Справа №203/6420/24

Провадження №2/0203/405/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                Католікяна М.О.,

при секретарі                        Гапоновій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

1. 4 листопада 2024 року позивачка поштовим зв`язком звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі від червня 1996 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину. Взаємини з відповідачем розладилися. Сторони не ведуть спільного господарства, шлюбних відносин не підтримують, мешкають окремо одне від одного. Зберігати сім`ю позивачка не бажає, вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с.а.с. 1 – 3, 24).

2. Позивачка, її представниця до суду не з`явилися, звернувшись із заявою про розгляд справи за їх відсутності (а.с.а.с. 4, 5).

3. Відповідач до суду також повторно не з`явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

4. 7 березня 2025 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.

5. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 ЦПК.

6. Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

8. Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України (далі – СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

9. За правилами, встановленими частиною 1 статті 21 СК, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

10. Частиною 1 статті 24 СК визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

11. За приписами частин 3, 4 статті 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

12. Відповідно до статті 112 СК шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

13. Таким чином, у розумінні норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, у якому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

14. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу – це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

15. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

16. Згідно з частиною 3 статті 105 СК шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.

17. За правилами, встановленими статтею 112 СК, суд з`ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

18. Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі від 01.06.1996. Шлюб зареєстровано Маріупольським Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області (актовий запис – 301) (а.с. 20).

19. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).

20. Сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо одне від одного.

21. Спору щодо спільно нажитого майна між сторонами судом не встановлено.

22. Підстав для надання сторонам строку для примирення судом також встановлено не було.

23. З огляду на викладене суд доходить висновку про необхідність задоволення заявленого у справі позову.

24. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 1 червня 1996 року Маріупольським Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області (актовий запис – 301), розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                М.О. Католікян