Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2025 Справа №607/1641/25 Провадження №2/607/1728/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Ейс» (далі – ТОВ «ФК «Ейс») звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10220673 від 12.11.2023 у розмірі 26 810 грн, яка складається з 5250 грн заборгованості за тілом та 21 560 грн заборгованості за відсотками. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 12.11.2023 між первісним кредитором ТОВ «Качай гроші» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 00-10220673 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 5 000 грн. Позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 250 грн. Строк дії кредитної лінії 240 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 09.07.2024. 22.01.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 22-01/2024, згідно з яким до ТОВ «Макс Кредит» перейшли усі права вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача за договором кредитної лінії № 00-10220673. В подальшому, 16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали Акт приймання-передачі згідно з Додатком №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, до позивача перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й за договором кредитної лінії № 00-10220673, укладеним 12.11.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 . Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 26 810 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 5 250 грн, заборгованості за відсотками 21 560 грн, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві просив у разі неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання останнього. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 12.11.2023 позичальник ОСОБА_1  уклав з кредитодавцем ТОВ «Качай гроші» договір кредитної лінії № 00-10220672 (далі – «Договір») в електронній формі з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора 56827 (а.с.23-31).

За умовами цього договору сума кредитного ліміту складає 5 000 грн, строк дії кредитної лінії 240 днів, позичальник зобов`язується повернути кредит 09.07.2024 (п.1.2, п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.4 Договору встановлено тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,8 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 1,4 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення.

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в Рекомендовану дату погашення процентів 12.12.2023 та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після Рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії.

За надання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 250 грн (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.8 Договору, дата надання/видачі Кредиту – 12 листопада 2023 року. Сума кредиту перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Переказ кредитних коштів на рахунок позичальника підтверджено інформаційною довідкою про переказ коштів, виданою ТОВ «Платежі Онлайн» вих. № 204/09 від 09.09.2024 та додатком до вказаної довідки.

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором № 00-10220673 від 12.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.01.2024 становить 10 570 грн, з яких: заборгованість по кредиту – 5250 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 5320 грн; заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.08.2024 становить 26 810 грн, з яких: заборгованість по кредиту – 5250 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 21560 грн.

Пунктом 4.2.5 договору № 00-10220673 від 12.11.2023, укладеного між кредитодавцем ТОВ «Качай гроші» та позичальником ОСОБА_1 , передбачено право кредитодавця відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні без згоди позичальника, але з обов`язковим повідомленням позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

22.01.2024 між ТзОВ «Качай гроші» та ТзОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 22-01/2024.

Відповідно до положень п. 2.1 Договору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з положеннями п. 2.2. вказаного Договору факторингу, сторони погодили, що відступлення прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержав від боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру Боржників, кожен наступний Реєстр Боржників є самостійним додатком, та не замінює попередній.

До Договору факторингу долучено витяг з Додатку № 1 до Договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, а саме – витяг з Реєстру боржників щодо ОСОБА_1 (кредитний договір № 00-10220673 від 12.11.2023, загальна сума заборгованості – 10570 грн).

Відповідно до п. 2.4 Договору, фінансування Клієнта здійснюється шляхом купівлі Фактором у Клієнта Прав Вимоги та набуття Фактором Прав Вимоги на Борг.

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено обов`язок Клієнта сплатити Фактору плату за фінансування під відступлення Права Вимоги в строки та у порядку, передбаченими цим Договором.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками Сторін та діє до 25.01.2025, але в будь-якому випадку до належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

16.08.2024 між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС.

Відповідно до положень п. 2.1 Договору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з положеннями п. 2.2. вказаного Договору факторингу, сторони погодили, що відступлення Прав Вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержав від боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру Боржників, кожен наступний Реєстр Боржників є самостійним додатком, та не замінює попередній.

До Договору факторингу долучено витяг з Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між Боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, щодо ОСОБА_1 (кредитний договір № 00-10220673 від 12.11.2023, загальна сума заборгованості – 26810 грн).

Відповідно до п. 2.4 Договору, фінансування Клієнта здійснюється шляхом купівлі Фактором у Клієнта Прав Вимоги та набуття Фактором Прав Вимоги на Борг.

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено обов`язок Клієнта сплатити Фактору плату за фінансування під відступлення Права Вимоги в строки та у порядку, передбаченими цим Договором.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2026, але в будь-якому випадку до належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору факторингу, фактор сплачує Клієнту суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1 931 693,32 грн без ПДВ на банківський рахунок Клієнта протягом семи банківських робочих днів від дати підписання договору.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до вимог ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з вимогами ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Встановлено, що 12.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай гроші» укладено Договір кредитної лінії №00-102206731, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн, строком на 240 календарних днів.

Звертаючись до суду із даним позовом та обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором за №00-102206731 від 12.11.2023, позивач зазначав, що набув відповідне право вимоги на підставі договору факторингу від 16.08.2024 за № 16082024-МК/ЕЙС, укладеного між ним та ТОВ «Макс Кредит», яке набуло відповідне право вимоги до відповідача від ТОВ «Качай Гроші», згідно умов договору факторингу за №22-01/2024 від 22.01.2024.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до вимог статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини перша та друга статті 95 ЦПК України).

Таким чином, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що вони містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналіз вказаних норм свідчить, що вимоги частини 1 статті 514 ЦК України регулюють відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

В тому випадку коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 в справі № 243/11704/15-ц).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі №910/11177/20).

В постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17 виснувано, що «чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах».

Встановлено, що умовами договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 передбачено обов`язок Фактора (Факторів) перерахувати грошові кошти на рахунок Клієнта (Клієнтів) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок.

Водночас, до матеріалів справи позивачем не долучено доказів про те, що відповідними Факторами (ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») було здійснення перерахування грошових коштів на рахунок Клієнтів згідно договорів факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024.

Вказані обставини свідчать про недоведення факту набуття прав вимоги відповідними Факторами згідно договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 до відповідача за кредитним договором № 00-10220673 від 12.11.2023.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «Ейс» не довів порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність саме у цього товариства права звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10220673 від 12.11.2023, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості на користь позивача відсутні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, тому відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати позивача, які згідно із статтею 133 ЦПК України складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 07.03.2025.

Головуючий суддяВ. М. Позняк