ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

10 березня 2025 року Справа №  280/662/25   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-124"  (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 33836489) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053919) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-124" (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Запорізька міська рада, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із формування Витягу від 09.08.2019 року за eux. №3308/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що розташована за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1 із застосуванням неналежних локальних коефіцієнтів;

скасувати Витяг від 09.08.2019 року за eux. №3308/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області;

зобов 'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 з застосуванням належних локальних факторів, а саме функціонально-планувальних факторів, а саме зона магістралей підвищеного містоформуючого значення орієнтованою площею 1,06 га, що становить 68% перетину та інженерно-геологічних факторів, а саме зона території на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1 м, орієнтованою площею 1,36 га, що становить 86 % перетину, що відповідає Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто” ім. Ю.М. Білоконя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем були допущенні порушення при формуванні витягу щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які виявились у незастосування необхідних «локальних коефіцієнтів», що в результаті призвело до невірної (занадто високої) нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У постанові від 20 червня 2018 року у справі №823/902/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом. Посилався на те, що вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 07 грудня 2021 року у справі № 808/4207/17, від 30 серпня 2022 року у справі № 500/2804/18, від 05 липня 2023 року у справі № 240/2816/21. При цьому у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021  у справі № 817/1780/17 викладено правовий висновок, зокрема про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав зазначено. Позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та наслідком яких стало формування протиправного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що безпосередньо впливає на права позивача.  Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи  в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін  (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, третій особі запропоновано надати письмові пояснень щодо суті спору.

27.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9199), в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та, зокрема,  вказав на те, що рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена базова вартість 1 м. кв. земель м. Запоріжжя з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування, затверджені коефіцієнти місця розташування (Км2) згідно з додатком 1 та коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016 та на сьогоднішній день є чинною. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 01.01.2017 здійснювався відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (на момент чинності цієї Методики), та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (втратив чинність наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.04.2023 № 716). Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. За результатами розгляду заяви ТОВ «Стальконструкція-124» було сформовано витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 3308/207-19 від 09.08.2019. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.08.2019 № 3308/207-19 сформований на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка складена відповідно до вимог Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (на момент чинності цієї Методики), та з урахуванням положень Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (втратив чинність наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.04.2023 № 716). Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.02.2024 № НВ- 2300020212024 сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики. Станом на теперішній час, формування витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно даних, які зазначені у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель, яка була затверджена рішенням відповідного органу місцевого самоврядування до набрання чинності Методики. Наведені обставини обумовлюють відмінність змісту Витягів 2019 та 2024 років. Відповідач зазначає про те, що обставина про відповідність оскаржуваного у адміністративній справі № 280/662/25 витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.08.2019 № 3308/207-19 нормам земельного законодавства України не підлягає доказуванню. Долучені позивачем до позову докази на підтвердження наведеної обставини є зайвим процесуальним кроком. До названого переліку доказів відноситься й висновок експерта, який долучений до позову. Також вказує про те, що що предметом позову не є бездіяльність відповідача щодо не видачі позивачу витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за заявою позивача. Тому, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача сформувати та надати позивачу витяг задоволенню не підлягають. Крім того, вказав на те, що відповідач не в змозі видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113. Починаючи з 06.05.2023 положення Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, не можуть бути застосовані. Тож, наведена позовна вимога не може бути ані задоволена, ані виконана.

18.02.2025  до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи (вх.№7679), в яких зазначено, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, а від так носить інформаційний характер. Просить відмовити позивачу у задовленні позовних вимог. Також звертає увагу на пропущений позивачем строк звернення до суду.

25.02.2025 до суду надійшли від позивача заперечення на пояснення третьої особи (вх..№9235).

04.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №9976).

Ухвалою суду від 10.03.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-124"  пропущений строк звернення до суду по справі №280/662/25.

Відповідно до приписів  Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачу з 2006 року на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: виробничий корпус літ.Б інв.№47, оздоровчий комплекс літ.Е. котельна літ.Т, прохідна літ.И, інв.№48 (реєстраційний номер 9889605) та нерухоме майно: інв.№002, інв.№007, інв.№001, інв.№005, інв.№16, інв.№42, що розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1, що підтверджується договорами купівлі-продажу від 02.06.2006 та 19.05.2006 років.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказані нежитлові приміщення як об`єкти нерухомості зареєстровані за реєстраційними номерами №52742523101 та №175271223101.

Нерухомість, що перебуває у власності позивача розташована на земельній ділянці державної власності Запорізької міської ради.

Комунальним підприємством «Градпроект» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі за кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що розташована за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1.

Рішенням Запорізької міської ради №55/79 від 28.03.2007 року «Про передачу в оренду TOB «Стальконструкція-124» земельної ділянки по вул. Макаренко, 1 для розташування виробничої бази (будівельні роботи)», зокрема, вирішено затвердити вищезгадану технічну документацію із землеустрою та передати в оренду строком на 19 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 площею 1.5778 га (площею 1.5655 га - землі промисловості: площею 0.0123 га - інші забудовані землі) по вулиці Макаренка. 1 для розташування виробничої бази (будівельні роботи) за рахунок земель Запорізької міської ради.

У 2007 році Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів виготовлено технічний звіт про нормативну грошову оцінку 1м2 земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:013:0113.

15.06.2007 року між TOB «Стальконструкція-124» та Запорізькою міською радою укладено договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 площею 1,5778 га по вулиці Макаренка, 1 в місті Запоріжжя для розташування виробничої бази (будівельні роботи), який 01.08.2007 року зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040726100642.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким:  затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідницького інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя; затверджено схему основних агровиробничих груп ґрунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя;  затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев`ять грн. 50 коп.) та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік – 299,14 гривень (двісті дев`яносто дев`ять грн. 14 коп.); затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона;  затверджено значення коефіцієнта місце розташування Км2 згідно з додатком 1; затверджено значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2; введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016.

09.08.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області на звернення TOB «Стальконструкція-124»  було сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2310100000:05:013:0113  вих. № 3308/207-19.

Ухвалою  Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 відкрито провадження у справі №908/2704/24 за позовом Запорізькою міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124» про стягнення заборгованості у розмірі 4 77384,74 грн. за договором оренди землі №040726100642 від 01.08.2007 за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Позивачем при вивчені  витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113   від 09.08.2019  за вих. № 3308/207-19, за результатами проведеної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою,  встановлено, що не вірно застосовані локальні фактори, відповідно і розрахунки при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,5778 га, кадастровий номер 2310100000:05:013:0113 станом на 2019 рік які зазначені у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3308/207-19, проведені недостовірно.

Так, позивач  вивчивши  витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 від 09.08.2019  за вих. № 3308/207-19 не погодився з діями відповідача щодо його формування, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель встановлені Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує року застосування нормативної грошової оцінки.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018 р. у справі № 804/2111/14, від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Згідно з підпунктом 29 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно підпункту 36 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) останній відповідно до покладених на нього завдань організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційне свідоцтво, видає витяги з нього, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Згідно із статтею 12 Закону № 1378-1V нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень статті 12 Закону № 1378-1V наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошовоїоцінки земель населених пунктів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 затверджено Порядок № 489, який визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (втратив чинність з 06 травня 2023 року на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 квітня 2023 року № 716. водночас був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

ГІри цьому останній є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Порядок № 489 був чинним нормативно-нравовим актом, застосування якого було обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико- культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

За змістом пункту 3 цього розділу нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою, одним із показників якої є Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

За правилами пункту 6 цього ж розділу коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Кмі * Км2 * КмЗ. де:

Кмі - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

КмЗ - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах е ко н о м і ко - п л а н у вал ьн ої зони.

Відповідно до пункту 10 розділу II Порядку № 489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально- планувальних. інженерно-геологічних, історико-культурних, природно- ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х КмЗ. Значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор па земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7. при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0.50 і вище 1,50.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваг рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко- планувальних зон.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),

Згідно із частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя.

Верховний Суд у постанові від 11 січня 2022 року у справі № 820/105/16 вказав, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний здійснювати реалізацію наданих йому повноважень при оформленні і видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у чіткій відповідності з законом та прийнятих на його підставі нормативно - правових актів. Така модель поведінки органів державної влади окреслена у частині другій статті 19 Конституції України й встановлює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, формуючи спірний витяг, зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а також підставою для відмови позивачу в захисті судом його порушеного права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у постановах від 30 січня 2020 року у справі №820/1804/16, від 15 грудня 2021 року у справі № 820/149/17. від 23 листопада 2022 року у справі № 160/10494/19 та від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020.

Відповідно до пункту 10 розділу III Порядку № 489, установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ПС-технологій та електронних цифрових карт.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Правова позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 18 травня 2020 року у справі № 819/723/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 0640/4696/18, від 24 червня 2021 року у справі № 580/5817/20, від 25 травня 2022 року у справі № 120/4896/18-а, від 24 травня 2023 року у справі № 640/25350/21, від 07 листопада 2023 року у справі № 400/4165/21.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карги кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Отже, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, зокрема, що стосуються зонування земель в межах території України, відноситься до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, згідно пункту 5 Порядку №1051. входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що однозначно спростовує доводи відповідача про неможливість його впливу на показники коефіцієнтів КмЗ.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом також у постанові 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19.

Так, 04.12.2024 за заявою директора TOB «Стальконструкція-124» укладено договір № 200/12- 2024 від 04.12.2024 про проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою в господарській справі № 908/441/23 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, г/с 908/2704/24 за позовом Запорізькою міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124» про стягнення, г/с № 908/4259/13 за позовом Запорізькою міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124» про внесення змін до договору оренди землі.

Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 24.01.2025 №393/12-2024 встановлено, що у витязі від 09.08.2019 року за вих. №3308/207-19, при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, станом на 2019 рік, до даної ділянки з цільовим призначенням - землі промисловості, застосований коефіцієнт (Кф)-3,0. Водночас, згідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, Розділу 6, зокрема таблиці №4, до земель з цільовим призначенням повинен застосовуватись коефіцієнт (Кф)-1,2. В період з 2007 року по 2024 рік земельна ділянка площею 1,5778 га з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, відповідно до ст. 66 ЗКУ, Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року N 14-1-7/1205 (код 1.10.5. Підприємств іншої промисловості), Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224 (код 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), Наказу Держкомстату від 05.11.1998 № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6- зем, ба-зем, 2-зем)» (рядок 65, 96), віднесена до категорії земель - землі промисловості та має цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В межах земельної ділянки площею 1,5778 га, кадастровий номер 2310100000:05:013:0113, яка розташована м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд.1, частково знаходяться функціонально-планувальні фактори, а саме зона магістралей підвищеного містоформуючого значення орієнтовною площею 1,06 га, що становить 68% перетину та інженерно-геологічні фактори, а саме зона території на грунтах з несучою спроможністю менше 1 м, орієнтованою площею 1,36 га, що становить 86% перетину.

Інші локальні фактори відсутні в межах досліджуваної земельної ділянки.

Експертом встановлено, що не вірно застосовані локальні фактори, відповідно і розрахунки при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,5778 га, кадастровий номер 2310100000:05:013:0113 станом на 2019 рік які зазначені у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3308/207-19, проведені не достовірно.

Провівши розрахунки за 2024 рік з урахуванням інформації, яка міститься в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та інформації щодо коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель за 2024 рік, який становить 1,12, можливо припустити, що розрахунки при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 станом на 2024 рік, в результаті чого сума становить 20 957 444,06 грн, проведені не достовірно.

Суд враховує висновок експертизи з питань землеустрою від 24.01.2025 №393/12-2024, та погоджується з доводами позивача про те, що при формуванні витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки 2310100000:05:013:0113  від 09.08.2019 року за вих. №3308/207-19 відповідачем було застосовано локальні фактори, що не відповідає рішенню Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконаної Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя та перевищує граничний розмір, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489.

Завищення при формуванні витягу локального коефіцієнту  вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки і призвело до завищення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:05:013:0113 , яка розташована за адресою: за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1.

Суд вважає, що застосування локальних коефіцієнтів, які перевищують встановлені законодавством максимальні значення, при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є неправомірним, оскільки вказане суперечить Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та не відповідає прийнятим значенням локальних коефіцієнтів Км3, зазначеним в додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7.

У правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), прийнятих рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, здійснюється адміністративним судом.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.06.2018 у справі № 823/902/17, від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16.

Щодо доводів третьої особи про те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, а від так носить інформаційний характер, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 р. у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 усправі№ 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі№ 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17,від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження.

Разом із цим,  суд враховує, що предметом розгляду у Господарському суді Запорізької області  справи № 908/441/23 було внесення змін до договору оренди землі від 01.08.2007 №040726100642. Проте, суд, при вирішенні вищезазначеної справи не надавав провову оцінку діям відповідача при формуванні витягу від 09.08.2019 № 3308-207-19, а тому твердження відповідача про те, що рішенням суду у господарській справі від 10.05.2023 № 908/441/23, яке набрало законної сили, було встановлено факт хибності на невідповідність витягу із нормативної грошової оцінки від 09.08.2019 № 3308-207-19 нормам земельного законодавства України, а тому в силу  ч. 4 ст. 78 КАС України не доказуються, судом  відхиляються.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із формування витягу від 09.08.2019 року за вих. №3308/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що розташована за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1 із застосуванням неналежних локальних коефіцієнтів,  є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за загальним правилом, суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає недостатність обраного позивачем способу захисту його прав.

Такі положення процесуального закону були предметом обговорення у Верховному Суді України, який, у постанові Пленуму від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення», зазначав, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У юридичній науці способи захисту права визначені як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш  ефективний  спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого  ефективний  спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Суд  також звертає увагу, що Конституційний Суд України в своєму  рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003  зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує  ефективне  поновлення в правах.  Загальною декларацією прав людини  1948 року передбачено, що кожна людина має право на  ефективне  поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на  ефективний  засіб захисту закріплено також у  Міжнародному пакті про громадянські та політичні права  (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). При цьому під  ефективним  засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засада ефективності захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві знайшла своє безпосереднє закріплення у положеннях КАС України.

Зокрема, вимога ефективності міститься у таких нормах КАС України: частинах першій  та  другій статті 2 (завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою  ефективного  захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, розсудливо);  частині другій статті 5 (захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує  ефективний  захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень); абзаці 2 частини другої статті 9 (суд може вийти  за межі позовних  вимог, якщо це необхідно для  ефективного  захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень);  частині четвертій статті 242 (судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень);  частині четвертій статті 245 (у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд).

Отже, аналіз положень  КАС України  дає підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.

Таким чином,  ефективний  спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вищезазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Пантелеєнко проти України" (заява № 11901/02, п. 77) з посиланням на статтю 13 Конвенції зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Salah v. The Netherlands" (заява № 196/02, п. 50), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб не відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 Верховний Суд вказав, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Подібний підхід викладений Верховним Судом також і у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, де Суд вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді (Recommendation № R(80)2 of the Committee of Ministers concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Суд  також вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у       пункті 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), згідно з яким дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до   частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

дискреційне повноваження передбачено законом;

дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені       Конституцією України та законом;

правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду (дискреції) є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №   826/16911/18, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 8 липня 2021 року у справі №   160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справі № 280/160/20, від 21 квітня 2021 року у справі №   480/2675/20, від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 26 жовтня 2022 року у справі №   640/30483/21, від 21 березня 2023 року у справі № 640/17821/21, від 1 травня 2023 року у справі №   540/913/21, від 1 травня 2023 року у справі № 540/913/21 та від 16 травня 2023 року у справі №   380/3195/22

Згідно зі статтею 23 Закону №  1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Враховуючи вищезазначені положення Законів № 1378-IV та №3613-VI зі змісту яких не вбачається наявності декількох варіантів поведінки Держгеокадастру під час видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, колегія суддів доходить висновку, що  правомірним для відповідача, за встановлених судами попередніх обставин справи, є лише один варіант поведінки і відповідач не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, застосувати при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальний коефіцієнт земельної ділянки у розмірі, що перевищує встановлені граничні межі.

З огляду на вищевказане, враховуючи підтвердження наявності доведеного факту протиправності дій відповідача щодо незастосування останнім при видачі спірного витягу положень Порядку №  489 та рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7, що призвело до завищення значення локального коефіцієнта Км3 і, відповідно, вплинуло на розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цілому, колегія суддів доходить висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути належним, ефективним та повним (не частковим), забезпечити реальне відновлення порушеного права та остаточне вирішення спірних правовідносин, тобто запобігати виникненню необхідності звернення до суду повторно за захистом одних і тих самих прав та(або) для вжиття додаткових засобів захисту.

Таким чином, суд, з урахуванням положень статті 5, частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту, відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений,  виходячи з наведених вимог законодавства, доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 з застосуванням належних локальних факторів, а саме функціонально-планувальних факторів, а саме зона магістралей підвищеного містоформуючого значення орієнтованою площею 1,06 га, що становить 68% перетину та інженерно-геологічних факторів, а саме зона території на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1 м, орієнтованою площею 1,36 га, що становить 86 % перетину, що відповідає Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто” ім. Ю.М. Білоконя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-124"  (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 33836489) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053919) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,  – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із формування Витягу від 09.08.2019 року за вих. №3308/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що розташована за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Макаренка, 1 із застосуванням неналежних локальних коефіцієнтів.

Скасувати витяг від 09.08.2019 року за вих. №3308/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113, що сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.

Зобов 'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0113 з застосуванням належних локальних факторів, а саме функціонально-планувальних факторів, а саме зона магістралей підвищеного містоформуючого значення орієнтованою площею 1,06 га, що становить 68% перетину та інженерно-геологічних факторів, а саме зона території на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1 м, орієнтованою площею 1,36 га, що становить 86 % перетину, що відповідає Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто” ім. Ю.М. Білоконя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-124"   за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області  суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.03.2025.

Суддя                                                                                                                А.В. Сіпака