Справа № 147/359/25

Провадження № 3/147/202/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року с-ще Тростянець

       Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №573660 від 01.03.2025 вбачається, що 28.02.202 о 23 год. 11 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в алкогольному сп`янінні за адресою: АДРЕСА_2 , вибив скло в будинку гр. ОСОБА_2 та виражався нецензурною лайкою в її бік, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

В судове засідання 07.03.2025 ОСОБА_1 не з`явився, працівниками поліції доставлений не був, що спонукало до постановлення рішення про примусовий привід органами Національної поліції гр. ОСОБА_1 в судове засідання на 13:30 годину 11 березня 2025 року.

Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 було роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся, зазначив, що це все алкоголь, і стверджував, що подібного більше не повториться.

Суд заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 173 КУпАП передбачає дрібне хуліганство, яке полягає або у нецензурній лайці в громадських місцях, або в образливому чіплянні до громадян, або в інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Виходячи з аналізу ст.173 КУпАП, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та обумовлені мотивом неповаги до суспільства з метою задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Отже, суб`єктивна сторона такого правопорушення (дрібне хуліганство) полягає в неповазі до суспільства, у демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажанні самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству. Саме умисний прояв порушником явної неповаги до оточуючих це головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки «дрібного хулігана». За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Тобто, одним з елементів суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Судом встановлено, що 28.02.202 о 23 год. 11 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в алкогольному сп`янінні за адресою: АДРЕСА_2 , вибив скло в будинку гр. ОСОБА_2 та виражався нецензурною лайкою в її бік, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що в діях громадянина ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім його пояснень, повністю доведена матеріалами справи, саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №573660 від 01.03.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 28.02.2025.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статтей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає щире каяття, обставиною, що обтяжує відповідальність суд визнає вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

При накладенні стягнення відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує та обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ст. 173 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 36, 40-1, 173, 245-249, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять гривень 00 копійок (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 170 (сто сімдесят) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко