Справа № 2-а-5487/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 листопада 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва

У складі головуючого судді –Лозинської М.І.

               При секретарі –Продан М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2011 року позивач  звернулася до суду з вказаним позовом у зв’язку з відмовою у перерахунку її додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  відповідно до ст. ст.49, 51, 67 Закону України № 796-ХІІ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії  відповідно до норм ст. ст. 51, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком та розміру  додаткової пенсії, яка для осіб, віднесених до другої категорії, складає 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” починаючи з 01.09.1999 р. Також позивач просила зобов’язати відповідачів нарахувати та виплати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат починаючи з 09.09.1994 р. та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона як особа, віднесена до ІІ категорії, отримує додаткову пенсію та щорічну допомогу на оздоровлення передбачені статтями 48, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 796-ХІІ). Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної їй пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, встановленого цим Законом, та на відмову відповідачів привести їх у відповідність з вимогами Закону № 796, позивач просила суд визнати дії відповідачів неправомірними та зобов’язати усунути зазначені порушення провівши вказані перерахунки.

 Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

 Відповідачі - Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Одночасно Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до суду подали заперечення проти позовних вимог в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за період  з 09.09.1994 року по 2011 рік. Просили в задоволенні позові відмовити в повному обсязі, так як позивач пропущений шестимісячний строк звернення до суду з позовом та розглянути справу без їх участі.

Вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до  висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на пенсію як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЄС 2 категорії (а.с.14,15).

Згідно ст. 72 КАС України дана обставина не потребує доказування як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

        ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Солом’янському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації з заявами про перерахунок її додаткової пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 р. №796-ХІІ, на що листами  С - 491, 14617/09/С-4971 була повідомлена про правомірність дій відповідача (а.с. 17-18,20-21).

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, передбачене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» –за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, –члени їхніх сімей.

Статтею 10, вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає право призначення та виплати пенсій і компенсацій, особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 30  процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 48 зазначеного вище закону учасникам ліквідації наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щомісячна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Пунктом 28 розділу II Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого позивачу призначається пенсія, було внесено зміни, зокрема, статті 48, 51 були викладена в новій редакції.

Так, згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону від 28.12.2007 року) передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В статті 48  зазначено, що одноразова  компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, зокрема, пункт 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в новій редакції, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які були визнані такими, що не відповідають Конституції України, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, з 22.05.2008 року.

Таким чином, внаслідок визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційним положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», знову набули законної сили редакції статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які діяли до внесення змін відповідним Законом.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок був визначений Постановами Кабінету Міністрів України: №1 від 03 січня 2002 року; № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 01 липня 2008 року.

Згідно роз’яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»–встановило, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і Закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року; № 530 від 28 травня 2008 року та №654 від 01 липня 2008 року, на які посилається відповідач, в частині встановлення обмежень щодо розміру виплати пенсій та допомоги не відповідають розміру, встановленому іншими законами України, зокрема, статті 48 та статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, на думку суду, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України.

За таких умов відмову Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва у перерахунку пенсії позивачу не можна визнати законною і обґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної Конституційної гарантії громадян і достатній життєвий рівень, дає ч.3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші  види  соціальних  виплат  та  допомоги,  що  є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, розмір мінімальної пенсії встановлений Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, для позивача, як для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, затвердженого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, вказані позовні вимоги в межах встановленого строку для звернення до суду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов»язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС підлягають задоволенню починаючи з 22.03.2011 р., відповідно до вимог позивача.

Пунктом 7 частини 1 Закону України № 3491 –VI «Про внесення змін до Закону України «Про дежавний бюджет» положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що  у 2011 році норми і положення ст.ст. 39,50,51,52,54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначении категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

            Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»встановлено, особам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, тим, що належать до другої категорії становить 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Вищевказана постанова була опублікована в «Урядовому кур»єрі»та  набрала чинності 23 липня 2011 р.

           Під час вирішення питання, яке визначено однопредметними законодавчими нормами рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв»язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14.06.2011 р. № 3491 –VI«Про внесення змін до Закону України «Про дежавний бюджет»положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в період з 22.03.2011 р. по 22.07.2011 р.,оскільки з моменту набрання чинності Постановою КМУ від 06.07.2011 р. № 745«Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС додаткова пенсія виплачується у розмірах визначених вище.

          Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач пербеуває на обліку відповідача з 01.12.2000 року та отримує щорічну допомогу на оздоровленняв наступних розмірах: в грудні 2000 р. –26,70 грн.,  в грудні 2001 р. –26,70 грн., в  грудні 2002 р. –26,70 грн., в травні 2003 р. –26,70 грн., в  лютому 2004 р. –26,70 грн., в  листопаді 2005 р. –100,00 грн., в  вересні 2006 р. –100,00 грн., в  червні 2007 р. –100,00 грн., в  липні 2008 р. –100,00 грн., в  квітні 2009 р. –100,00 грн., в  квітні 2010 р. – 100,00 грн. Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік була нархована ОСОБА_1 згідно протоколу від 15.03.2011 р.

Виходячи з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом і не наведено в ході судового розгляду поважних причин пропуску сроку, та зважаючи на те, що щорічна допомога на оздоровлення за 2011 р. призначена згідно протоколу від 15.03.2011 р., позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення в період з 09.09.1994 року по 2011 рік підлягають залишенню без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн. не підлягають задоволенню, так, як  позивачем не надано доказів щодо суми розрахунку, крім того відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 59 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлені граничні розміри компенсації, які значно менші заявленої суми.

Керуючись ст.ст. 8,22,46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005,  Законом України №796-XII від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою КМУ від 06.07.2011 р. № 745«Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 59 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 2,4-16,94,99,158-163, 256 КАС України, суд  , -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва, Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії –задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва неправомірними в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 51,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо їх розміру з 22.03.2011 р. по 22.07.2011 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок з 22.03.2011 р. по 22.07.2011 р. та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції від 09.07.2007 р.) додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати, виходячи зі встановленого Законом про державний бюджет на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за виключенням здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва за цей період таких виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя