Справа № 201/1491/25

Провадження № 3/201/866/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 січня 2025 року о 14 годині 21 хвилин, керуючи автомобілем «КІА», д/н НОМЕР_1 , під час об`їзду перешкоди в районі електроопори № 5595 по вул. Писаржевського в м. Дніпрі не дотримався безпечного інтервалу з правого боку, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований понад правим краєм проїзної частини транспортний засіб «Фольксваген», д/н НОМЕР_2 , що був залишений на місці стоянки водієм ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. При цьому ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: схемою місця дорожньо-транспортної події від 22 січня 2025 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, попередній напрямок руху водія ОСОБА_1 та місце розташування транспортних засобів після цього, при цьому зі зворотного боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень цих засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; фотографіями з місця ДТП, які доповнюють повну картину дорожніх умов та обстановки на даній ділянці дороги; матеріалами відеозапису з камери відео-реєстратора, встановленої в салоні автомобіля учасника пригоди – ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що подія адміністративного правопорушення за участю причетних транспортних засобів відбулась за обставин, установлених вище та обставин, викладених в протоколі; поясненнями водія-учасника події ОСОБА_2 , а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227576 від 22 січня 2025 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.

Таким чином доводи ОСОБА_1 щодо його невинуватості суд визнає неприйнятними, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено, що в час та місці, зазначені в протоколі транспортний засіб «Фольксваген» знаходився без руху, а отже лише діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності могли бути завдані відповідні пошкодження, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який, відповідно до наданих пояснень, не заперечувала того факту, що в час та місці, зазначені в протоколі він дійсно керував автомобілем «КІА».

Водночас аргументи захисту щодо порушення іншим водієм правил дорожнього руху не заслуговують на увагу при розгляді даної адміністративної справи, оскільки під час її розгляду провадження здійснюється лише в рамках фактичних обставин, викладених у даному протоколі стосовно водія ОСОБА_1 та встановлення в його діях порушень Правил дорожнього руху України. До того ж достовірно встановлено, що водій ОСОБА_2 залишив керований ним засіб на місці стоянки, а отже його дії не можуть знаходитись в причинному зв`язку з наслідками, що настали, оскільки ним не зменшувалась відстань до бокової частини попутного зліва автомобіля «КІА», навпаки, саме водій ОСОБА_1 , під час руху не дотримався безпечного інтервалу з правого боку до нерухомого об?єкту – припаркованого понад правим краєм проїзної частини транспортного засобу «Фольксваген».

Підсумовуючи вищевикладене, а також даючи оцінку дослідженим вище докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку між собою для прийняття обґрунтованого процесуального рішення, суд вважає безперечним та доведеним той факт, що водієм ОСОБА_1 було порушено правила дорожнього руху, що призвело до наслідків, які настали.

Отже, враховуючи, що згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить висновку про доведеність вини правопорушника в порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При визначені виду і розміру стягнення, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, суд враховує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, а тому, з огляду на характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що є обґрунтовані підстави, що останній не буде допускати подібного надалі, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі восьмисот п`ятдесяти гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі шестисот п`яти гривень шістдесяти копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова набрала чинності:

Суддя: В.М. Гончаренко