Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2008 р. Справа № 15/429-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді Гончар Т.В.,
при секретарі –Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача –Мар’їна-Кравець І.О. за довіреністю № 207/10 від 29.12.07р.,
відповідача – Галигіна В.М. за довіреністю № 5036/897 від 27.12.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 70Х/2-4) ВАТ «Харківгаз»на рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі № 15/429-07
за позовом Дочірньої компанії «Газ Україна»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна», м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз», м. Харків
про стягнення 422571,96 грн., -
встановила:
ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулася до суду з позовною заявою, та заявою про зменшення позовних вимог, в яких просила стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 114,76 коп., інфляційні втрати у розмірі 69429 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 14502,62 грн., пеню за несвоєчасну оплату спожитого газу у розмірі 11179,09 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі №15/429-07 (суддя Лаврова Л.С.) прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог. Позовні вимоги задоволено частково, стягнено з ВАТ «Харківгаз»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»інфляційні витрати у розмірі 60440,67 грн., 3% річних у розмірі 14257,33 грн., державне мито у розмірі 746,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. В частині стягнення основного боргу у розмірі 114,78 грн. провадження у справі припинено.
ВАТ «Харківгаз», не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2007р. по даній справі подав апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказане рішення в частині часткового задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначених позовних вимог відмовити, а в інший частині рішення залишити без змін, посилаючись неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення норм процесуального та матеріального права. Також апелянт просив розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України. Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що між сторонами по справі існували відносини за договором на постачання природного газу № 06/05-1898 від 19.12.2005 р., згідно з п.3.1 якого газ, що постачається за даним договором, використовується виключно для подальшої реалізації бюджетним установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу покупцем (ВАТ «Харківгаз») для інших потреб не є предметом даного договору.
Апелянт стверджував, що в актах передачі-приймання природного газу за січень-грудень 2006 р. зафіксовано, що ВАТ «Харківгаз»прийняло та реалізувало туркменський природний газ для потреб бюджетних установ та організацій. У той же час судом задоволені позовні вимоги ДК «Газ України»у спорі, предметові якого є стягнення боргу за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії № 06/05-1898 від 19.12.05 р.
Позивач вважав рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі №15/429-07 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що 19.12.2005 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Харківгаз»був укладений договір на постачання природного газу № 06/05-1898. Відповідно до п.1.1., 2.1 договору позивач зобов’язувався передати у власність відповідача в 2006 р. 36803,000 тис. куб. м. природного газу, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Пунктом 7.2 договору визначено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п.7.3 договору неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом
На протязі січня-грудня 2006 р. позивач передав, а відповідач прийняв газ в кількості 35231,021 тис. куб. м на суму 11083715,71 грн., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу. які підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств.
Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2007р. залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.07р. по справі № 37/308 були задоволені позовні вимоги ВАТ «Харківгаз»(позивача) до ДП «Газ-Тепло»НАК «Нафтобаз України»(відповідача) про визнання недійсним правочину щодо зарахування відповідача за заявою № 31/19-2374 від 20.02.07р. зустрічних однорідних вимог шляхом зменшення дебіторської заборгованості позивача за договором № 06/05-1897 від 19.12.05р. на суму кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 06/07-216 від 01.02.07р. в розмірі 2505376, 30 грн., а також спонукання відповідача за заявою позивача № 827 від 06.03.07р. про зарахування зустрічних однорідних вимог припинити на суму 2505376,30 грн. свої зобов’язання за договором № 06/07-216 від 01.02.07р. та припинити зобов’язання позивача за договором № 06/05-1898 від 19.12.05р. у сумі 297709,04 грн. та за договором № 06/07-161 від 31.01.07р. у сумі 2207667,28 грн. (а.с. 50-52, 67,68).
Таким чином, сума основного боргу ВАТ «Харківгаз»за спожитий природний газ згідно договору № 06/05-1898 від 19.12.05р. склала 114,76 грн. (297823,80 - 297709,04 = 114,76).
17.01.2007 р. відповідач звернувся до позивача з заявою № 151 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 114,78 грн. з наданням доказів отримання цього листа позивачем (а.с. 48). Позивач після отримання даної заяви відповіді не надав, до суду не звертався, що свідчить про погодження з пропозицією відповідача про зазначене зарахування.
В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.
Відповідно до ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування.
Враховуючи, що предметом розгляду по даній справі є спір між ДП «Газ-Тепло»НАК «Нафтобаз України»та ВАТ «Харківгаз» щодо стягнення з останнього заборгованості за договором на постачання природного газу № 06/05-1898 від 19.12.05р. за період з січня по грудень 2006р., у зв’язку з чим зарахуванню зустрічних однорідних вимог підлягає заборгованість позивача, яка виникла через його невиконання зобов’язань за договором на постачання природного газу для потреб промислових підприємств № 06/03-1459 від 14.02.03р. у розмір 114,78 грн., і по якій вже настав строк виконання.
Таким чином, господарське зобов'язання відповідача в розмірі 114,78 грн., яке виникло з договору постачання природного газу № 06/05-1898 від 19.12.05р. слід вважати припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви відповідача № 151 від 17.01.2007 р., а тому дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження по справі на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України в частині основного боргу у сумі 114,78 грн. через відсутність предмету спору між сторонами.
Згідно з п. 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.7.3 договору № 06/05-1898 від 19.12.2005р. неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, тобто з 26.03.2007р. на момент звернення з позовом заборгованість за договором була повністю сплачена, у зв’язку з чим підстави для нарахування пені позивачем відсутності. Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11179,09 грн. є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був наданий контррозрахунок інфляційних та 3% річних за договором № 06/05-1898 від 19.12.05р. у розмірі 60440,67 грн. індексу інфляції та у розмірі 14257,33 грн. 3% річних (а.с. 58, 100,101). Позивач заперечень щодо вказаного контррозрахунку відповідача не надавав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області обґрунтовано та правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 60440,67 грн. інфляційних та в розмірі 14257,33 грн. 3% річних, а в інший часині вимог позивача слід відмовити.
Враховуючи, що судом першої інстанції в регулятивній частині оскаржуваного рішення не було вказано про відмову в позові в частині стягнення 8988,33 грн. інфляційних витрат та 245,29 грн. 3% річних, в зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі № 15/429-07 в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, оскільки є безпідставною та необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104. ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі № 15/429-07 змінити.
Відмовити в позові в частині стягнення 8988,33 грн. інфляційних витрат та 245,29 грн. 3% річних.
В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 р. по справі № 15/429-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Гончар Т.В.