ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.11.11 р.                                                                                 Справа № 21/137                               

Позивач: Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали” м. Маріуполь  

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк  

про стягнення  3 392,50грн.  

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 – за дов.

відповідача: ОСОБА_2 – пров. юр.

Колективним підприємством „Фірма „Азовбудматеріали” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 10.07.11р. (вантажовідправник - ТОВ „Алтис АМД”) за залізничною накладною №53285581 у напіввагоні №66237652, у загальній сумі 3 392,50грн.

В обґрунтування  позову  позивач  посилається  на те, що після прибуття вагону на станцію Дебальцеве-Сортувальна (побіжна станція) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена  комерційним актом від 13.07.11р. БМ 731706/168/7. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені фірмою збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на відсутність вини перевізника у нестачі, а також на те, що позивачем:

-          невірно зазначена норма недостачі для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані;

-          позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

10.07.11р. ТОВ “Алтис АМД” (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства “Фірма” “Азовбудматеріали” (вантажоодержувач) у напіввагоні №66237652 за залізничною накладною на групу вагонів №53285581 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці  відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні – 68 900 кг (брутто – не зазначено, тара – не зазначена).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 001, укладеним 29.12.07р. з ТОВ “ВКФ “Дон-Енерджи”. Згідно рахунку № 2 від 10.07.2011р. ціна 1т антрациту –958,33грн. без ПДВ.

На станцію Дебальцеве-Сортувальна  (побіжна станція) вагон прибув 12.07.2011р., де був складений акт загальної форми № 428 від 12.07.2011р. та акт про технічний стан вагону № 144-1 від 12.07.2011р. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду були виявлені воронкоподібні заглиблення. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БМ 731706/168 від 13.07.11р., згідно з яким:

·          вагон в технічному відношенні справний;

·          навантаження нижче бортів 100мм, розрівняне, марковане вапном бризами;

·          над 1,2 люками з лівої сторони воронкоподібне заглиблення розміром: 3000мм х 2000мм х 2000мм, маркування порушене;

·          зважування вагону проводилося на 200 тонних вагонних тензометричних терезах, приписаних до станції Дебальцеве-Сортувальна;

·          вага нетто зважування вантажу 65 950 кг (брутто 87 500кг, тари з трафарету з обох боків 21 550кг), нестача вантажу складає 2 950кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано:  заступником начальником станції, старшим прийомоздавальником, бригадиром ПКО.

На станції призначення вантаж був виданий позивачеві за досилочною накладною № 53341855 та за даними, зазначеними у комерційному акті.

В досилочній накладній, згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення 14.07.11р., тобто після зважування вагону і складення комерційного акту, залізниця безпідставно зазначила масу вантажу 68 900 кг, у той час як у дійсності у напіввагоні №66237652 на той час було виявлено тільки 65 950 кг.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130  Статуту залізниць  України право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема  комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.  

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 729,20грн. із розрахунку: 1 572кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 100,00грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі              1 729,20грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Твердження позивача про те, що вартість нестачі має визначатись без врахування норми нестачі, так як на станцію призначення вантаж прибув майже з тією ж вологістю, що і був відправлений відправником (вологість вантажу на станції призначення перевищувала відправлену на 0,1%), і за ціною, за якою ним вантаж придбаний у свого продавця, судом до уваги не прийняте, оскільки воно суперечить ч.2 ст.114 і  ст.115  Статуту залізниць  України.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.ст.114, 115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку,  МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 26009011365400 в АКІБ “УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 1 729,20грн. основного боргу (вартість нестачі), 51,99грн. - відшкодування витрат  по  оплаті державного мита, 120,29 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено 16.11.2011р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18