Справа № 202/141/25

Провадження № 1-кп/202/962/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року                                                                        м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010004536 від 15 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України–

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався у встановленому Закон порядку та фактично, станом на 11.04.2024 на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» діяв на території України.

Разом з тим, солдата ОСОБА_4 14 грудня 2023 року наказом №259 командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду старшого стрільця 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом – Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Водночас, ст.17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.

Згідно ст.ст.6,11,16,127,128 Статуту, ст.ст.3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України , дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни .

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом,свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

В квітні 2024 року військову частину НОМЕР_1 , в тому числі й солдата

ОСОБА_4 , було залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

В свою чергу, старший стрілець 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_2  десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п.п.1,2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.11,16,40,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом,в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов`язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області, діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на самовільне залишення місця служби, 11 квітня 2024 року незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану та до 22 жовтня 2024 року проводив час на власний розсуд у спосіб не пов`язаний із проходженням військової служби, чим фактично протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 подав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. В обґрунтування клопотання посилається на те, що на час судового розгляду набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану», яким внесено зміни до положень ст.401 КК України, зокрема частиною 5 вказаної статті визначені умови звільнення від кримінальної відповідальності. На виконання вимог вказаної норми він звернувся із клопотанням для надання згоди на продовження проходження військової служби у будь-якій іншій військовій частині ЗСУ, отримав таку згоду від командира військової частини НОМЕР_3 , що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засіданні, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4  від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

07 вересня 2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

Зокрема, указаним законом доповнено редакцію статті 401 КК України, а саме частиною 5 визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

При цьому, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч.2 ст.44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з ч.3 ст.285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Абзацом 2 ч.2 ст.286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Згідно з положень ч.5 ст.401 КК України підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язкова сукупність таких умов, як: особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; кримінальне правопорушення передбачене статтями 407,408 КК України вчинене під час дії воєнного стану; особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, при цьому добровільно звернувся з клопотанням про намір продовжити проходження військової служби, отримав письмову згоду командира частини про продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , а тому суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України та закриття кримінального провадження.

Окрім того, оскільки ОСОБА_4 на час інкримінованого злочину проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_4 , а звертаючись до суду із клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності отримав згоду командира іншої військової частини, на підставі положень ч.3 ст.288 КПК України, суд зобов`язаний після набрання ухвалою законної сили зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 невідкладно поновити ОСОБА_4 на військову службу у військову частину НОМЕР_3 , а ОСОБА_4 зобов`язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби.

Керуючись ст.ст.285,286,288,369,372,376,395 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Кримінальне провадження №62024050010004536 від 15 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК Українизакрити на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Після набрання ухвалою законної сили - зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 невідкладно поновити  ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу у військову частину НОМЕР_3 , а ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1