Справа № 308/2521/25

3/308/1750/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року                                                м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 

встановив:

ОСОБА_1 04.02.2025 року близько 23.10 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, погрожував фізичною розправою та хапав руками в область шиї, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання 11.03.2025 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав. Враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розгляд справи проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України  «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №249091 від 04.02.2025, рапортом про те, що 04.02.2025 о 23:14 надійшло повідомлення зі служби 102, заявник ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями  ОСОБА_2  від 04.02.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА № 633172 від 05.02.2025 відносно ОСОБА_1 ; рапортом інспектора СПДН ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.02.2025, відеозаписом який додано до матеріалів.

Окрім того, до протоколу додано копію постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2024 у справі №308/6494/24 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Досліджені докази, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, тому вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2КУпАП.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що на  ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім цього, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, вважаю що в даному випадку немає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду        Н.Б. Шумило