РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1204/25

№ 2-а/183/41/25

11 березня 2025 року                                                         м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Оладенко О.С., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у якому просив поновити строк на оскарження постанови №8 від 20.01.2025 та скасувати постанову №8 від 20.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами перевірки, яка проводилася 20.11.2024, відповідною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 09.12.2024 складено АКТ перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час у Фермерському господарстві « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яким встановлено порушення вимог п.п.12,33,34,36,40,72 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. Відповідно до п. 3 Акту перевірки позивачу запропоновано усунути виявлені під час перевірки недоліки щодо ведення військового обліку та про вжиті заходи проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені п. 86 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022. Позивачем 08.01.2025 направлено лист до ІНФОРМАЦІЯ_3 з детальним описом усунутих недоліків, також 10.01.2025 вищезазначений лист було отримано під підпис начальником групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . 14.01.2025, достовірно знаючи про всі усунуті недоліки, без належного повідомлення позивача, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 складено протокол № 39 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача, у якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20.01.2025 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14 год. 30 хв., однак відповідний протокол та повідомлення на адресу позивача не надходили.

20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено оскаржувану постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000,00 грн. Позивач зауважує, що не був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи, участь у засіданні комісії, яка проводила перевірку не приймав, ні в день засідання, ні в подальшому Акт про виявлені в ході проведення перевірки позивачу не надавався, засобами поштового зв`язку не направлявся та не отримувався. Процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення істотно порушено, у день виявлення правопорушення протокол не складався, матеріали справи про адміністративне правопорушення були відсутні, а тому відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови. Позивача не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, було грубо порушено право позивача користуватися правовою допомогою, надати відомості, що його характеризують. Позивача позбавлено можливості надавати пояснення, подавати докази. Відповідач формально підійшов до розгляду справи, у постанові не зазначено якими доказами підтверджується факт вчинення правопорушення; не конкретизовано, у яких саме діях чи бездіяльності позивача виявилася об`єктивна сторона правопорушення; не вказано, стосовно яких працівників не подавалися повідомлення про прийняття на роботу; не конкретизовано у чому полягає неповнота інформації у графах військового обліку та відносно яких осіб.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 17.02.2024, яка отримана відповідачем через підсистему електронний суд 19.02.2025, у відповідача витребувано усі наявні матеріали, які стосуються винесення оскаржуваної постанови. У встановлений строк вимоги ухвали суду про витребування доказів відповідачем не виконано.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 21.02.2025 вжито заходи забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі оскаржуваної постанови.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є керівником (Головою) Фермерського господарства Гережі Івана Володимировича «Світанок» та особою, відповідальною за організацію та ведення військового обліку на вказаному підприємстві.

Актом перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час у Фермерському господарстві « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 , складеного 09.12.2024 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 24/16678 та затвердженого 13.12.2024 головою Новомосковської РДА, встановлено, що ведення військового обліку військовозобов`язаних у ФГ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 обмежено відповідає вимогам керівних документів; за критеріями оцінки рівнів мобілізаційної готовності, затверджених наказом Мінекономрозвитку України від 12.03.2019 № 19-дск визначена оцінка стану військового обліку та бронювання: «НЕГАТИВНА». Керівництву запропоновано усунути виявлені під час перевірки недоліки щодо ведення військового обліку та про вжиті заходи проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені п. 86 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 (а.с.7-8).

08.01.2025 позивачем направлено лист до ІНФОРМАЦІЯ_3 з описом усунутих недоліків, зазначених в акті №24/16678 від 09.12.2024, на якому наявна відмітка про отримання 10.01.2025 та рукописний напис «отримано начальник групи бронювання ОСОБА_2 » (а.с.9).

14.01.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за порушення вимог військового обліку у ФГ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 , а саме: п.п.12,33,34,36,40,72 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022; повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 30 хв. 20.01.2025 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У копії протоколу, яка подана позивачем, у графі «Другий примірник протоколу отримав (ла)» відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» (а.с.10).

20.01.2025 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

В оскарженій позивачем постанові зазначено, що на підставі плану проведення перевірок, затвердженого розпорядженням голови Новомосковської РДА від 25.01.2024 № Р-8/0/328-24, проведено перевірку стану ведення військового обліку у ФГ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 , складено Акт перевірки від 09.12.2024 №24/16678, відповідно до якого установлено порушення положень Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а саме:

- п.п. 33, 34: військовий облік на підприємстві не вівся, заходи щодо його ведення не вживалися до 01.11.2024;

- п.12: не проводилося підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

- абз.5 п. 72; методологічне супроводження військового обліку не забезпечено, методичне забезпечення відсутнє;

- абз.4 п. 34: повідомлення про працевлаштування/звільнення, зміну облікових даних військовозобов`язаних не подавалися;

- абз.10 п. 34: звіряння облікових даних призовників та військовозобов`язаних, працюючих на підприємстві, з обліковими даними ТЦК та СП за 2023 не проводилося;

- абз. 3 п. 34: правила військового обліку працівнику ОСОБА_3 під підпис не доведені;

- абз.13,14 п. 34: не здійснюється бронювання військовозобов`язаних (підстави наявні);

- п.40: список персонального військового обліку станом на 01.01.2024 відсутній;

- п. 36: неналежне заповнення списку персонального військового обліку по групі «військовозобов`язані» – графи 7,18 містять неповну інформацію.

Посадовою особою, відповідальною за організацію та ведення військового обліку у ФГ «Світанок» у період початку вчинення порушення був його голова ОСОБА_1 , оскільки інша відповідальна особа не призначалася. Таким чином, ОСОБА_1 під час воєнного стану та загальної мобілізації допустив неналежне ведення військового обліку на підприємстві, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На підставі зазначеної постанови, 07.02.2025 державним виконавцем Самарівського відділу ДВС у Самарівському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №77126441 (а.с.29).

До правовідносин, що виникли між сторонами, слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», норми Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.

Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і по теперішній час.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Загальні правила військового обліку визначені в ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до ч.2 якої загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Пунктом 87 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (надалі – Порядок №1478) визначено, що посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеної норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що докази і доказування один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Відповідач, який отримав ухвалу про відкриття провадження 19.02.2025 правом на подання відзиву не скористався, жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП суду не надав.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Частина третя ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

  В оскаржуваній по станові не конкретизовано, у яких саме діях чи бездіяльності ОСОБА_1 виявилася об`єктивна сторона правопорушення. Так, у постанові зазначено, що «повідомлення про працевлаштування/звільнення, зміну облікових даних військовозобов`язаних не подавалися», проте не вказано яких працівників було прийнято, звільнено та не повідомлено про такі дії.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив вимоги абз.5 п.72 Порядку №1487 «методологічне супроводження військового обліку не забезпечено, методичне забезпечення відсутнє». Проте, у абз.5 ст.72 Порядку №1487 зазначено «Державні органи подають щороку до 10 лютого витяги з наказів (розпоряджень) до Генерального штабу Збройних Сил».

Також у постанові зазначено про порушення позивачем вимог абзаців 13,14 п.34 Порядку №1487 «не здійснюється бронювання військовозобов`язаних (підстави наявні)», проте не конкретизовано стосовно яких працівників та чому наявні такі підстави.

Також зазначено, що графи військового обліку містять неповну інформацію, проте не конкретизовано у чому полягає неповнота інформації.

Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Не надання належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, доказів вручення йому протоколу про адміністративне правопорушення, що має наслідком істотне порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин правопорушення, викладених у постанові.

Тому, керуючись приписами вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанови. В обґрунтування клопотання зазначив, що постанову винесено за його відсутності, про її існування дізнався після відкриття виконавчого провадження, ознайомитися зі змістом постанови мав можливість лише 04.02.2025.

Відповідно до ст.122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання копії оскаржуваної постанови раніше дати, зазначеної позивачем, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважної причини, а тому він підлягає поновленню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним позовом сплатила судовий збір у розмірі  605,60 грн., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у зазначеній сумі.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити позивачу строк на оскарження постанови №8 від 20.01.2025.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №8 від 20.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн., скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору  у сумі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано 11 березня 2025 року .

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Оладенко О.С.