Справа № 308/1151/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року                                                                 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., за участі секретаря судових засідань Чейпеш В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яцко Вільяма Людвіговича про забезпечення позову в цивільній справі № 308/1151/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно набутого майна,-

встановив:

21 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 згідно якого просить визнати право власності на частину квартири АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

21 січня 2025 року за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказані матеріали справи передано на розгляд судді Дегтяренко К.С..

13 лютого 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позовні заяви залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

25 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку спрощеного позовного провадження.

05 березня 2025 року надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яцко Вільяма Людвіговича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу вселяти сторонніх осіб та у будь який спосіб відчужувати спірне майно до вирішення справи в суді по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що на розгляді перебувають матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно набутого майна, в процесі підготовки стало відомо, що відповідач вселила в спірну квартиру сторонню особу на підставі договору найму житла, також в подальшому до вирішення спору в суді, має намір відчужити спільне майно третій особі, з метою недопущення визнання права спільної власності на квартиру за позивачем та відповідачем.

Представник позивача зазначає, що з метою попередженням умисних дій Відповідача, спрямованих унеможливлення виконання рішення суду, виникає необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, ч.2 ст.247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Відповідно роз`яснень Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 р., єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно ч.1 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

У відповідності до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема шляхом попередження можливого відчуження спільного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , третім особам, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості, шляхом обмеження права розпорядження таким та забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири.

Що стосується вимоги заявника в частині заборонити відповідачу вселяти сторонніх осіб та у будь який спосіб відчужувати спірне майно, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки позивачем не доведено, що відповідачка вселила в спірну квартиру сторонню особу або має намір вчиняти відповідні дії.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153, 260 ЦПК України, -

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яцко Вільяма Людвіговича про забезпечення позову в цивільній справі № 308/1151/25 – задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Копію ухвали направити для виконання до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (м.Ужгород, вул.Заньковецької, 10).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                                                Дегтяренко К.С.