ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/37201.11.11

За позовом      Приватного підприємства «Учбово-виробнича фірма «Вента»

До                     1. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

                         2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві

Про                       визнання права власності                                        

                                                                                            Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача        ОСОБА_2  –представник за довіреністю

від відповідача-1   не з’явився

від відповідчаа-2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 площею 1004,4 кв.м., а також розірвати попередній договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 було порушено провадження у справі  № 47/372, розгляд справи було призначено на 18.10.2011.

Ухвалою суду від 18.10.2011 розгляд справи відкладено до 25.10.2011.

Позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог в сторону збільшення,  якій просив суд, окрім раніше заявлених вимог про визнання права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 площею 1004,4 кв.м., розірвання попереднього договору, просив суд усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобов’язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві зареєструвати позивачу декларацію про готовність об’єкта до експлуатації на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2011 до участі у розгляді справи залучено у якості відповідача –2 Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, розгляд справи відкладено до 01.11.2011.

В судовому засіданні 01.11.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням здійснених уточнень, підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 на підставі отриманого 06.03.2009 дозволу на виконання будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було замовлено у підрядної організації будівництво нежитлової будівлі за зазначеною адресою, яка після завершення будівництва передана позивачу за актом приймання –передавання. Згідно технічного паспорту на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, складеного КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», площа зазначеної будівлі складає 1004,4 кв.м. В свою чергу, між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем-1, як орендарем, було укладено попередній договір від 25.05.2011 щодо оренди відповідачем-1 нежитлової будівлі площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1, згідно якого сторони погодили укладення в майбутньому, але не пізніше 01.08.2011, договору оренди щодо наведеного майна. Але відповідач-1 всупереч умов попереднього договору від 25.05.2011, відмовився від його укладення, посилаючись на те, що позивачу не належить право власності на нежитлову будівлю, яку відповідач-1 мав намір орендувати, чим саме на думку позивача заперечує право власності позивача на нежитлову будівлю площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1. Позовні вимоги до відповідача-2 мотивовані тим, що з метою належного володіння нежитловою будівлею позивач своїм листом від 01.09.2011 звернувся до відповідача-2 із заявою, в якій відповідно до постанови КМУ від 13.04.2011 № 461 та у зв'язку з завершенням будівництва нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 просив зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, без чого належне володіння нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 неможливе. Проте відповідачем-2 було надано відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 15311038835 від 07.09.2011 з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням встановлених норм, без зазначення конкретно яких саме, що суперечить п. 21 постанові № 461.

Відповідач -1 в судове засіданні 01.11.2011 представників –не направив, але через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов, в якому проти позову в частині заявлених до нього вимог заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

Відповідач-2 в судове засіданні 01.11.2011 представників –не направив, але через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов, в якому проти позову в частині заявлених до нього вимог заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Зокрема, посилався на те, що ним правомірно було повернуто позивачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з посиланням на п. 21 постанови № 461.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2006 між ЗАТ «Учбово- виробнича фірма «Вента», яке у 2011 році було реорганізовано у ПП «Учбово-виробнича фірма Вента»(позивач), як орендарем, та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.2005 № 576/3152, за актом приймання –передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) строком на 10 років земельну ділянку   за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 441 кв.м., кадастровий № 8000000000:66:560:0001.

06.03.2009 ЗАТ «Учбово-виробнича фірма «Вента», яке у 2011 році було реорганізовано у ПП «Учбово-виробнича фірма Вента»(позивач), отримав від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до якого будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 здійснювало ЗАТ «Планета буд»та ТОВ «Фірма ГФ».

Згідно договору підряду укладеного між позивачем та ТОВ «ФІРМА ГФ», яке здійснило будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, після завершення будівельних робіт було підписано Акт передачі-приймання об'єкту будівництва.

Як зазначав позивач у позові, внаслідок виробничої необхідності робоча документація на нежитлову будівлю була відкоригована ТОВ «Укрспецбуд»(ліцензія № 206301) та загальна площа нежитлової будівлі при загальнобудівельних та оздоблювальних роботах збільшилась до 1004,4 кв. м. і складається з будівлі літер "А"- 3 (трьох) поверхів та підвалу.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, який виготовлено станом на 03.03.2011 року Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, нежитлова будівля за зазначеною адресою складається з приміщень загальною площею 1004,4 кв.м., що підтверджено журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку.

На замовленням позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро  незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(Ліцензія серія АВ № 555462) розроблено   Звіт   про   проведення   технічного   обстеження   на   відповідність   будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі літ. «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Звіт).

Відповідно до Розділу 8 вищевказаного Звіту висновок про технічний стан будівлі наступний: «конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним норма та правилам, можлива подальша експлуатація будівлі відповідно до її функціонального призначення. Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних робіт та проектних рішень нежитлової будівлі літ. «А»за адресою: АДРЕСА_1, дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля літ. «А»відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва. Загальний стан нежитлової будівлі літ. «А»оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

Відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 7.09.2011 № 44545 (И-2011), станом на 16.09.2011 згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна по нежитловому фонду нежилі приміщення/будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстровані.

25.05.2011 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем-1, як орендарем, було укладено попередній договір оренди на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 будівлі площею 1001,4 кв.м., згідно якого сторони погодили укладення в майбутньому, але не пізніше 01.08.2011, договору оренди щодо наведеного майна.

Як зазначав позивач у позові, 01.08.2011 позивач звернувся до відповідача-1, як орендаря за попереднім договором оренди нежитлової будівлі з приводу належного виконання зобов'язань за договором шляхом укладання основного, нотаріально посвідченого договору оренди на нежитлову будівлю.

На неодноразові звернення позивача відповідач-1 надав відповідь від 11.08.2011, в якій зазначив про неможливість виконання умов договору та своїх зобов'язань по ньому у зв'язку з тим, що у орендодавця - позивача право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 не оформлено, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на будівлю, які не зареєстровані належним чином, а тому право власності на зазначену будівлю позивачу на даний час не належить.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 759 Циільного кодексу України встановлює, що за договором оренди наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 776 Цивільного кодексу України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

 Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на орендованій згідно договору оренди земельній ділянці від 02.03.2006 по АДРЕСА_1  на підставі отриманого 06.03.2009 дозволу на виконання будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було замовлено у підрядної організації будівництво нежитлової будівлі за зазначеною адресою, яка після завершення будівництва передана позивачу, а відтак позивач згідно ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 331 Цивільного кодексу України було набуто право власності на нежитлову будівлю площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1, площа якого визначена згідно технічного паспорту на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, складеного КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

В свою чергу, між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем-1, як орендарем, було укладено попередній договір від 25.05.2011 щодо оренди відповідачем-1 нежитлової будівлі площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1, згідно якого сторони погодили укладення в майбутньому, але не пізніше 01.08.2011, договору оренди щодо наведеного майна. Але відповідач-1 всупереч умов попереднього договору від 25.05.2011, відмовився від його укладення, посилаючись на те, що позивачу не належить право власності на нежитлову будівлю, яку відповідач-1 мав намір орендувати, а відтак своїми діями заперечує право власності позивача на нежитлову будівлю площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю площею 1001,4 кв.м. по АДРЕСА_1 –є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, розглянувши вимогу позивача про визнання розірваним попереднього договору від 25.05.2011, яким позивач та відповідач-1 визначили укладення в майбутньому, але не пізніше 01.08.2011, договору оренди щодо спірного майна –суд дійшов висновку, що зазначена вимога задоволенню не підлягає. оскільки згідно ч. 3 статті 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, а відтак оскільки основний договір між сторонами не було укладено, відтак попередній договір від 25.05.2011 –припинив свою дію, і підстави для його розірвання у суду відсутні.

Розглянувши вимогу позивача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобов’язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві зареєструвати позивачу декларацію про готовність об’єкта до експлуатації на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 –суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначеної вимоги з огляду на наступне.

З метою належного володіння нежитловою будівлею приватне підприємство «Учбово- виробнича фірма «Вента»(Позивач) своїм листом від 01.09.2011 року звернувся до відповідача –2  - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві із заявою, в якій відповідно до постанови КМУ від 13.04.2011 р. № 461 та у зв 'язку з завершенням будівництва нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 просив зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, без чого належне володіння нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 неможливе.

Листом від 08.09.2011 № 7/26 –6095/11 відповідачем –2 було надано відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 15311038835 від 07.09.2011  з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням установлених вимог, що відповідно до п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

Постановою Кабінету Міністрів України  від 5 квітня 2006 р. № 428  “Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції” утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі –Порядок № 461 від 13.04.2011), визначає процедуру та обсяг надання документів до Інспекції для прийняття об'єкту будівництва до експлуатації.

Відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 затверджено положення про Державну архітектурно-будівельну і інспекцію України (надалі - Положення). Згідно п. 1 Положення Державна архітектурно-будівельна          інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, господарства.

Відповідно до абз. 1, 2 п. З Положення 3 основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.  

П.п. 4 п. 4 Положення зазначає, що Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних   робіт, декларації   про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

Так, згідно п. 6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці   Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження   яких   поширюються   на декілька регіонів) територіальні органи.

Порядок прийняття до експлуатації об'єктів містобудування регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»№ 3038 від 17.02.2011 року (надалі за текстом Закон № 3038). Зокрема, ч. 1 ст 39 Закону № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 6 ст. 39 Закону № 3038 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

При цьому, деталізований перелік підстав для відмови у реєстрації декларації міститься у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (надалі за текстом Постанова № 461). Так, відповідно до п.21 Постанови № 461 у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обгрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Проте, судом встановлено, що всупереч вимогам Закону № 3038 та Постанови № 461 відповідачем-2 у листі від 08.09.2011 № 7/26 –6095/11 про надання відмови позивачу у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 15311038835 від 07.09.2011 з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням установлених вимог, всупереч  п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, не було обґрунтовано підстави повернення декларації на доопрацювання.

В свою чергу, суд враховує і те, що на замовленням позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(Ліцензія серія АВ № 555462) розроблено Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі літ. «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого зроблено висновок про те, що конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним норма та правилам, можлива подальша експлуатація будівлі відповідно до її функціонального призначення. Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних робіт та проектних рішень нежитлової будівлі літ. «А»за адресою: АДРЕСА_1, дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля літ. «А»відповідає державнім стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва; загальний стан нежитлової будівлі літ. «А»оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію  

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, відповідач-2  відмовивши позивачу у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації на нежитлову будівлю літ. «А»площею 1004,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вчиняє перешкоди у користуванні позивачем належним йому нерухомим майном, а відтак вимоги позивача до відповідача-2 в частині  усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобов’язання інспекції державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва –зареєструвати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації на нежитлову будівлю літ. «А»за адресою: АДРЕСА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

                                                                  ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за  Приватним підприємством «Учбово-виробнича фірма «Вента»  (02002 м. Київ, вул.. Челябінська, 10; код ЄДРПОУ 21589155) право власності на нежитлову будівлю літ. «А»загальною площею 1004,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

3. Усунути перешкоди у користуванні належним Приватному підприємству «Учбово-виробнича фірма «Вента» (02002 м. Київ, вул.. Челябінська, 10; код ЄДРПОУ 21589155) нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею літ. «А»загальною площею 1004,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов’язання Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю  м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) зареєструвати Приватному підприємству «Учбово-виробнича фірма «Вента» (02002 м. Київ, вул.. Челябінська, 10; код ЄДРПОУ 21589155) декларацію про готовність об’єкта до експлуатації на нежитлову будівлю, щло розташована за адресою: АДРЕСА_1.,  загальною площею 1004,4 кв.м. літ. «А».  

4. В іншій частині позову –відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Учбово-виробнича фірма «Вента» (02002 м. Київ, вул.. Челябінська, 10; код ЄДРПОУ 21589155) 566 (п’ятсот п’ятдесят шість)  грн. 67 коп. –витрат по сплаті державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю  м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) на користь Приватного підприємства «Учбово-виробнича фірма «Вента» (02002 м. Київ, вул.. Челябінська, 10; код ЄДРПОУ 21589155) 566 (п’ятсот п’ятдесят шість)  грн. 67 коп. –витрат по сплаті державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

  Суддя                                                                                           Станік С.Р.

                                                                                             Дата підписання рішення –10.11.2011