Судове рішення #189042
Справа № 11-678/2006 p

 

Справа      № 11-678/2006 p.            Головуючий 1 інстанції: Висоцька Н.В.

Категорія: ст. 187 ч. З КК України                      Доповідач: Кузюра М.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді Оседача М.М.

суддів:             Зенченко Т.С., Кузюри М.М.

з участю:

прокурора          Томилка М.П.

засуджених:              ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора Семенівського району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Лосівка Семенівського району Чернігівської області, громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, раніше неодноразово судимий, востаннє 03 вересня 2004 року Семенівським районним судом за ст. 185 ч. З КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, -

засуджений за ст. 187 ч. З КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець с. Лосівка Семенівського району Чернігівської області, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, одружений, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, -засуджений за ст. 187 ч. З КК України, з застосуванням ст. 69 КК країни, до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

 

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 36 грн 61 коп за проведення експертизи.

Речовими доказами суд розпорядився відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Суд визнав винними та засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за те, що 19 квітня 2006 року біля 18 год вони вдвох за попередньою змовою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникли до житлового будинку громадянки ОСОБА_3, розташованого в с. Лосівка Семенівського району, де з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, демонструючи ніж, що потерпіла сприймала як реальну загрозу її життю та здоров'ю, вимагали у неї гроші та в подальшому заволоділи коштами в сумі 1 000 грн.

В апеляціях:

·  прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засуджених, просить змінити вирок суду та постановити стягнути грошові кошти не на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, а на користь держави, як цього вимагає відповідна Інструкція;

·  засуджений ОСОБА_1 не погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 187 ч. З КК України та призначеною мірою покарання, вважаючи, що справа сфабрикована за неправдивими свідченнями потерпілої, а також заперечує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння на час скоєння злочину. Стверджує, що зайшли до будинку потерпілої з метою продати їй картоплі, а умисел вчинити її пограбування виник уже в будинку. Заперечує наявність будь-якого ножа.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просить перекваліфікувати його дії на грабіж та пом'якшити покарання, пояснення засудженого ОСОБА_2, який вирок не оскаржував, тому покладається на розсуд колегії суддів, міркування прокурора, який просить залишити апеляцію засудженого без задоволення, а апеляцію прокурора задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, а апеляція прокурора є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка, а доводи апеляції ОСОБА_1 суперечать фактичним обставинам справи.

Факту незаконного заволодіння пакетом, який він вихопив з кишені потерпілої ОСОБА_3, де знаходились гроші в сумі 1 000 грн, ОСОБА_1 не заперечує, не визнаючи при цьому, що вони незаконно проникали до господарства та погрожували ножем, а також перебування в стані алкогольного сп'яніння.

 

Будучи допитаними на досудовому слідстві як підозрювані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що перебували в стані сп'яніння та мали намір продовжити вечірку, але не було спиртного. ОСОБА_1 не заперечував, що мав з собою ніж. ОСОБА_2 також пояснив, що саме ОСОБА_1 запропонував піти до ОСОБА_3 відібрати гроші, сказавши, що напередодні був у неї в будинку і бачив гроші. Також пояснив, що вільно зайшли до будинку і одразу ж стали вимагати в потерпілої гроші, при цьому ОСОБА_1 тримав у руці ніж, а потім відібрав у неї пакет з грошима (а.с 18, 25).

Такі ж покази дав на досудовому слідстві ОСОБА_1, допитаний як підозрюваний (а.с. 35), підтвердивши, що погрожував ножем потерпілій і тримав її, а ОСОБА_2 відібрав гроші, що були при ній у пакеті.

Вказані свідчення підтвердила і потерпіла ОСОБА_3, яка повідомила, що вимагаючи гроші, ОСОБА_1 погрожував їй ножем, який потім залишив у будинку і цей ніж їй не належить.

Зазначений ніж вилучений з місця пригоди при його огляді (а.с. 3-4).

За таких обставин суд вірно кваліфікував дії засуджених як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням до житла і колегія суддів не вбачає підстав для перекваліфікації дій засуджених на грабіж.

Доводи апелянта про виникнення умислу на заволодіння чужим майном уже під час перебування в будинку є необгрунтованими, враховуючи, що засуджені наперед обговорювали намір ним заволодіти.

Обираючи вид та міру покарання, суд врахував усі обтяжуючі та пом'якшуючі покарання засудженого обставини, в тому числі і ті, що зазначені в апеляції. Колегія суддів, враховуючи особу засудженого, який неодноразово судимий і на шлях виправлення не став, вчинив особливо тяжкий злочин, вважає призначене йому покарання таким, що є необхідним та достатнім для його виправлення і не знаходить підстав для його пом'якшення, тому апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

Разом з тим, вирок суду в частині стягнення коштів на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області підлягає зміні, оскільки відповідно до постанови КМ України № 710 від 01 липня 1996 року „Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" не передбачена виплата винагороди спеціалістам експертно-криміналістичного центру при виконанні ними функцій експертів у порядку службового завдання, тому такі витрати необхідно стягнути на користь держави, в зв'язку з чим апеляція прокурора є обґрунтованою. Крім того, відповідно до ст. 93 ч. 2 КПК України, такі витрати необхідно стягнути з засуджених у дольовому порядку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію прокурора Семенівського району Чернігівської області задовольнити.

Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.

Вважати стягнутими у дольовому порядку на користь держави витрати за проведення експертизи: з ОСОБА_1 - 18 грн 31 коп, з ОСОБА_2 - 18 грн 30 коп.

В решті цей же вирок суду залишити без змін.

СУДДІ:

ЗЕНЧЕНКО Т.С.        КУЗЮРА М.М.  ОСЕДАЧ М.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація