Судове рішення #1889651
18/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

                                                  06.03.08                                                                                                         Справа № 18/318

Господарський суд Львівської області в особі головуючого-судді Мартинюка В.Я.


розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Континіум-Галичина” (надалі ТзОВ „ТД „Континіум-Галичина”)


до

Закритого акціонерного товариства (надалі ЗАТ) „Карпатський дім”


про

стягнення заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та процентів за користування чужими коштами



з участю представники:

від позивача: Притула М.Я. –представник (довіреність за №317 від 01.11.2007 року);

від відповідача:  Грицко А.В.–представник (довіреність від 29. 10.2007 року),


В С Т А Н О В И В :


що ТзОВ „ТД „Континіум-Галичина” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення із ЗАТ „Карпатський дім” 3914,00 основної  заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та процентів за користування чужими коштами.

Уточненням позовних вимог за №121 від 06.03.2008 року позивач просить стягнути з відповідача 3254 грн. 10 коп. –основного боргу, пені за прострочення оплати –392 грн. 71 коп., проценти річних від простроченої суми 392 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань –592 грн. 90 коп. (загальна сума 4632 грн. 42 коп.).

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві є неналежне виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №2/01/18 від 02.01.2007 року та договору купівлі-продажу №2/01/18С від 02.01.2007 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, уточнені позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на п.2.2 згаданого договору купівлі-продажу, а саме, вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні акти прийому-передачітоварів, які згідно договору встановлюють факт передачі супутніх товарів працівникам ЗАТ „Карпатський дім” –відсутні і відповідно вимога ТзОВ „ТД „Континіум-Галичина” про сплату заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, заперечив проти позову повністю з викладених підстав.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.01.2007 року між ТзОВ „ТД „Континіум-Галичина” (продавець) та ЗАТ „Карпатський дім”(покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №2/01/18, згідно якого продавець зобов‘язується продати та передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов‘язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

На виконання даного договору позивачем було поставлено відповідачеві через осіб, повноваження яких підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями,  нафтопродукти  в асортименті на загальну суму 47982,61 грн., що підтверджується видатковими накладними за №ЛВ-0000191 від 31.01.2007 року на суму 6334,15 грн., №ЛВ-0001144 від 28.02.2007 року на суму 5608,95 грн., №ЛВ-0002280 від 31.03.2007 року на суму 8652,65 грн., №ЛВ-003295 від 30.04.2007 року на суму 6899,40 грн., №ЛВ-004563 від 31.05.2007 року на суму 6153,36 грн., №ЛВ-005761 від 30.06.2007 року на суму 7987,80 грн., №-006932 від 31.07.2007 року на суму 6346,30 грн.

Згідно п.4.2. даного договору, оплату вартості товару покупець здійснює на протязі 5 банківських днів з моменту отримання товару.

02.01.2007 року між ТзОВ „ТД „Континуум-Галичина” (продавець) та ЗАТ „Карпатський дім” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2/01/18с, згідно якого продавець зобов‘язується передати  у власність покупця непродовольчі товари, покупець зобов‘язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, порядку та строки, передбачені умовами даного договору.

У відповідності до п.2.2 даного договору покупець надає продавцю завірений перелік транспортних засобів, а також П.І.Б. водіїв, які експлуатують такі транспортні засоби, і які водночас є уповноваженими покупцем особами на отримання товару згідно умов даного договору.

Відповідачем, в свою чергу надано суд свій примірник договору, в якому, п.2.2 викладений в такій редакції: „обов‘язок Продавця  передати Товар вважається виконаним у момент передачі товару уповноваженому представнику Покупця, про що Сторонами (уповноваженими представниками Сторін) складається та підписується відповідний Акт прийому-передачі товару. Акт прийому-передачі Товару зі сторони Продавця підписується оператором АЗС, а зі сторони Покупця –водієм транспортного засобу”.

У зв‘язку з наведеними обставинами за погодженням з представниками сторін ухвалою від 10.01.2008 року провадження у справі було зупинено, а примірники згаданих договорів були надіслані в прокуратуру Львівської області, яка листом від 08.02.2008 року за №9/1 повідомила суд, що в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, відмовлено.

На виконання даного договору позивачем було поставлено відповідачеві через осіб, повноваження яких підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями, непродовольчі товари  на загальну суму 7128,20 грн., що підтверджується видатковими накладними за №ЛВ-0000268 від 31.01.2007 року на суму 768,50 грн., №ЛВ-0001092 від 28.02.2007 року на суму 1143,80 грн., №ЛВ-0002147 від 31.03.2007 року на суму 1141,25 грн., №ЛВ-003148 від 30.04.2007 року на суму 1075,20 грн., №ЛВ-004302 від 31.05.2007 року на суму 962,20 грн., №ЛВ-005427 від 30.06.2007 року на суму 966,05 грн., №-006672 від 31.07.2007 року на суму 1071,20 грн.

Згідно п.3.4. даного договору, оплата за товар здійснюється покупцем в повному розмірі протягом трьох банківських днів з дати отримання товару, вказаної в накладній (даний пункт викладений у такій редакції у двох оригіналах згаданих договорів №2/01/18с договорів).

З врахуванням згаданого пункту 3.4, посилання відповідача на п.2.2 свого примірника договору не можуть братись до уваги, оскільки обов‘язок оплати за отриманий товар у покупця виник з дат отримання товару, вказаних в накладних, які є наявні в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що згідно додатку до договору №2/01/18с від 02.01.2007 року відповідачем було подано зразок печатки, якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (видатковій накладній) свій підпис про одержання цінностей. В матеріалах справи наявні видаткові накладні, які завірені даною печаткою.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов‘язання за вищезазначеними договорами в повному обсязі не виконав, товар оплатив частково на суму 51856,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

А тому, сума основного боргу відповідача перед позивачем на час розгляду справи в суді становить 3254,10 грн.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).


Згідно ч.2 ст.9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Штрафні санкції, частиною 1 статті 230 ГК України,   визначені як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із змісту норм Глави 26 ГК України, вбачається, що пеня повинна передбачатись умовами договору

Як передбачено п.6.2 договору №2/01/18 від 02.01.2007 року, за несвоєчасне виконання своїх зобов‘язань щодо оплати товару  на умовах даного договору покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Аналогічні положення містяться і в п.5.5. договору №2/01/18с від 02.01.2007 року.

А тому, позивачем, з врахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, якими передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 392 грн. 71 коп.


Окрім того, ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п.6.3. договору №2/01/18 від 02.01.2007 року, за несвоєчасне виконання зобов‘язань щодо оплати товару на умовах даного договору покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення покупцем. Аналогічні зобов‘язання містяться також  в п.5.6. договору №2/01/18с від 02.01.2007 року.

Враховуючи вищенаведене позивачем було правомірно нараховано витрати внаслідок інфляційних процесів –592,90 грн. та проценти за користування чужими коштами –392,71 грн.


Щодо посилань позивача на те, що позивачем неправомірно нараховано пеню, інфляційні та відсотки за користування чужими коштами, за час коли матеріали справи перебували в прокуратурі, то суд такі до уваги не бере, оскільки такі у відповідності до вимог чинного законодавства нараховуються до моменту виконання обов‘язку по оплаті відповідачем.


За викладених обставин, господарський суд вважає, що уточнені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.


У відповідності до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.


З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –


В И Р І Ш И В:


1.          Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, що знаходиться за адресою Львівська область, м.Трускавець, вул.Дрогобицька, 7 (код ЄДРПОУ 32037555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Континіум-Галичина”, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Рудненська,8 (код ЄДРПОУ 26485271) 3254 грн. 10 коп. –основного боргу, пені за прострочення оплати –392 грн. 71 коп., проценти річних від простроченої суми 392 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань –592 грн. 90 коп., 220 грн. 00 коп. - судових витрат.

3 Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.


    

Суддя                                                                                             Мартинюк В.Я.        

  • Номер:
  • Опис: про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 18/318
  • Суд: Господарський суд Чернігівської області
  • Суддя: Мартинюк В.Я.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.08.2007
  • Дата етапу: 25.10.2007
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація