Справа № 147/365/25

Провадження № 3/147/208/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року с-ще Тростянець

       Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС, РНОКПП - НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла справа про адміністративне правопорушення, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого, ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №673930 від 04.03.2025, вбачається, що 06.02.2025 близько 23:06 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 умисно висловлювався нецензурною лайкою до своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Розгляд справ було призначено під час складання протоколу серії ВАД №673930 від 04.03.2025 у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області на 14:00 годину 10.03.2025.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Водночас у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 в якій він просить справу відносно нього розглядати без його участі, у зв`язку з сімейними обставинами. Вказав, що свою вину визнає.

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Судом встановлено, що 06.02.2025 близько 23:06 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 умисно висловлювався нецензурною лайкою до своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, окрім визнання вини, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №673930 від 04.03.2025; рапортом зареєстрованим у ЖЄО за №688 від 06.02.2025 за повідомленням ОСОБА_2 про домашнє насильство; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.02.2025, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_2 просить вжити заходів щодо її чоловіка ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства відносно неї та її 15-річної дочки ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 06.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.03.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.03.2025; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.03.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №095987 від 04.03.2025.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статтей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 .

При накладенні стягнення відповідно до статтей 33, 34, 35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи з характеру скоєних неправомірних дій та обставин вчиненого громадянином ОСОБА_1 правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідає санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», програма для кривдника – це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно із ч.6, 7 ст.28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є правом суду, а не його обов`язком. Водночас необхідно враховувати волевиявлення самого кривдника, який повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи відсутність добровільної згоди з боку  ОСОБА_1 , суддя не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст.39-1 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.

Отже, в дохід держави з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 36,173-2,283,284,294 КУпАП,ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 680 (шістсот вісімдесят) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко