Справа № 445/970/24                                Головуючий у 1 інстанції: Сивак В. М.

Провадження № 33/811/199/25                 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1 , захисника Барабаша В.Г., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника Барабаша В.Г., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 24.04.2024, о 14 год. 50 хв., на автодорозі О-140103, у с. Єлиховичі Золочівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом «Dong Feng», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді із другорядної дороги, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Daewoo Nexia», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_2 та скоїв зіткнення з ним, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Барабаш В.Г. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Золочівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Зазначає, що 08.01.2025 судове засідання не відбулось через зайнятість суду в кримінальній справі. Разом з тим, секретар судового засідання повідомив, що про дату засідання буде повідомлено додатково. Однак 30.01.2025 з реєстру судових рішень дізнався про наявність постанови. Копія постанови судом скерована не була.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 здійснював виїзд з вулиці села на автодорогу Золочів-Броди, яка перетинає село, що не є виїздом з прилеглої території.

Також звертає увагу на те, що суд визнав ОСОБА_1 винним у порушені ПДР, які не ставляться йому у провину.

Крім того наголошує, що при застосуванні ст. 38 КУпАП суд позбавлений можливості вирішувати питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , захисник Барабаш В.Г. в суді апеляційної інстанції підтримали подану апеляційну скаргу, просили задоволити.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання 06.03.2025 не прибула, однак в судовому засіданні 25.02.2025 просила відмовити в задоволення апеляційної скарги. Також 03.03.2025 до апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_2 , в яких зазначено, що після ДТП, ОСОБА_1 пропонував сплати їй кошти за ремонт авто, але вона відповіла, що повідомила МТСБУ та очікує на оцінку експерта. Однак згодом ОСОБА_1 вказав, що вини не визнає. Подальший розгляд справи просить проводити без її участі.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.

Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.

Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652286 від 24.04.2024, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 ПДР, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення його автомобіля «Dong Feng», номерний знак НОМЕР_1 , з автомобілем марки «Daewoo Nexia», номерний знак НОМЕР_2 , схемою дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів після ДТП із наведенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП (а.с. 4); поясненнями водія ОСОБА_2 (а.с. 5), поясненнями ОСОБА_1 (а.с.6).

Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог ПДР, які призвели до даної ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 при виїзді з другорядної дороги не надав перевагу у русі автомобілю «Daewoo Nexia», та скоїв з ним зіткнення.

Доводи апелянта про те, що водій «MAZDA 5», переваги в русі не мав, так як і він, як водій «ВАЗ» не мав обов`язку пропускати попутні транспортні засоби, апеляційний суд вважає безпідставним.

Відповідно до п. 1.10 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 при виїзді з другорядної дороги не надав переваги у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі.

Суд апеляційної інстанції враховує пояснення надані ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, та її письмові пояснення долучені до матеріалів справи, щодо обставин ДТП та надає їм віри, оскільки такі узгоджуються із схемою ДТП та пошкодженнями, які отримали транспортні засоби внаслідок ДТП.

З наявної в матеріалах справи схеми ДТП, яка сталася 24.04.2024 о 14:50 год. у на автодорозі О-140103 вбачається, що внаслідок ДТП транспортний засіб марки «Daewoo Nexia», номерний знак НОМЕР_2 , отримав пошкодження внаслідок ДТП: переднє ліве крило, бокова ліва дверка,задня ліва дверка,заднє ліве крило; автомобіль«Dong Feng», номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження внаслідок ДТП: передня ліва нижня частина, фара і поворот, бокова ліва підніжка.

Постановляючи оскаржену постанову, суддею першої інстанції, також враховано обставини зіткнення транспортних засобів, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і саме із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

Всупереч тверджень апелянта, наявні у матеріалах справи докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а також є здобутими у визначеною вказаною нормою порядку.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 здійснював виїзд з вулиці села на автодорогу Золочів-Броди, що не є виїздом з прилеглої території, а судом визнано ОСОБА_1 винним у порушенні ПДР, які не ставляться йому у провину апеляційний суд вважає безпідставними.

Постановляючи оскаржену постанову суддя визнав ОСОБА_1 винним саме у тому, що він при виїзді із другорядної дороги, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Daewoo Nexia», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_2 та скоїв зіткнення з ним, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, що узгоджується із фабулою протоколу та становить об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив 24 квітня 2024 року, та на час постановлення судом першої інстанції рішення минуло три місяці, а тому суддя дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення та підставно встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про те, що у суду не було підстав для визнання ОСОБА_1 із врахуванням закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, оскільки для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням цього строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, статтею 38 КУпАП передбачені не строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, а строки накладення адміністративного стягнення за вчинення такого.

Таким чином закриття справи у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строку накладення адміністративного стягнення передбачає встановлення винуватості особи у вчиненні правопорушення, яке їй інкримінується.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції належним чином обґрунтованою та мотивованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

поновити захиснику Барабашу В.Г. строк апеляційного оскарження.

Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Барабаша В.Г. в інтересах останнього – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду         Т.М. Урдюк