ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/306 | 31.01.08 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства “ПМК-43” |
До | Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” |
Про | стягнення 882 490,20 грн. Суддя Станік С.Р. |
Представники: Від позивача: Від відповідача: | Старцева С.В. - представник, дов. № 55 від 27.11.2007 року; Харитонова Ю.В.- представник. Дов. № 143/03 від 29.01.2008 року; |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 856 789,20 грн. - основної заборгованості, 25 701,00 грн. –пені, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2007 було порушено провадження у справі № 47/306 та призначено її до розгляду на 28.11.2007
28.11.2007 розгляд справи № 47/306 було відкладено та призначено на 20.12.2007.
В судовому засіданні 20.12.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні 20.12.2007 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, однак у судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що він суму основного боргу визнає, проте проти стягнення суми пені заперечує.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2007 розгляд справи було відкладено та призначено на 25.12.2007 .
В судовому засіданні 25.12.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання 25.12.2007 не з”явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю явки його представника в судове засідання 25.12.2007 .
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2007 розгляд справи було відкладено та призначено на 31.01.2008.
В судовому засіданні 31.01.2008 представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та взв”язку з тим що відповідачем 29.12.2007 була здійснена часткова оплата за виконані позивачем роботи в розмірі –500 000,00 грн, просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі –356 789,20 грн., пені в сумі –2570,10 грн. а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Просив суд з урахуванням уточнених позовних вимог позов задовольнити.
В судовому засіданні 31.01.2008 представник відповідача пояснив суду, що він суму основного боргу визнає, проте проти стягнення суми пені заперечує.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства “ПМК-43” до Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс”, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
05.07.2006 між Відкритим акціонерним товариствам “ПМК-43”, в якості підрядника з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством “Київспецтранс”, в якості замовника, з –другої, було укладено Договір підряду на виконання робіт по укладенню лотків та наданню спецтехніки № б/н (далі Договір) згідно п. 1.1 якого позивач (підрядник) за дорученням Замовника (відповідача) зобов’язався виконати роботи по укладенню лотків та наданню спецтехніки, пов”язаних з накопиченням критичних обсягів фільтрату на полігоні твердих побутових відходів №5 в с. Підгірці.
Відповідно до п.п.2.1,2.3,2.4 вищенаведеного Договору загальна вартість робіт за договором визначається на підставі кошторисної документації, яка є невід”ємною частиною даного Договору, і становить 856 789,20 грн Оплата робіт здійснюється замовником протягом дії договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок підрядника. Підставою для оплати підряднику вартості робіт є Акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані та скріплені печатками сторін.
Згідно з п.4.1. Договору роботи за даним Договором вважаються виконаними Підрядником та прийняті Замовником з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками Акту здачі-приймання виконаних робіт в цілому.
Відповідно до п. 6.3 Договору у разі, якщо замовник несвоєчасно оплачує виконані роботи, він зобов”язаний сплатити на користь Підрядника пеню в розмірі 0,01% від вартості робіт за кожен день прострочки, але не більше ніж за 30 днів.
Так, згідно Довідки (типова форма №КБ-3) про вартість виконаних підрядних робіт, яка зазначена у позовній заяві, належним чином засвідчена копія якої долучено до матеріалів справи та Акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в), належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінали дослідженні в судовому засіданні, які підписані уповноваженими представниками, як підрядника (позивача), так і замовника (відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача, –останнім, за листопад 2006 року, були виконані роботи по укладенню лотків та наданню спецтехніки, які замовником (відповідачем) були прийняті без будь –яких зауважень щодо якості, кількості виконаних позивачем робіт на загальну суму –856 789,20 грн.
Однак, відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача, відповідач не здійснив повної оплати за виконані позивачем роботи.
Позивачем 27.04.2007 на адресу відповідача була направлена претензія № 51 з вимогою провести повний розрахунок за виконані роботи.
Відповідно до відповіді від 04.05.2007 на претензію позивача, відповідач відмовився здійснювати оплату за виконані позивачем роботи, посилаючись на те, що оплата даних робіт повинна здійснюватися виключно за рахунок коштів бюджету м. Києва, в зв”язку з тим що Договір між позивачем та відповідачем було укладено на виконання Наказу начальника цивільної оборони м. Києва від 05.07.2006.
Однак, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб, відповідач частково оплатив суму заборгованості перед позивачем та станом на 22.01.2008 його заборгованість складає 356 789,20 грн.
На день розгляду справи у суді (31.01.2008), за розрахунком позивача, відповідач частково оплатив суму заборгованості за виконані роботи в розмірі 500 000,00 грн. і на даний час його заборгованість складає - 356 789,20 грн. основний борг, 2570,10 грн. –пеня.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.
Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Крім того, згідно ст. 317 ГК України загальні умови догорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 839 Цивільного кодексу України визначає, що у разі коли підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно статті 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, відповідно до вимог чинних на території України нормативних документів в галузі будівництва, а саме: п. 3.3.8 розроблених Науково-виробничою фірмою "Інпроект" та схвалених рішенням колегії Держбуду України від 5 липня 2000 року N 36 Правил визначення вартості будівництва (далі ДБН Д.1.1-1-2000) взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт провадяться за період, встановлений в контракті (щомісячно, за етап тощо).
Відповідно до п. 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.
Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.04.2004 N 8/8-437, а саме пункту 4 спільним наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 (далі наказ Держкомбуду) затверджені типові форми первинних звітних документів по звіту в будівництві, введені в дію з 01.07. 2002 року, в тому числі: "Акт приймання виконаних підрядних робіт" ф. № КБ-2в і "Справка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат" ф.№ КБ-3, якими підтверджуються об’єми виконаних підрядних робіт. У зв’язку з Поясненнями відносно заповнення "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (типова форма № КБ-2в) при будівництві об’єктів за рахунок недержавних джерел фінансування складання його не є обов’язковим.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Відкрите акціонерне товариство “ПМК № 43” –умови Договору № б/н від 05.07.2006 виконало у повному обсязі, виконавши роботи по укладенню лотків та наданню спецтехніки, пов”язаних з накопиченням критичних обсягів фільтрату на полігоні твердих побутових відходів №5 в с. Підгірці які відповідачем були прийняті згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) за листопад 2006 року, оригінал якого досліджено в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію якого долучено до позову –без зауважень та заперечень щодо комплектності, якості та кількості виконаних субпідрядних робіт, (і яка повністю відповідає Типовій формі КБ-2 та Затвердженої наказом ДКСУ і ДК України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, з проставленими печатками генпідрядника та підрядника) на загальну суму –856 789,20 грн., а відповідач –Відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс”–свої обов’язки за зазначеним Договором по повній оплаті виконаних позивачем підрядних робіт – вчасно не виконало, здійснивши лише часткову оплату виконаних робіт 29.12.2007 року в розмірі 500000,00 грн.
На даний час у відповідача –Відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс” перед позивачем –Відкритим акціонерним товариством “ПМК № 43” існує прострочена заборгованість в сумі –356 789,20 грн. (856 789,20 грн. (сума основного боргу) - 500 000,00 грн. (часткова плата)), яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості (основного боргу) за виконані роботи по укладенню лотків та наданню спецтехніки, пов”язаних з накопиченням критичних обсягів фільтрату на полігоні твердих побутових відходів №5 в с. Підгірці за Договором законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі на суму –356 789,20 грн.
Доказів протилежного, в тому числі повної оплати робіт по укладенню лотків та наданню спецтехніки, пов”язаних з накопиченням критичних обсягів фільтрату на полігоні твердих побутових відходів №5 в с. Підгірці на загальну суму –856 789,20 грн. відповідач суду не надав, з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/306 зазначені докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України –не надходили. зважаючи також, додатково, що повноважним представником відповідача було визнано, у ході судових засідань 25.12.2007 року та 30.01.2008 розмір основного боргу по виконаним позивачем підрядним роботам за Договором на загальну суму –856 789,20 грн., даний розмір заборгованості відповідачем у ході розгляду справи №47/306 –не заперечувався крім того, 29.12.2007 відповідачем була здійснена часткова оплата за виконані позивачем підрядні роботи в сумі –500 000,00 грн.
Крім того, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені за в розмірі 2570,10 грн.
Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Відповідно до статті 611 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач свої зобов’язання перед позивачем по повній оплаті виконаних підрядних робіт за Договором належним чином вчасно не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає – 356 789,20 грн., і на даний час ним не погашена, тобто судом встановлено, що на даний час є прострочення виконання відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних підрядних робіт за Договором, враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов’язання за Договором, суд дійшов висновку що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір пені складає: виходячи з розрахунку: (856 789,20 грн. (сума виконаних підрядних робіт) х (0,01% х 30 дні (відповідно до п. 6.3 Договору у разі, якщо замовник несвоєчасно оплачує виконані роботи, він зобов”язаний сплатити на користь Підрядника пеню в розмірі 0,01% від вартості робіт за кожен день прострочки, але не більше ніж за 30 днів) = 2 570,10 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов’язання за Договором є законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі –в сумі 2 570,10 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню –8 593,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 114,91 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” (код ЄДРПОУ 02772037, місцезнаходження: 04208, м. Київ, проспект Правди,85 р/р 2600800990502 ВКБ “Хрещатик”, МФО 300670), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “ПМК-43” (код ЄДРПОУ 05408199, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко,14 р/р 26006303018490 банк КРД Райфайзенбанк Аваль м. Київ, МФО 322904) суму заборгованості в розмірі –356 789 (триста п”ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят дев”ять) грн. 20 коп., суму пені - 2 570 (дві тисячі п”ятсот сімдесят) грн. 10 коп., а також 8 593 (вісім тисяч п”ятсот дев”яносто три) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік