ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

10 березня 2025 року    Справа № 280/1633/25 м.Запоріжжя   

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Військової частини   НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини   НОМЕР_2 (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення за період з  01 березня 2022 року по 19 травня 2024 року  виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01 березня 2022 року  по            19 травня 2024 року  (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні) виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статті 160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями  160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з частиною  1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до пунктів  4, 5 частини 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У силу частини  4 статті  161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві позивач вказує, що відповідачем при розрахунку грошового забезпечення нараховував та виплатив позивачу, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на                2018 рік» - 1762 грн.

При цьому, до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог не додано жодних доказів обчислення ВЧ НОМЕР_2 грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2024 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Крім того, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за час проходження військової служби, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, при обрахуванні грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, допомоги на оздоровлення, починаючи з 01 березня 2022 року, за час проходження військової служби у 2022-2024 роках.

Тобто, у даному випадку позивач не надав суду доказів існування на момент звернення до суду публічно-правового спору між позивачем та відповідачем, а також доказів в підтвердження того, що відповідач порушує права позивача та відмовляється нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у належному розмірі.

Натомість, до позову позивачем надано заяву про витребування доказів, у якій представник позивача просить витребувати  у відповідача інформацію  щодо розрахункової величини, яка використовувалась відповідачем для обчислення окладу позивача у період з  01 березня 2022 року  по 19 травня 2024 року у зв`язку із ненаданням відповіді на його адвокатський запит від 28 лютого 2025 року у строки, встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, з урахуванням положень частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідь на адвокатський запит надається протягом               5 робочих днів.

Так, враховуючи дату адвокатського запиту (28 лютого 2025 року) наданого до суду разом із позовом, Військова частина НОМЕР_2 мала надати відповідь на нього не пізніше                   07 березня 2025 року. При цьому, позивач звернувся до суду із позовом в даній справі                     03 березня 2025 року засобами поштового зв`язку, тобто до закінчення терміну на надання відповіді на адвокатський запит, встановленого статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Більш того,  у якості доказу звернення до відповідача із адвокатським запитом, представником позивача до суду надано скріншот з його особистої електронної пошти, який окрім найменування в графі адресат « НОМЕР_2 » не містить інших даних (зокрема повне  найменування, офіційну пошту та/або адресу), які дають можливість ідентифікувати особу, якій направлено адвокатський запит.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що представник позивач звертався до відповідача із наданим до позову адвокатським запитом, що свідчить про відсутність в матеріалах справи доказі  на підтвердження факту існування на момент звернення до суду публічно-правового спору між позивачем та відповідачем, а також доказів в підтвердження того, що відповідач порушує права позивача та відмовляється нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у належному розмірі.

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази бездіяльності/дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Окрім того, позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до                                 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України №2352-IX від 01 липня 2022 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі -  Закон №2352-IX), який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року  на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин                                    30 червня 2023 року.

Так, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до суду з даним позовом саме у період з 01 березня 2022 року  по 29 червня 2023 року.

Однак щодо вимог позивача за період з 30 червня 2023 року, враховуючи той факт, що позивач звільнений 19 травня 2024 року, а до суду звернувся лише 03 березня 2025 року засобами поштового зв`язку (через дев`ять місяців після звільнення) то суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом у вказаній частині позовних вимог.

Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог стосовно періоду з 30 червня 2023 року по 19 травня 2024 року.

Частиною 6 статті  161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень частини  1 статті  123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Відповідно до частини 2 статті  123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1  до Військової частини   НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:

-          подання до суду доказів протиправної бездіяльності/дій  відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

-          - заяву  про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин в частині періоду з 30 червня 2023 року по 19 травня 2024 року.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.       

 Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.     

Суддя                                                                                                                Д.В. Татаринов