ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5377/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали позовної заяви без виклику учасників (без повідомлення сторін) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАТОМ", м. Київ (код ЄДРПОУ 24932636) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро (код ЄДРПОУ 41449359) про стягнення збитків на суму 143 545, 54 грн

Рух справи та процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАТОМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення збитків на суму 143 545, 54 грн у зв`язку із не реєстрацією відповідачем податкових накладних.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024р.

16.12.2024 року свою ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.12.2024 ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак відповідач не подав відзив на позов, а також не подав будь-яких інших заяв чи клопотань.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 143  545, 54 грн (сума податку на додану вартість).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що існує 27 випадків не складання та не реєстрації податкових накладних за правилом «першої події» - отримання попередньої оплати, протягом встановленого Податковим кодексом України строку, у якості доказу наводить, що подав суду роздруківку з електронного кабінет позивача за період з 01.10.2021 по 28.11.2024. Це призвело до втрати права на податковий кредит на суму 143 545, 54 грн., що унеможливило зменшення податкового зобов`язання.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач не надав суду відзив на позов.

Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача збитків, які дорівнюють сумі податку на додану вартість в розмірі 143  545, 54 грн. і які у виді податкового кредиту були втрачені через не здійснення реєстрації 27 податкових накладних відповідачем.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані із дотриманням або порушенням відповідачем вимог пункту  201.1 статті 201 Податкового кодексу України  відносно зобов`язання платника податків скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін; встановленням обставин, що підтверджують/спростовують, що збитки, заподіяні через  неналежне складення та реєстрацію податкових накладних; встановлення наявності/відсутності усіх елементів складу господарського правопорушення зі сторони відповідача: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду; встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками. При цьому причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до збитків в розмірі суми ПДВ, право на який у формі податкового кредиту було втрачено позивачем.

Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею    76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже твердження позивача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.

Суд надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеного позивачем, встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та навів мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Обставини справи встановлені судом.

24.09.2020 між позивачем, як замовником та відповідачем, як постачальником підписано договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №61.

За умовами договору:

Пункт 2.1. в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток, а замовник зобов`язується оплачувати надані постачальником ПММ.

Пункт 4.1.4 Постачальник до 8-го числа кожного місяця зобов`язується надати, а замовник отримати підсумкову розхідну накладну за попередній місяць, згідно з фактично отриманими ПММ на АЗС в попередньому місці за цим договором зва однієї з умов: надання представником замовника довіреності на отримання товару  із зазначенням ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номернклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника замовника та печаткою (за умови наявності у сторони) замовника та при наявності у нього паспорта; представника замовника вказано у додатку 4 до договору та при наявності у нього паспорту; підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису постачальника та замовника.

Пункт 5.1. Загальна сума договору складається з загальної вартості товару ПММ за всіма видатковими накладними, підписаними сторонами.

Пункт 5.2. Умови оплати: оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку за товар.

Пункт 7.2 даний договір діє до 31.12.2020. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.

Позивач надав суду Платіжні інструкції за період з 08.10.2021 по 14.10.2022, де зазначений платник позивач (ТОВ «Проматом»), отримувач відповідач (ТОВ «Лівайн торг»), призначення платежу оплата за дизпаливо Energy згідно договору поставки № 61 від 24.09.2020, а саме:  сума 81 000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 13 500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 4112 від 08.10.2021;  сума 84 000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 14 000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 4345 від 22.10.2021; сума 60  000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 10 000.00 грн., згідно платіжної інструкції № 317 від 01.02.2022; сума 62 000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 10 333.33 грн., згідно платіжної інструкції № 474 від 15.02.2022; сума 22 330,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) – 3 721, 67 грн.. згідно платіжної інструкції № 643 від 29.04.2022; сума 46 000.00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 3 009,35 грн., згідно платіжної інструкції № 757 від 12.05.2022; сума 145  200, 00 грн., у тому числі ПДВ (20%) – 24 200,00 грн.. згідно платіжної інструкції № 1127 від 23.06.2022; сума 140 000.00 грн.. у тому числі ПДВ (20%) – 24 200,0 грн.. згідно платіжної інструкції № 1270 від 07.07.2022; сума 55 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 598,13 грн., згідно платіжної інструкції № 1401 від 18.07.2022;  сума 25 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 1 635,51 грн., згідно платіжної інструкції № 1416 від 20.07.2022; сума 25 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 1 635,51 грн., згідно платіжної інструкції № 1438 від 21.07.2022;  сума 55 000.00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 598,13 грн.. згідно платіжної інструкції № 1482 від 25.07.2022;  сума 55 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 598,13 грн.. згідно платіжної інструкції № 1560 від 01.08.2022;  сума 77 500,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 5 070,09 грн.. згідно платіжної інструкції № 1593 від 03.08.2022;  сума 106 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 6 934,58 грн.. згідно платіжної інструкції № 1690 від 11.08.2022; сума 24 500,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 1 602,80 грн., згідно платіжної інструкції № 1741 від 16.08.2022;  сума 53 000,00 грн.. у тому числі ПДВ (7%) - 3 467,29 грн.. згідно платіжної інструкції № 1773 від 22.08.2022;  сума 77 500,00 грн.. у тому числі ПДВ (7%) - 5 070.09 грн.. згідно платіжної інструкції № 1811 від 23.08.2022;  сума 77 500.00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 5 070.09 грн., згідно платіжної інструкції № 1923 від 05.09.2022;  сума 53 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 467,29 грн., згідно платіжної інструкції № 2003 від 12.09.2022;  сума 74 500.00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 4 873.83 грн.. згідно платіжної інструкції № 2064 від 16.09.2022;  сума 76 500,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 5 004,67 грн.. згідно платіжної інструкції № 2080 від 19.09.2022;  сума 23 500,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 1 537,38 грн., згідно платіжної інструкції № 2131 від 26.09.2022; сума 51 000,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 336,45 грн., згідно платіжної інструкції № 2183 від 28.09.2022; сума 74 500,00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 4 873,83 грн., згідно платіжної інструкції № 2310 від 05.10.2022;  сума 51 000.00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 3 336,45 грн., згідно платіжної інструкції № 2389 від 11.10.2022;  сума 74 500.00 грн., у тому числі ПДВ (7%) - 4 873,83 грн.. згідно платіжної інструкції № 2440 від 14.10.2022.

Позивач у позові зазначив, що знижена ставка ПДВ 7% на пальне була введена з 17.03.2022 на період воєнного стану пунктом 82 підрозд. 2 розд. XXПКУ згідно Закону № 2120 від 15.03.2022.

Суд встановив, що позивач зазначив у позові неправдиві дані про застосування 7% ПДВ та відповідні суми, які нібито зазначені у платіжних інструкціях № 757 від 12.05.2022. №1127 від 23.06.2022, № 1270 від 07.07.2022, оскільки ці відомості спростовані повністю доказами – зазначеними платіжними інструкціями, які містять відомості про застосування 20% ПДВ.

До позову додано копії видаткових накладних: № 0080/1001529 від 31.10.2021 (на суму 155  979, 99 грн., з ПДВ 20%), № 0080/1001607  від 30.11.2021 ( на суму 125  660, 88 грн. з ПДВ 20%), №0080/1001787 від 31.12.2021 (на суму 212  131, 45 з ПДВ 20%), № 0080/1000037  від 31.01.2022 (на суму 137  527, 13 з ПДВ 20%), № 0080/1000213 від 28.02.2022 (на суму 144  453, 54 грн. з ПДВ 20%), № 0080/1000400 від 31.03.2022 (на суму 8 377, 41 грн. з ПДВ 20%), №0080/1000717 від 30.04.2022  (на суму 39  571, 29 грн. з ПДВ 20%), № 0080/1000867 від 31.05.2022 (на суму 55  167, 57 грн з ПДВ 7%), № 0080/1001085 від 30.06.2022 (на суму 73  229, 23 з ПДВ 7  307, 61 грн.), № 0080/1001381 від 31.07.2022 (на суму 340  264, 59 грн. з ПДВ 22  365, 10 грн.), №           0080/1001794 від 31.08.2022 (на суму 363  790, 65 грн з ПДВ 23  799, 39 грн.), № 0080/1002027 від 30.09.2022 (на суму 370  892, 61 з ПДВ 24  264, 61 грн.), № 0080/1002430          від 31.10.2022 (на суму 276  571, 70 з ПДВ 18  093, 48 грн.),  № 0080/1002399 від 30.11.2022 (на суму 21  150, 55 з ПДВ 15  540, 55), № 0080/1002532 від 31.12.2022 (на суму 490, 68 грн з ПДВ 32, 10 грн),  № 0080/1000146 від 30.04.2023 (на суму 64, 86 грн. з ПДВ 4, 24 грн.).

          Суд встановив, що позивач отримав на підставі видаткових накладних дизпаливо та бензин за період з 31.10.2021 по 30.04.2023 (три звітні періоди за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік).

Суд встановив, що позивач не зазначив у позові які саме податкові накладні не були зареєстровані відповідачем на які саме суми за які саме періоди.

З огляду на те, що суми у платіжних інструкціях повністю відрізняються від сум, що зазначені у видаткових накладних; від`ємними є періоди здійснення оплати на рахунок відповідача та отримання дизпалива та бензину; враховуючи умови п. 5.2 Договору № 61 від 24.09.2020 про необхідність здійснення оплати в день виписки рахунку; позивач не надав суму для перевірки відомостей копії рахунків, на підставі яких він здійснював оплату; надана копія роздруківки з електронного кабінету платника податків, за даними якого за період з 22.10.2021 по 15.02.2022 продавець реєстрував податкові накладні; твердження позивача про 27 фактів не реєстрації податкових накладних не підтвердились.

За даними листа позивача № 14/03/2023-2 від 14.03.2023 начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДПС у м. Києві повідомлено про те, що за лютий 2023 надаються копії документів до додатку 7 до Податкової декларації з ПДВ, що підтверджують господарські операції по постачанню продукції, і які не зареєстровані ТОВ «Лівайн торг» (відповідачем). За даними опису вкладення (трек номер) 0740030577756 на адресу Державної податкової служби направлено лист № 14/03/23-2 від 14.03.2023 на 53 аркушах без зазначення переліку всіх надісланих документів.

Суд встановив, що позивач не надав докази, що надсилав саме ті видаткові накладні, які додані до позову, а також не надав докази, що цей лист було відправлено, оскільки відсутні фіскальний чек та накладна на відправлену пошту.

Суд встановив, що у листі позивача № 14/03/2023-2 від 14.03.2023 за переліком копії видаткових накладних не співпадають із тим, які надані суд. Так копії  видаткових накладних: № 0080/1001529 від 31.10.2021,  № 0080/1001607  від 30.11.2021, №0080/1001787 від 31.12.2021,  № 0080/1000037  від 31.01.2022, № 0080/1000400 від 31.03.2022, № 0080/1002532 від 31.12.2022,  № 0080/1000146 від 30.04.2023 відсутні у переліку документів, які можливо були направлені до ДПС.

Суд критично оцінив твердження позивача щодо технічної програмної помилки, оскільки доказів допущенню помилок суду не надано, а у позові дані про наявність у платіжних інструкціях 7% ПДВ, було зазначено у якості твердження, а не припущення або пояснення про допущені помилки, які не було виправлено, шляхом складання правильних бухгалтерських документів. Тобто позивач навмисно ввів в оману суд, зазначивши дані, які містяться у доказах, тоді як самі докази містять інші відомості, що і було встановлено судом під час дослідження доказів.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1. статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткувань та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом першим пункту 201.1. статті 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно абзацу першого пункту 187.1. статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)          дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима. - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)          дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7. статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10. статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу другого пункту 201.10. статті 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацами чотирнадцятим та п`ятнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПКУ унормовано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Положеннями пункту 198.2. статті 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима. - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно абзацу першого пункту 198.6. статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Отже лише зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, наведеними нормами ПКУ на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця/замовника) на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила наступне: «з 01.01.2015 ПКУ не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 906/824/21 дійшов наступного правового висновку: «оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії. необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій».

Також Верховний Суд в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22 зазначив: «факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ. який визначено договором - складі ціни».

Відтак для встановлення підстав щодо стягнення збитків, які дорівнюють сумі ПДВ потрібно встановити факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.

Суд не встановив таких фактів на підставі тих доказів, які подані позивачем.

          Відповідно до норм Податкового кодексу України (наведено статті):

201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому  статтею 183  цього Кодексу.

201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Пункт 201.9 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами  № 3609-VI від 07.07.2011,  № 4834-VI від 24.05.2012}

201.10.  {Зміни до пункту 201.10 статті 201 по Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016  в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних  набирають чинності з 01.04.2017, див.  абзац п`ятий  пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}  При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзац перший пункту 201.10  статті 201  в редакції Закону  № 71-VIII від 28.12.2014}

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзац другий пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом  № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону  № 71-VIII від 28.12.2014}

Податкова накладна  та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзац пункту 201.10  статті 201  в редакції Закону  № 71-VIII від 28.12.2014}

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Пункт 201.10  статті 201  доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 71-VIII від 28.12.2014}

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України  "Про електронні документи та електронний документообіг"  та  "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 643-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом  № 2725-VIII від 16.05.2019}

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Пункт 201.10  статті 201  доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 71-VIII від 28.12.2014}

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами  № 5083-VI від 05.07.2012,  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Якщо надіслані  податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених  пунктом 201.1  цієї статті та/або  пунктом 192.1  статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до  пункту 201.16  цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Абзац пункту 201.10  статті 201  із змінами, внесеними згідно із Законом  № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Помилки в реквізитах, визначених  пунктом 201.1  цієї статті (крім коду товару згідно з  УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття  податкових накладних  у електронному вигляді.

Абзац пункту 201.10  статті 201 в редакції  Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Квитанція про зупинення реєстрації  податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Абзац пункту 201.10  статті 201 в редакції  Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації  податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзац тринадцятий пункту 201.10  статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Реєстрація  податкових накладних  та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Пункт 201.10 статті 201 доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами  № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Законів  № 909-VIII від 24.12.2015,  № 1797-VIII від 21.12.2016}

для  податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Пункт 201.10  статті 201  доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 71-VIII від 28.12.2014;  в редакції  Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

для  податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Абзац пункту 201.10  статті 201 в редакції  Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

для зведених  податкових накладних  та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними  пунктом 198.5  статті 198 та  пунктом 199.1  статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

Пункт 201.10  статті 201  доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 466-IX від 16.01.2020}

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до  податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пункт 201.10  статті 201  доповнено новим абзацом згідно із Законом  № 2245-VIII від 07.12.2017}

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Абзац пункту 201.10  статті 201 в редакції  Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  податкову накладну  та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до  пункту 200-1.3  статті 200-1  цього Кодексу.

Абзац пункту 201.10  статті 201 в редакції  Законів  № 1797-VIII від 21.12.2016,  № 2198-VIII від 09.11.2017}

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних  встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами  № 4834-VI від 24.05.2012,  № 643-VIII від 16.07.2015,  № 909-VIII від 24.12.2015}

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом  № 1621-VII від 31.07.2014  з урахуванням змін, внесених Законом  № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом  № 71-VIII від 28.12.2014}

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів  податкової накладної, передбачених  пунктом 201.1  статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з  пунктом 201.16  цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до  податкової декларації  за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до  Закону України  "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Абзац пункту 201.10 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законами  № 3609-VI від 07.07.2011,  № 657-VII від 24.10.2013,  № 1621-VII від 31.07.2014  з урахуванням змін, внесених Законом  № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами  № 71-VIII від 28.12.2014,  № 643-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону  № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами  № 1797-VIII від 21.12.2016,  № 2888-IX від 12.01.2023}

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених  підпунктом 78.1.9  пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Абзац пункту 201.10 статті 201 в редакції Законів  № 909-VIII від 24.12.2015,  № 1797-VIII від 21.12.2016}

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з  УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Пункт 201.10 статті 201 доповнено абзацом згідно із Законом  № 909-VIII від 24.12.2015; щодо виключення абзацу пункту 201.10 статті 201 по Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 див.  розділ II  "Прикінцеві та перехідні положення"}

Зміни до пункту 201.10 статті 201 по Закону  № 1797-VIII від 21.12.2016  в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних  набирають чинності з 01.04.2017, див.  абзац п`ятий  пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}.

Висновки суду

Суд встановив, що позивач не надав докази, які би підтвердили, що з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач надіслав в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, не надав позивач докази того, що отримав чи не отримав в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної.

За період з 08.10.2021 по 30.04.2023 (дата отримання останній раз бензину) минуло три звітні періоди, однак позивач, очевидно був обізнаний із можливими порушеннями законодавства з грудня 2021, однак не надав суду докази вчинення ним дій, направлених на виявлення розбіжностей даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не надав суду докази, що звертався до Державної податкової служби відносно проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідача (продавця товарів).

Позивач не надав суду докази, що після виявлення порушення  у 2021, у 2022, у 2023 роках продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивач подав до  податкової декларації  за звітний податковий період (за 2021, за 2022, за 2023 роки) заяву із скаргою на такого продавця (відповідача) протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період. Не надав позивач суду докази того, що до таких заяв було додано копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів, або копії первинних документів, складених відповідно до  Закону України  "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Також позивач не надав суду докази, що контролюючий орган протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою не виконав зобов`язання відносно проведення документальної перевірки зазначеного відповідача (продавця) для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підсумовуючи викладене суд вирішив відмовити у позові повністю, оскільки: не доказано, що є обставини, пов`язані із порушенням відповідачем вимог пункту  201.1 статті 201 Податкового кодексу України;   не доказано, що не було виконано зобов`язання платника податків скласти податкову накладну в електронній формі зі сторони відповідача;  суд не встановив обставини, що підтверджують неналежне складення та реєстрацію податкових накладних відповідачем; суд не встановив наявність складу господарського правопорушення зі сторони відповідача; позивач не зазначив у позові які саме податкові накладні не були зареєстровані відповідачем на які саме суми за які саме періоди; позивач не надав докази того, що надсилав в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних; позивач не надав докази неотримання в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної; позивач не надав докази звернення до Державної податкової служби відносно проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідача (продавця товарів); позивач не надав суду докази подання до  податкової декларації  за звітний податковий період (за 2021, за 2022, за 2023 роки) заяву із скаргою на такого продавця (відповідача); позивач не надав суду докази невиконання контролюючим органом протягом 90 календарних днів зобов`язання відносно проведення документальної перевірки відповідача (продавця); суд встановив, що  підстави позову наведені у ньому спростовані доказами, поданими самим же позивачем.

Суд вирішив відмовити у позові повністю.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАТОМ.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проматом» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд 18/14, корпус 1, офіс 304, код ЄДРПОУ 24932636).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівайн торг» (адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено  10.03.2025

      Суддя                                                                                               Н.С. Скриннікова