ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5491/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Представництва "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI), м. Дніпро (код ЄДРПОУ 26511979) до Акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТРОБУД", м. Дніпро (код ЄДРПОУ 04880239) про стягнення збитків на суму 416 666. 67 грн

Рух справи та процесуальні дії у справі.

Представництво "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" із позовом до Акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТРОБУД" про стягнення збитків на суму 416 666, 67 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024р.

23.12.2024 своєю ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Визнав справу малозначною та вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

23.12.2024 ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 416   666, 67 грн (сума податку на додану вартість) на підставі договору про надання послуг № 104 від 07.02.2020, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, які мав скласти та подати у зв`язку з наданням послуг в період з січня 2020 по лютий 2020 та підписанням актів про надання послуг на суму 2   500   000, 00 грн. з яких ПДВ становить 416   666, 67 грн., що призвело до втрати права на податковий кредит на суму ПДВ, що у свою чергу призвело до збільшення податкового зобов`язання.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач не надав суду відзив на позов.

Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача збитків,  які дорівнюють сумі податку на додану вартість в розмірі 416   666, 67 грн. і які у виді податкового кредиту були втрачені через не здійснення реєстрації податкових накладних.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані із дотриманням або порушенням відповідачем вимог пункту   201.1 статті 201 Податкового кодексу України   відносно зобов`язання платника податків скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін; встановленням обставин, що підтверджують/спростовують, що збитки, заподіяні через  неналежне складення та реєстрацію податкових накладних; встановлення наявності/відсутності усіх елементів складу господарського правопорушення зі сторони відповідача: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду; встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками. При цьому причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до збитків в розмірі суми ПДВ, право на який у формі податкового кредиту було втрачено позивачем.

Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею     76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже твердження позивача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.

Суд надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеного позивачем, встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та навів мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Обставини справи встановлені судом.

07.02.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг № 104.

За умовами договору (витяги) відповідач є виконавцем, а позивач – замовником.

Пункт 1. Предмет договору. Замовник доручає, приймає та оплачує, а Виконавець на свій ризик власними силами надає наступні послуги по обслуговуванню технологічних процесів на вказаних ділянках будівництва Дніпропетровського метрополітену (за даними таблиці роботи: машини підйому, вентиляції, насосів, чергування електрослюсарів).

Пункт 2.1. Вартість послуг по обслуговуванню технологічних процесів за один місяць складає 1   250   000, 00, у тому числі ПДВ 208   333, 33 грн.

Пункт 2.4. Орієнтовна ціна договору за надання послуг складає 3   750   000, 00 грн, у тому числі ПДВ 625   000, 00 грн.

Пункт 3.1 за надання послуг замовник проводить розрахунки з Виконавцем в строк 35 календарних діб на підставі підписаного сторонами Акту приймання наданих послуг.

Пункт 4.1 Строк надання послуг з 01.01.2020 до 31.03.2020.

Пункт 4.2. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, але сторони домовилися, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020.

01.04.2020 між позивачем та відповідачем підписано акт без номеру (роботу здав – відповідач, роботу прийняв – позивач) за даними якого «виконано з початку будівництва» 2   083   333, 34 грн., ПДВ 416   666, 66 грн.

За даними відповіді Державної податкової служби України головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2023 № 15693/6/04-36-04-03-08 (на адвокатський запит від 21.02.2023) повідомило, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних в адресу Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті від АТ «Дніпрометробуд» за період з грудня 2017 по лютий 2023 реєстрація податкових накладних не здійснювалась в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На звороті цього листа міститься напис «інформація щодо взаємовідносин між АТ «Дніпрометробуд» та Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті за період з 01.12.2017 по 28.02.2023.

За даними розрахунку збитків позивач вказав, що граничний строк реєстрації податкової накладної 30.04.2023.

Отже відповідь Державної податкової служби станом на 28.02.2023 не є доказом порушення відповідача, оскільки дані з 01.03.2023 по 30.04.2023 щодо реєстрації податкових накладних відсутні.

 Також до позову не додано копії адвокатського запиту, відповідь на який було надано Державною податковою службою.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1. статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткувань та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом першим пункту 201.1. статті 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно абзацу першого пункту 187.1. статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)          дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима. - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)          дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7. статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10. статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу другого пункту 201.10. статті 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацами чотирнадцятим та п`ятнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПКУ унормовано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Положеннями пункту 198.2. статті 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима. - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно абзацу першого пункту 198.6. статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Отже лише зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, наведеними нормами ПКУ на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця/замовника) на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила наступне: «з 01.01.2015 ПКУ не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 906/824/21 дійшов наступного правового висновку: «оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії. необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій».

Також Верховний Суд в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22 зазначив: «факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ. який визначено договором - складі ціни».

Відтак для встановлення підстав щодо стягнення збитків, які дорівнюють сумі ПДВ потрібно встановити факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.

Суд не встановив таких фактів на підставі тих доказів, які подані позивачем.

          Відповідно до норм Податкового кодексу України (наведено статті):

201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому   статтею 183   цього Кодексу.

201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

201.10.   Зміни до пункту 201.10 статті 201 по Закону   № 1797-VIII від 21.12.2016   в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних   набирають чинності з 01.04.2017, див.   абзац п`ятий   пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}   При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна   та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України   "Про електронні документи та електронний документообіг"   та   "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані   податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених   пунктом 201.1   цієї статті та/або   пунктом 192.1   статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до   пункту 201.16   цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених   пунктом 201.1   цієї статті (крім коду товару згідно з   УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття   податкових накладних   у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації   податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації   податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація   податкових накладних   та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для   податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для   податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених   податкових накладних   та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними   пунктом 198.5   статті 198 та   пунктом 199.1   статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до   податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних   податкову накладну   та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до   пункту 200-1.3   статті 200-1   цього Кодексу.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних   встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів   податкової накладної, передбачених   пунктом 201.1   статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з   пунктом 201.16   цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до   податкової декларації   за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до   Закону України   "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених   підпунктом 78.1.9   пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з   УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Висновки суду

Суд встановив, що позивач не надав докази, які би підтвердили, що з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач надіслав в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, не надав позивач докази того, що отримав чи не отримав в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної; відповідь Державної податкової служби у виді листа не є належним доказом, оскільки не є відповіддю в електронному вигляді на запит до Єдиного реєстру податкових накладних, а також через відсутність у відповіді періоду з 01.03.2023 по 30.04.2023 щодо реєстрації податкових накладних (за даними позивача - граничний строк реєстрації податкової накладної 30.04.2023, а відповідь Державної податкової служби станом на 28.02.2023).

З періоду з 01.04.2020 (дата підписання акту) по 23.06.2020 (дата здійснення останнього платежу по договору) минуло чотири звітні періоди 2021, 2022, 2023, 2024 і позивач, очевидно був обізнаний із можливими порушеннями законодавства з травня 2020, однак не надав суду докази вчинення ним дій, направлених на виявлення розбіжностей даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не надав суду докази, що звертався до Державної податкової служби відносно проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідача (продавця товарів).

Позивач не надав суду докази, що після виявлення порушення  у 2020, 2021, у 2022, у 2023, 2024 роках продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивач подав до   податкової декларації   за звітний податковий період (за 2020, за 2021, за 2022, за 2023, за 2024 роки) заяву із скаргою на такого відповідача протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період. Не надав позивач суду докази того, що до таких заяв було додано копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів, або копії первинних документів, складених відповідно до   Закону України   "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Також позивач не надав суду докази, що контролюючий орган протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою не виконав зобов`язання відносно проведення документальної перевірки зазначеного відповідача (продавця) для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підсумовуючи викладене суд вирішив відмовити у позові повністю, оскільки: не доказано, що є обставини, пов`язані із порушенням відповідачем вимог пункту   201.1 статті 201 Податкового кодексу України;    не доказано, що не було виконано зобов`язання платника податків скласти податкову накладну в електронній формі зі сторони відповідача;  суд не встановив, на підставі поданих позивачем доказів, обставини, що підтверджують неналежне складення та не реєстрацію податкових накладних відповідачем; позивач не надав суду обґрунтування та пояснення причин пропуску ним 365 календарних днів, які є  граничним терміном подання податкової декларації за 2020 рік та пояснення не вчинення дій за для встановлення фактів не надання податкових накладних; суд не встановив наявність складу господарського правопорушення зі сторони відповідача; позивач не зазначив у позові які саме податкові накладні не були зареєстровані відповідачем, за які саме періоди; позивач не надав докази того, що надсилав в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних; позивач не надав докази неотримання в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної; позивач не надав докази звернення до Державної податкової служби відносно проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідача (продавця товарів); позивач не надав суду докази подання до   податкової декларації   за звітний податковий період (за 2020, за 2021, за 2022, за 2023, за 2024 роки) заяву із скаргою на відповідача; позивач не надав суду докази невиконання контролюючим органом протягом 90 календарних днів зобов`язання відносно проведення документальної перевірки відповідача.

Суд вирішив відмовити у позові повністю.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у позові Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті.

Позивач: Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті (49005, м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 69, офіс 323, код ЄДРПОУ 26511979).

Відповідач: Акціонерне товариство «Дніпрометробуд» (адреса: 49000, .м Дніпро, вул. Шмідта, 5, код ЄДРПОУ 04880239).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено  10.03.2025

      Суддя                                                                                               Н.С. Скриннікова