Справа № 201/16401/24

Провадження № 2/201/1392/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 березня 2025 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області визначена за Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 23 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29 липня 2000 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецькій області, за актовим записом №330. Позивач вказує на те, що з відповідачем різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, втрачено почуття поваги та любові. Сторони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2024 року указана цивільна справа передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.11).

Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

24 грудня 2024 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

24 грудня 2024 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.12-13)

Ухвалою судді від 25 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. (а.с.14-15).

З метою отримання додаткової інформації про внутрішньо переміщених осіб (оскільки місцем реєстрації відповідачів є м. Маріуполь Донецької області) суд звернувся до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради та Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради. (а.с.17).

13 січня 2025 року надійшла відповідь з Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради та Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про відсутність інформації стосовно перебування відповідача на обліку внутрішньо переміщених осіб. (а.с.22-24)

Від представника позивача 07 березня 2025 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оприлюднення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач з 29 липня 2000 року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецькій області, за актовим записом №330. (а.с.8).

Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки згідно з доводами, наведеними позивачем, припинені, спільне господарство не ведуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України унормовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно з ч. 3  ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи правовідносини, що існують між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем висловлено чітке рішення про бажання розірвання шлюбу та неможливості подальшого спільного проживання у поданих до суду документах при пред`явленні позову та розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що шлюб не може бути поновлено, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, ст. 13, 76-78, 81, 141, 200, 263 – 265, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 29 липня 2000 року Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецькій області, за актовим записом №330, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 12 березня 2025 року.

Суддя                                                                  С.О. Демидова