ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокуСправа №160/726/25

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №25286/3-16 від 19.12.2024 «Про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за заявою від 13.12.2024», прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області прийняти у встановленому порядку рішення про перерахунок з 07.09.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до заяви від 13.12.2024 згідно довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду №302 від 13.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оскарженого рішення, яким відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 07.09.2024 згідно із довідки №302 від 13.12.2024 року, право на отримання якої встановлено у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на надання відзиву на позовну заяву, у якому заперечив проти позову, з огляду на те, що питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 – у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні. Враховуючи викладене, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог та просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно  з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне утримання судді у відставці з 07.09.2024 року на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дніпропетровським окружним адміністративним судом, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/24816/24, позивачеві видана довідка №302 від 13.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 06.09.2024 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 179863,20 грн.

13.12.2024 позивачем особисто подана до ГУПФУ у Дніпропетровській області заява №20817 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, до якої додано довідку №302 від 13.12.2024 року, яка видана Дніпропетровським окружним адміністративним судом, копію паспорта.

Заява позивача від 13.12.2024 року №20817 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розглянута за екстериторіальним принципом Відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.

За результатами розгляду заяви від 13.12.2024 року №20817 прийнято оскаржуване у цій справі рішення №045550026766 від 19.12.2024 року яким позивачеві відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з тих підстав, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на 2021-2024 рік не змінювався.

Указані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, пунктом 1 розділу IV «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року №3-1 (далі – Порядок №3-1) встановлено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку №3-1:

- перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці) або за зверненням судді у відставці;

- звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою;

- заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.8 розділу I Порядку №22-1 якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (заява про призначення щомісячного довічного утримання судді від 17.09.2024).

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не заперечується, що позивачем у встановленому порядку до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання від 13.12.2024 року додано довідку про суддівську винагороду судді у відставці №302 від 13.12.2024 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VІІІ (далі – Закон №1402-VІІІ) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Статтею 4 Закону №1402-VІІІ визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною другою статті 135 Закону №1402-VІІІ суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VІІІ (яка  згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 року діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,2 – якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення що найменше п`ятсот тисяч осіб (пункт 2 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VІІІ).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: абзац четвертий: працездатних осіб – 3028 гривень; абзац п`ятий: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, -2102 гривні.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 року у справі №280/117/22, вказував, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV (далі – Закон №966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Вказаною нормою Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Водночас цим Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 року у справі №280/117/22.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», разом із встановленням на 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, - був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить: 2102 грн.

При цьому, зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у 2024 році, а також в Законі №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Суд зазначає, що при прийнятті  нових законів або внесенні змін до чинних законів, що регулюють питання правового статусу суддів, не допускається звуження  змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді. Наведений висновок неодноразово підтверджений у постановах Верховного Суду.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн, на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн) – є неправомірною.

Суд також зазначає, що конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, Дніпропетровський окружний адміністративний суд неправильно визначив розрахункову величину для обчислення базового розміру посадового окладу судді, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду у цій категорії спорів, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки наведена конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 02.08.2023 у справі №560/5597/22, від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а; 04.09.2023 року у справі №380/25627/21, від 17.10.2023 у справі №280/117/22; від 27.07.2023 у справі №240/3795/22).

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, які є обов`язковими згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України, сформовані у постанові від 13.09.2023 року у справі №240/44080/21, у якій Верховний Суд, вирішуючи питання: чи може обчислюватися суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у пунктах 47, 48, 52 сформував правовий висновок, відповідно до якого: Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого  встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, суд вважає, що є необґрунтованими доводи відповідача проте, що починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні, у зв`язку із чим відповідач вважає відсутньою зміну з 01.01.2024 року розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та у зв`язку із чим відповідач наполягає на відсутності підстав для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на викладене, є протиправним оскаржуване рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою позивача від 13.12.2024 року.

Суд окремо зазначає, що у довідці №302 від 13.12.2024 року, складеній за формою додатку 2 до Порядку №3-1, Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначив розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 06.09.2024 року у розмірі 179863,20 грн.

Довідка №302 від 13.12.2024 року була видана на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/24816/24 (ЄДРСР 123045425, набрало законної сили 12.12.2024 року), яким, зокрема, зобов`язано Дніпропетровський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 06.09.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі №160/24816/24 судом підтверджено зміну розміру суддівської винагороди з 01.01.2024 року, який враховується при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до пункту 9 розділу ІV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Таким чином, перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки №302 від 13.12.2024 року має бути проведено відповідачем з 07.09.2024 року.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, відповідно до яких відповідач не мав підстав не враховувати довідку №302 від 13.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, подану позивачем 13.12.2024 року як підставу для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 07.09.2024 року, у зв`язку із чим оскаржуване рішення про відмову у такому перерахунку є протиправним та підлягає скасуванню.

У заявленому спорі оскаржуване рішення прийнято ГУПФУ у Миколаївській області, отже саме вказане управління є належним відповідачем за заявленим позовом.

Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27.02.2020 у справі №759/13033/14-а (2а/759/391/14) та від 09.07.2021 у справі №806/1129/16 зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Вирішуючи питання способу поновлення порушеного права, суд виходить із того, що матеріалами справи підтверджено, відповідачем не заперечується та не спростовано, що позивачем подано усі необхідні документи для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви від 13.12.2024 року згідно довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду №302 від 13.12.2024 року.

Наведений спосіб захисту права позивача відповідає критеріям ефективності та повноти судового захисту, зокрема, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.139 КАС України.

Керуючисьст.ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №045550026766 від 19.12.2024  року (19.12.2024 25286/03-16) «Про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за заявою від 13.12.2024 року», прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області прийняти у встановленому порядку рішення про перерахунок з 07.09.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до заяви від 13.12.2024 року згідно із довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду №302 від 13.12.2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області судові витрати з оплати судового збору за подачу позову до суду у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

          Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду  протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                     Л.Є. Букіна