн., комп’ютера, вартість системного блоку та монітора -3500 (три тисячі п’ятсот) грн., а всього на загальну суму 8200 (вісім тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 266 (двісті шістдесят шість) грн.. 50 коп. витрат по оплаті судового збору, 120 (сто двадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн.. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя