Справа № 1407/2-1656/11
РІШЕННЯ
іменем України
"14" листопада 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді –Вуїва О.В., при секретарі –Кашарайло А.А.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_2 треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за набувальною давністю,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації про визнання права власності на майно за набувальною давністю в якому вказувала, що в 1996 році вона та ОСОБА_4 домовилися про укладення договору купівлі-продажу належного останній житлового будинку АДРЕСА_1
Позивачка сплатила власнику узгоджену вартість будинку та шляхом отримання правовстановлюючих документів та іншої документації щодо майна, а також вселення зі згоди ОСОБА_4 добросовісно заволоділа житловим будинком, а також належною останній земельною ділянкою, площею 0,17 га., розташованою за цією ж адресою та призначеною для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Належному посвідченню переходу права власності щодо спірного майна від попереднього власника до нового шляхом укладення та нотаріального посвідчення відповідного договору перешкоджали об’єктивні обставини (хвороби власника).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Враховуючи вказані обставини, а також безперервне добросовісне володіння нею нерухомим майном понад 10 років, ОСОБА_1 просила захистити її цивільне право, визнавши за нею за набувальною давністю право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 а також земельну ділянку, площею 0,17 га., розташовану за цією ж адресою та призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Ухвалою суду від 26 вересня 2011 року первісного відповідача - Вознесенську районну державну адміністрацію було замінено належним –Бузькою сільською радою Вознесенського району.
Ухвалами суду від 21 жовтня 2011 року до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_6
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник позивачки ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Представник відповідача –Бузької сільської ради - в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне визнання позовних вимог.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглядати справу без участі осіб, що не з’явилися в судове засідання.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 показання свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання відповідачем позову, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що в 1996 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 домовилися про укладення договору купівлі-продажу належного останній житлового будинку АДРЕСА_1
Позивачка сплатила власнику узгоджену вартість будинку та шляхом отримання правовстановлюючих документів та іншої документації щодо майна, а також вселення зі згоди ОСОБА_4 добросовісно заволоділа житловим будинком, а також належною останній земельною ділянкою, площею 0,17 га., розташованою за цією ж адресою та призначеною для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Належному посвідченню переходу права власності щодо спірного майна від попереднього власника до нового шляхом укладення та нотаріального посвідчення відповідного договору перешкоджали об’єктивні обставини (хвороби власника).
Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження поясненнями позивачки та третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 показаннями свідка ОСОБА_6, письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 6, 8, 10-15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Судом не встановлено спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 або мають право на її обов’язкову частку. Відсутність таких спадкоємців підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 та довідками зі Спадкового реєстру (а.с. 34-36).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 1996 року по теперішній час відкрито, безперервно володіє та користується спірним майном.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Зі змісту ст. 119 ЗК України, якою встановлено 15-річний строк набувальної давності на земельну ділянку, випливає, що її дія розповсюджується виключно на землі, які перебувають в державній або комунальній власності, оскільки вона надає право громадянина на звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передання земельної ділянки у власність згідно ст. 121 цього Кодексу, а тому вимоги цієї статті до вказаних правовідносин застосовані бути не можуть.
Таким чином, керуючись ст. 344, 377 ЦК України, 120 ЗК України суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 набула право власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку в порядку набувальної давності, оскільки добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти протягом десяти років.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до АДРЕСА_2 треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за набувальною давністю –задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою 09 листопада 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за №2605.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,17 гектарів, розташовану в межах території АДРЕСА_2 призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_3 що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 29 листопада 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №535.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : /підпис/ Вуїв О.В.
Згідно з оригіналом: суддя: