Справа №  2-114/11                                                      

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          12 жовтня 2011 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                  Теренчук Ж. В.,              

при секретарі                           Ніколас С.О.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за  позовом   ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради, ОСОБА_3  про визнання права власності на спадкове майно, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Єгорівської сільської ради , третя особа Садовий масив «Автін»  про встановлення факту спільного проживання  однією сім»єю без реєстрації шлюбу ,  та визнання права власності на спадкове майно, за  позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Єгорівської сільської ради , треті особи Садовий масив «Автін», Третя Одеська державна нотаріальна контора  про усунення від права на спадкування ,  

В С Т А Н О В И В :

          В квітні 2007 року позивач  ОСОБА_1  звернулась в суд з позовом до Єгорівської сільської ради про  визнання за нею права власності по праву спадкування за законом  на спадкове майно земельну ділянку площею 0,06 га в садовому масиві «Автін» садового товариства «Мрія-2» с.Єлизаветівка Роздільнянського району Одеської області , належну на праві власності її рідному брату ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .(т.1 а.с.4)

В обгрунтування позову посилалась на те, що в неї відсутній правовстановлюючий документ на дану земельну ділянку , який би підтверджував його належність ОСОБА_4, його незаконно утримує ОСОБА_3, в зв»язку з цим вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину і нотаріусом їй було рекомендовано звернутися до суду.

В жовтні 2007 року в суд з позовом в суд звернулась ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_1, Єгорівської сільської ради , третя особа Садовий масив «Автін» про встановлення факту спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу  з ОСОБА_4 більше п»яти років та визнання за нею, як спадкоємицею четвертої черги ,  права власності на спадкове майно  земельну ділянку площею 0,06 га в садову масиві «Автін» садового товариства «Мрія-2» с.Єлизаветівка Роздільнянського району Одеської області , належну померлому ОСОБА_4.(т.2 а.с.4)

 Ухвалою суду від 13.05.2008 року по справі за повозом ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 та справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об»єднанні в одне провадження.(а.с.108 т.2)

Ухвалою апеляційного суду Одеської області  від 22 грудня 2010 року  задоволено позовні вимоги ОСОБА_7  за її позовом до ОСОБА_3 та надано ОСОБА_6  додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_7, дана ухвала суду залишена в силі Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2011 року.(а.с.132 т.2)

   В січні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про  усунення її від права спадкування після смерті брата ОСОБА_7 в порядку ст..1224 ч.5  ЦК України , так  як спадкодавець ОСОБА_7 був в безпорадному стані і потребував сторонньої допомоги, а його рідна сестра ОСОБА_1 в цей час, достовірно знаючи про його стан здоров»я  та матеріальне становище, ухилялася від надання йому допомоги.

Ухвалою суду від 24 лютого 2011 року всі справи  об»єднанні в одне провадженні і передані в провадження судді Теренчук Ж.В.( т.3 а.с.34)

    В судовому засіданні ОСОБА_1  позов підтримали,  суду пояснили, що ОСОБА_4 її рідний брат .З 1975 року він проживав у  квартирі АДРЕСА_1 з  жінкою на прізвище ОСОБА_8 Потім брат захворів на сахарний діабет і в 1998 році йому ампутували одну ногу. Після лікарні він виписався та проживав в її  в квартирі , а потім появилась ОСОБА_3 , яка забрала його до себе в квартиру на Шкільному аеродромі. Однак брат там постійно не проживав , сім»ї у нього там не було, тому що  фактично продовжував проживати в квартирі  по ву.Корольова  . Вона доглядала брата та допомагала йому матеріально. Потім в 2005 році брату ампутували другу ногу і ОСОБА_3 , яка знаходилась з ним у лікарні , не запитавши її дозволу ,забрала брата до себе в квартиру на Шкільному аеродромі, де він і помер. Вважає, що ОСОБА_3 не надала моральної підтримкм та своєчасної медичної допомоги її брату.  Вона не тільки здійснювала витрати на лікування брата, а й дала гроші ОСОБА_3 на його поховання. Однак після похорону, ОСОБА_3 забрала всі документи брата , в тому числі і на земельну ділянку в садовому товаристві ,бажаючи незаконно отримати спадщину після смерті брата. Вважає, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті брата ОСОБА_4, їй поновлено строк для прийняття спадщини і в установленому законом порядку вона спадщину прийняла. Тому просила визнати за нею право власності по праву спадкування за законом як за спадкоємицею другої черги на належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,06 га в садовому масиві «Автін» садового товариства «Мрія-2» с.Єлизаветівка Роздільнянського району Одеської області.

В задоволенні позовів  ОСОБА_3  просила відмовити , так як її брат ніколи не проживав однією сім»єю з ОСОБА_3, в період хвороби вона займалась його лікуванням, надавала кошти на медикаменти та додаткове харчування.  Вона домовлялася в лікарнях щодо умов проведення операцій брату, оплачувала послуги лікарів. Перебуваючи з братом в лікарні, ОСОБА_3 проживала в окремій палаті та була забезпечена всім необхідним для належного догляду за братом.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9  свої позовні вимоги підтримала , суду пояснила , що познайомилася з ОСОБА_4 в 1985 році  по місцю роботи і з лютого 1987 року  він переїхав у належну їй квартиру на Шкільному аеродромі, де вони стали проживати однією сім»єю. З ними проживала її донька та мати. Вони  мали спільний сімейний бюджет, вели спільне господарство. В 1990 році вони разом видали заміж її доньку . В  1995 році вона була на похоронах матері позивачки та її брата , його сестра ОСОБА_1 та її сім»я бували в її квартирі.  ОСОБА_4   мав статус ліквідатора ЧАЕС і в 1997 році в нього виявили сахарний діабет.  В 1998 році в грудні місяці після 10 місяців його госпіталізації йому  ампутували одну ногу. Для того , щоб доглядати за ОСОБА_4 в лікарні , вона звільнилась з роботи і перебувала з ним постійно в лікарні.  ОСОБА_4 отримав другу групу інвалідності  і став отримувати відповідну пенсію, документи на яку оформила вона.  ОСОБА_4 в медичних закладах проводили лікування та операції без оплатно, тому що  ОСОБА_4 був  ліквідатором на ЧАЕС 1 категорії  і мав право на безоплатне медичне обслуговування. Вона особисто купувала медикаменти, грошів не вистачало, їй  надавали допомогу по місцю роботи та друзі ОСОБА_4 За допомогою друзів вони зробили протез  для ОСОБА_4 В 2000 році ОСОБА_4 став втрачати зір і йому зробили в клініці ім.Філатова операцію. Він боявся знаходитися в лікарні один , вона знову здійснювала догляд за ОСОБА_4   Після лікарні він повернувся додому взагалі в безпорадному стані ,  вона доглядала за ним, ставила йому уколи , за допомогою друзів намагалась організовувати йому відпочинок , в тому числі і на їх дачі, де ОСОБА_4 любив проводити час. В грудні 2004 року стан здоров»я ОСОБА_4 ще більше  погіршився,  його знову положили до лікарні і ампутували другу ногу. В квітні 2005 року вони виписалися з лікарні, вона придбала інвалідну коляску лише за допомогою друзів ОСОБА_4 , облаштувала під»їзд будинку , сама здійснювала догляд за ОСОБА_4 Сестра ОСОБА_1 дійсно декілька разів приходила до брата в лікарню, щоб провідати , допомоги вона не брату надавала і до себе  його з лікарні ніколи не забирала .Поховання ОСОБА_4 з її квартири здійснила вона разом зі своєю донькою. Вона ж організовувала і поминальні обіди без будь-якої участі сестри ОСОБА_4  

 Тому просила встановити факт проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з лютого 1987 року по день його смерті , тобто більше п»яти років , таким чином визнавши її спадкоємицею  четвертої черги по закону після його смерті, усунути від спадкування його сестру ОСОБА_1 та визнати за нею право власності по праву спадкування за законом  на земельну ділянку площею 0,06 га в садовому масиві «Автін» садового товариства «Мрія-2» с.Єлизаветівка Роздільнянського району Одеської області.

Відповідач Єгорівська сільська рада в судове засідання не з»явилися, суду надали заяву про слухання даної справи без участі їх представника , в заяві вказали , що не мають заперечень проти позову ОСОБА_3 (а.с.79, 118. т.4)

 Третя особа  Садовий масив «Автін» в особі голови масиву ОСОБА_10 просили задовольнити позов ОСОБА_3 та відмовити в позові ОСОБА_1 . Суду ОСОБА_10 пояснила, що знала з 1987 року  ОСОБА_4  , а також знала як його дружину ОСОБА_3 Вони разом отримали земельні ділянки в масиві , підтримували весь час дружні стосунки . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 майже кожні вихідні дні проводили на своїй садовій ділянці, як одна сім»я , обробляли її разом, висадили  садок.  Спочатку ОСОБА_4 був головою їх садового кооперативу, а поті важко захворів , а тому був вимушений відійти від справ. Однак ОСОБА_3 завжди намагалася на вихідні привезти ОСОБА_4 на відпочинок , просила про допомогу друзів. В цей час сама обробляла земельну ділянку ,  це бачили всі сусіди . Вона підтверджує, що з 1989 року ОСОБА_4 проживав однією сім»єю з ОСОБА_3 як чоловік та жінка і в важкі хвилини його життя в період хвороби саме ОСОБА_3 допомагала йому , доглядала його і в кінці його життя здійснила поховання.  У ОСОБА_1 на їх масиві також є земельна ділянка , оформлена на її чоловіка, яку їй допоміг отримати саме покійний брат  ОСОБА_4 , не дивлячись на те, що на їх масиві вона не мала права на землю.

  Третя особа – Третя Одеська державна нотаріальна контора надали суду заяву про слухання справи без їх участі . (а.с.73 т.4 )

Суд заслухавши пояснення сторін, свідків , вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку , що в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити, а позови ОСОБА_3 належить задовольнити  виходячи з наступного .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського РУЮ на підставі актового запису №6731 від 10.07.2005 року .(а.с.9 т.1)

  При житті йому на праві власності належала  земельна ділянка площею 0,06 га для ведення індивідуального садівництва, розташована  в садовому товаристві «Мрія-2» СМ «Автін» с.Єлизаветівка Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується Державним актом про праві приватної власності на землю серії 11-ОД №0911014, виданого 22.05.2006 року на підставі рішення Єгорівської сільської ради від 23.12.2003 року .(а.с.21 т.2)

  Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому земельну ділянку.

  При житті ОСОБА_7 не залишив заповіт , а тому має місце спадкування за законом.

  Спадкоємців першої черги після смерті  ОСОБА_7не має.

   Спадкоємцем другої черги по закону відповідно до ст.. 1262 ЦК України є рідна сестра ОСОБА_4 – позивач ОСОБА_1.

    Факт родинного зв»язку ОСОБА_1 зі спадкодавцем підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.( а.с. т1)

  Відповідно до ст..1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які  проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини.

    Так судом в ході слухання справи встановлено, з 9 лютого  1987 року ОСОБА_4 проживав однією сім»єю  з ОСОБА_3 за адресою квартира АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності ОСОБА_3  без реєстрації шлюбу , з усіма притаманними ознаками шлюбно-сімейних відносин. Вони проживали в одній квартирі, ОСОБА_7 перевіз до квартири  свої особисті речі, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, піклувалися один про одного, поліпшували умови свого проживання та побуту.

 В цей час ОСОБА_7 в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі не перебував.

  Факт проживання однією сім»єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в суді підтвердили  допитані по справі свідки, а також надані суду письмові докази:

- так свідок ОСОБА_12   суду пояснив,  що знає ОСОБА_4 з 1968 року , разом працювали за кордоном і до дня його смерті підтримували дружні стосунки. Знає він і його сестру ОСОБА_1 ОСОБА_4 спочатку проживав з ОСОБА_8, однак потім припинив проживання з нею та з 1987 року став проживати з ОСОБА_3  в її квартирі аеродром Шкільний, де він весь час проживав по день смерті .  В 1997 році ОСОБА_7 ампутували одну ногу, він хворів , потребував догляду і  йому його надавала лише ОСОБА_3. В нього був сахарний діабет ,від цього він став втрачати зір, сильно хворів  і в 2004 році йому ампутували другу ногу . Він часто бував в будинку ОСОБА_3 ,  жили вони з ОСОБА_4 однією сім»єю, організовували сімейні свята , ОСОБА_3 весь час підтримувала ОСОБА_4, він особисто допомагав ОСОБА_3 вивозити Женю на відпочинок на дачу , тому що йому там ставало краще. ОСОБА_3 вимушена була звільнитись з роботи і проживала з ним в лікарнях . В останні роки садову ділянку  обробляла ОСОБА_3 ,також йому відомо , що з 1980 року після смерті їх матері брат і сестра ОСОБА_1  рідко спілкувались , більше 20 років вони з сестрою не підтримували фактично стосунки.

- свідок ОСОБА_21  суду пояснила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_3, з 1987 року ОСОБА_3 весь час проживала в квартирі з ОСОБА_4, своєю донькою та матір»ю .ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом працювали і щодня разом їздили з її квартири на роботу. Разом видали заміж доньку ОСОБА_3 Потім ОСОБА_4 захворів на сахарний діабет і ОСОБА_3 звільнилась з роботи, так як доглядала його і в лікарні , і дома.  ОСОБА_4 самовільно не міг пересуватися , йому завжди допомагала ОСОБА_3, а коли йому ампутували другу ногу, ОСОБА_3 в під»їзді  зробила спуски для інвалідної каляски. Похорони ОСОБА_4 відбувалися саме з квартири ОСОБА_3

- поясненнями свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що також проживає в будинку АДРЕСА_3 і підтверджує в суді , що ОСОБА_4 з 1987 року проживав в їх будинку з ОСОБА_3 в її квартирі. Це була дуже дружна сім»я , вони разом виїздили на дачі , так як у них поряд  земельні ділянки на масиві.  Коли ОСОБА_4 захворів і йому ампутували кінцівки, ОСОБА_3 була завжди з ним і допомагала йому  все його життя до самої смерті.

-  поясненнями свідка ОСОБА_15, яка суду пояснила , що вона є мешканкою квартири АДРЕСА_4 і з 80-х  років знає сім»ю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вони жили однією сім»єю, в квартирі ОСОБА_3 зробили ремонт  , а потім разом придбали садову ділянку , яку разом обробляли та на вихідні дні виїжджали на відпочинок. Це була красива пара,  і коли ОСОБА_4 захворів , ОСОБА_3 постійно була з ним в лікарнях, готувала дієтичну їжу та допомагала в його безпорадному стані, коли йому ампутували ноги. В рік його смерті ОСОБА_3, знаючи про стан його здоров»я, організувала йому крисиве свято на день народження, на яке запросила сусідів та його друзів. Також ОСОБА_3 організувала поховання ОСОБА_4

- довідкою КП ДЕЗ «Вузівський» від 06.10.2005 року, згідно якої ОСОБА_4 проживав  без реєстрації з 02.1987 року по день смерті  з ОСОБА_3 за адресою  АДРЕСА_2.(а.с.12 .т.2)

-  амбулаторною картою ОСОБА_4, заведеної Одеською поліклінікою №20, згідно якої ОСОБА_4 перебував на обліку в даній лікарні за адресою АДРЕСА_2(а.с.26)

- копіями фотографій , на яких ОСОБА_4 з ОСОБА_3 в різні періоди життя знаходились разом на сімейних святах та на відпочинку, зокрема разом оздоровлювалися на курортах  (а.с.44-55, 197-222)

ОСОБА_3  просить визнати цей факт в судовому порядку  .

Відповідно до   п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України  від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» згідно якого, встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах може мати місце , якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті одного із подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають.

Таке право надано судам з 1 вересня 2005 року в зв»язку з набранням чинності п.5 ч.1 ст.256 Цивільно – процесуального  кодексу України  №1618 в редакції 2004 року .

Однак даний факт позивачка просить встановити по нормам спадкового справа, по яким вона є спадкоємцем по   праву спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , так як більше п»яти років проживала з спадкодавцем однією сім»єю по день його смерті..

І вданому випадку суд приймає до уваги   п.21  Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008року №7 “Про судову практику у справах про спадкування “ , згідно якого, при вирішення спору про право на спадщину  осіб, які проживали з спадкодавцем однією сім”єю не менш  як п”ять років  до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати, що п”ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини  і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім”єю до набрання чинності Цивільним кодексом 2004 року

Тому суд вважає встановленим факт проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 з 9 лютого 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1   по день  смерті ОСОБА_4

Таким чином ОСОБА_3 , проживши з ОСОБА_4 більше п»яти років однією сім»єю, є спадкоємцем четвертої черги по закону після смерті ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_7 відповідно до ст..1268 ЦК України ОСОБА_3 звернулась з заявою про прийняття спадщини в установлений законом 6-ти місячний срок, про що було заведено спадкову справу № 1415/2005.(а.с.1 т.2)

 ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті брата , однак рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2010 року її позовні вимоги було задоволено та  було надано додатковий строк для прийняття спадщини терміном 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, а тому ОСОБА_1  подала заяву про прийняття спадщини в установленому законом порядку.(а.с.49,52 т.4)

 Відповідно до ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від спадщини.  

   ОСОБА_3  просить усунути ОСОБА_1 від спадкування як спадкоємця другої черги по закону  на підставі ст..1224 ч.5 ЦК України  

  Даючи оцінку даним вимогам позивачки ОСОБА_3   суд виходить з наступного.

  Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від спадкування за законом, якщо судом буде встановлено,  що вона ухилилася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

   Виходячи із змісту даної норми закону , суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст.214 ЦПК України повинен встановити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, і факт перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу в допомозі цієї особи.

    Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами  через похилий вік , тяжку хворобу або каліцтво  фізично та матеріально самостійно забезпечити  умови свого життя , у зв”язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

  Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в її умисних діях  чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов”язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, особою,  яка усвідомлювала свій обов”язок , мала можливість його виконувати , але не вчиняла необхідних дій .

   Судом встановлено, що ОСОБА_4 був учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, (а.с.15 т.2)

В 1997 році захворів на сахарний діабет  і в 1998 році переніс операцію по ампутації культя лівої гомілки, в зв»язку з чим отримав безстроково  другу групу інвалідності (а.с.16 т.2)

В 1999-2000 роках ОСОБА_4  тривалий час хворів , що підтверджується листками непрацездатності  (а.с.39-48)

В подальшому його стан здоров»я погіршився і як наслідок він страждав на захворювання стабільну стенокардію, атеросклеротичний кардіосклероз, піелоніфрит, цукровий діабет 2-й тип тяжкий перебіг, церебросклероз , хронічний панкреатит, остеохондроз хребта, діабетична пролефиративна ангіопатія, , діабетичао нефропатія.(а.с.30 т.2)

За період хвороби ОСОБА_4 фактично втратив зір, а в 2005 році переніс операцію  по ампутації правої нижньої кінцівки.

З 2005 року з травня 2005 року отримав першу групу інвалідності з необхідністю постійного догляду за ним.(а.с.17 т.2)  

Таким чином судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4фактично з 1998 року перебував в безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги .

Він не мав можливості самостійно обслуговувати себе, був інсуліново залежний , потребував дієтичного харчування, а в подальшому втратив можливість самостійно пересуватися в зв»язку з ампутацією спочатку однієї кінцівки, а потім і обох.

Дані обставини підтверджуються наданою суду медичною документацією, зокрема амбулаторними картками хворого ОСОБА_4, ( а.с.30-43,224-256 т.2), чеками на придбання медикаментів , інсуліну , квитанціями про проходження діагностичного обстеження.  

Свідки по справі та досліджені письмові докази по справі підтверджують, що і в лікарнях, і в побуті необхідну допомогу йому надавала саме ОСОБА_3

Саме вона стала тією  людиною в житті ОСОБА_4, яка в останній період його життя допомагала йому, обходила його, для чого вимушена була ще в 1998 році звільнитися з роботи.

Вони з ОСОБА_4 потребували і матеріальної допомоги, так як медикаменти купляли за власні кошти, а вони потрібні були щоденно, тому пенсії на ліки не вистачало.

Суд по даній справі прийняв до уваги як достовірні  і найбільш правдиві саме пояснення свідків , заявлених по даній справі з боку ОСОБА_3,  так як ці свідки мали інформацію щодо останніх років життя ОСОБА_4, його сім»ю, з 1987 року мали з ним постійні контакти , знали про історію його хвороби. Свідки з боку ОСОБА_1могли лише суду повідомити про те, що декілька разів разом з ОСОБА_1  були в лікарні у її брата, при  цьому ніякої інформації з його життя за вказаний період повідомити суду не могли, а намагалися лише суб»єктивно засудити поведінку ОСОБА_3

Між тим і ці свідки , а саме і  ОСОБА_18, і ОСОБА_19 , і ОСОБА_20 в суді підтвердили, що коли в різний період приходили в лікарню до ОСОБА_4, то з ним весь час в лікарні знаходилась  саме ОСОБА_3

Між ти ОСОБА_1 в суді за допомогою даних свідків і даючи особисті пояснення , заперечували факт проживання однією сім»єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4

При таких обставинах , враховуючи , що у  ОСОБА_4 спадкоємців першої черги не було,  його рідна сестра ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати свій обов»язок щодо необхідності та потребі її брата в щоденній  постійній допомозі та догляді,  і саме вона  , як його близька людина та єдина спадкоємиця по закону  повинна була розуміти свою відповідальність перед братом та надати йому необхідний постійний догляд та опіку.

Між тим свідки по справі підтвердили в судовому засіданні, що бачили сестру ОСОБА_4 лише інколи в лікарні  при відвідування, сусіди ОСОБА_4 по місцю його майже 20 –ти річного проживання не знали його рідну сестру, а побачили її лише на похоронах.

Таким чином ОСОБА_1 , знаючи про безпорадний стан свого брата в силу важкого захворювання , свідомо ухилися від свого обов»язку  щодо забезпеченя  йому постійного догляду,  а належні умови життя в цей період на протязі майже 7 років йому забезпечила саме ОСОБА_3  

Тому суд вважає встановленим факт ухилення ОСОБА_1 від надання її брату ОСОБА_4 саме допомоги , необхідної йому в його стані та відповідно до тяжкості його захворювання, і тому вважає, за необхідне усунути її від права спадкування після смерті ОСОБА_4 , надавши право на спадкування ОСОБА_3, яка забезпечили йому належні умови життя, догляд, підтримку та здійснила поховання спадкодавця.

Таким чином суд вважає, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4  є ОСОБА_3, як спадкоємиця четвертої черги, яка у встановленому законом порядку  в 6-ти місячний строк звернулась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, а тому за нею належить визнати право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку , належну на праві  власності ОСОБА_4

  Судові витрати по справ ОСОБА_3 складають 260 грн, які належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3

Керуючись ч.5 ст.1224, 1258, 1262 , 1264, 1268 , 1269   ЦК України  , ст..ст.10,11, 209,212,214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

   Позов ОСОБА_3 до Єгорівської сільської ради, ОСОБА_1, третя особа садовий масив «Автін»  про встановлення факту проживання  однією сім»єю та визнання права  власності на спадкове майно , позов ОСОБА_3  до Єгорівської сільської ради, ОСОБА_1, треті особи  садовий масив «Автін» , Третя Одеська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування задовольнити

  Встановити  факт проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 9 лютого 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті ОСОБА_4 .

   Встановити факт ухилення  ОСОБА_1  від надання допомоги  спадкодавцю ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1  та усунути від спадкування як спадкоємця другої черги після його смерті.

  Визнати за ОСОБА_3 право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва  площею 0,06 га, розташовану на території с.Єлизаветівка Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області , належну ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серія 11-ОД №091014, виданого 22.05.1996 року на підставі рішення Єгорівської сільської ради від 23.12.1993 року №13.

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  в рахунок відшкодування судових витрат 260 грн.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                          Теренчук Ж.В.