Справа № 11 - 598/2006 рік Головуючий у 1 інстанції - Жовток Є.А.
Категорія - 185 ч.З КК Доповідач - Оседач М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 року Колегія судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області у складі:
Головуючого - Оседача М.М, Суддів - Кузюри М.М., Гритор'євої В.Ф. З участю прокурора - Томилка М.П. Засудженого - ОСОБА_1 Потерпілого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ріпкинського районного суду від 21 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Лопачі Могильовської області РБ, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, з вищою освітою, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку на два роки та покладено, відповідно до ст.. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання та з'являтись туди для реєстрації.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 497 грн. в рахунок заподіяної майнової шкоди та на користь потерпілої ОСОБА_3 2060 грн. як відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, у грудні 2003 року, з земельної ділянки, розташованої поблизу с. Сиберіж Ріпкинського району Чернігівської області, замінивши навісний та врізний замки на вхідних дверях, з допомогою автомобільного крану таємно викрав побутовий металевий вагончик, вартістю 1900 грн, який належав ОСОБА_3, в якому знаходились речі потерпілої: диван - ліжко вартістю 120 грн, стіл обідній вартістю 20 грн, 3 кухонних табурети вартістю 45 грн; 2 сидіння для автомобіля - 80 грн; виварка - 50 грн; 5 пластмасових відер - 55 грн; чавунну піч з димоходами вартістю 300 грн та інші предмети домашнього вжитку та садово - огородній інвентар, а всього заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3960 грн. Крім того, разом з вагончиком були викрадені речі ОСОБА_2, а саме: металева ємність вартістю 30 грн; 1300 метрів сталевого проводу вартістю 59 грн; 80 метрів алюмінієвого проводу вартістю 110 грн та інші речі господарського вжитку, а всього заподіявши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 497 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 прохає скасувати вирок суду щодо нього та закрити справу провадженням за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що за час, коли він вільно користувався вагончиком з майном, ніхто з потерпілих не оспорював свого права на належне ним майно, провівши за цей час переобладнання вказаного об'єкту - заміну замків, а всі такі його дії здійснювались відкрито, а отже, не можуть свідчити про протиправність таких дій. Він же звертає увагу на те, що потерпіла ОСОБА_3 не є законним власником майна, оскільки не надала жодних доказів, що саме їй належить вказане майно, як і майно потерпілого ОСОБА_2, а не з'ясування даних обставин свідчить про неповноту та однобічність досудового слідства. На його, автора апеляції думку, всі подальші дії, пов'язані з реалізацією вагончика носили суто цивільно - правовий характер, а органи досудового слідства, а в подальшому і суд, дійшли хибного висновку про наявність в його діях складу злочину. Під час апеляційного розгляду засудженим частково змінені вимоги апеляції щодо наслідків її розгляду, зазначивши про необхідність направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав, викладених вище.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав вимоги викладені в апеляції, з урахуванням доповнень, думку прокурора та потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, а вирок - скасуванню, з направленням справи на додаткове розслідування, виходячи із слідуючого.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.
Ці вимоги закону органами досудового слідства, як видно з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишилися нез'ясованими обставини, які могли мати значення для правильного її вирішення.
Як свідчать матеріали кримінальної справи, будучи допитаним на всіх стадіях досудового слідства та в судових засіданнях, ОСОБА_1 свою вину в скоєнні крадіжки вагончика не визнавав та пояснював, що вилучаючи вказаний об'єкт з земельної ділянки ОСОБА_3 в с. Сиберіж Ріпкинського району, він переслідував лише одну мету - намагання компенсувати збитки, які він поніс внаслідок невиконання угоди позики грошових коштів, яка була укладена між ним та громадянкою ОСОБА_4, а гарантом повернення його коштів виступив ОСОБА_3, тобто, на його, ОСОБА_1, думку, господар вагончика. ОСОБА_1 стверджував, що саме зі слів ОСОБА_3 зрозумів, що у випадку неповернення йому від ОСОБА_4 коштів, він може розпоряджатись майном на свій розсуд.
Будучи допитаним під час досудового слідства свідок ОСОБА_3 не заперечував того факту, що він був свідком укладеного договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, однак стверджував, що гарантом повернення грошей він не виступав.
Таким чином, органам досудового слідства та суду було необхідно більш ретельно перевірити твердження ОСОБА_1, співставити їх з показами ОСОБА_3, вжити всіх заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4, її допиту, проведення при необхідності ставок віч на віч з вказаними особами та можливих інших слідчих дій.
Органи ж досудового слідства скористались лише єдиною версією протиправного вилучення вагончика, який належав ОСОБА_3, не перевіривши інших можливих версій, не спростувавши, таким чином твердження ОСОБА_1 про правомірність, на його думку, таких дій.
Відповідно до постанови Ріпкинського райсуду від 24 березня 2005 року, якою кримінальну справу було повернуто на додаткове розслідування з мотивів неповноти та однобічності проведеного досудового слідства і де зазначалось про необхідність допиту ОСОБА_4 щодо з'ясування обставин отримання можливої позики від ОСОБА_1, у а випадку наявності такого договору -встановити причетність до нього ОСОБА_3 Однак, як зазначена вказівка суду, так і інша вказівка про необхідність проведення товарознавчої експертизи викраденого майна при наявності суттєвих розбіжностей в оцінці вагончика, органами досудового слідства не були виконані. Після надходження справи до суду з новим обвинувальним висновком, судом першої інстанції не було звернуто уваги про невиконання зазначених вказівок, які в силу вимог закону були обов'язковими для виконання органами досудового слідства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оцінка доказів, яку дав суд у вироку, є протирічливою, однобічною і поспішною, оскільки при неповно з'ясованих обставинах по справі виключена можливість постановлення вироку, який повинен бути законним та обгрунтованим..
У зв'язку з цим справа підлягає поверненню на додаткове розслідування для усунення суттєвої неповноти досудового слідства, підтвердження чи спростування обставин, на які посилається ОСОБА_1, оскільки вони мають суттєве значення для правильного її вирішення.
При проведенні додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно встановити місцезнаходження ОСОБА_4 з метою її допиту щодо можливого укладеного договору позики з ОСОБА_1 та причетності до цього ОСОБА_3, якого слід ретельно допитати, при необхідності провести з вказаними особами ставки віч на віч; вирішити питання про проведення товарознавчої експертизи щодо вартості вагончика та виконати при потребі інші слідчі дії та з'ясувати інші обставини, які мають значення для справи.
Керуючись CT..CT.365, 366,374 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу по його обвинуваченню направити прокурору Ріпкинського району для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
СУДДІ:
Кузюра М.М. Оседач М.М. Григор'єва В.Ф.