ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 38/44 | 25.03.08 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» |
До | Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» |
Про | стягнення 13893657,88 грн. |
Суддя Власов Ю.Л.
Представники: |
Від позивача | Корнєва Л.І. |
Від відповідача | Яковенко П.А. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 8596212,49 грн. боргу, 90260,23 грн. збитків від інфляції, 473380,47 грн. трьох відсотків річних, 4733804,69 грн. пені.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач у визначений договором строк не повернув Позивачу кошти, отримані в позику за укладеним договором.
Станом на час вирішення спору Відповідач не повернув Позивачу кошти в сумі 8596212,49 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки перебіг позовної давності щодо стягнення пені розпочався 31.08.2005р. та закінчився 31.08.06р., позовна заява була подана 05.02.08р. Отже, Позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені.
З огляду на те, що Відповідач обмежений у своїх діях і не може розпоряджатися коштами, які надходять від споживачів природного газу, оскільки вони установами банку розподіляються згідно з алгоритмом розподілу коштів і перераховуються на консолідований розподільчий рахунок, Відповідач не несе відповідальності за порушення зобов’язання, яке сталося не з його вини.
Ухвалою від 05.02.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 28.02.08р.
Ухвалою від 28.02.08р. розгляд справи був відкладений на 11.03.08р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача, неподанням ним витребуваних документів. У судовому засіданні 11.03.08р. оголошувались перерви до 18.03.08р. та 25.03.08р.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
ВСТАНОВИВ:
03.02.1999р. між Державним акціонерним товариством «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(правопопередник Позивача) та Дочірньою компанією «Торговий дім «Газ України»(правопопередник Відповідача) був укладений договір №02/99-П про надання позики, відповідно до якого Позивач надає Відповідачу на умовах повернення безвідсоткову позику у розмірі 21000000,00 грн., а Відповідач зобов’язується повернути суму позики в строк, визначений цією угодою.
Відповідно до п.2.2. договору позика надається шляхом перерахування Позивачем грошових коштів платіжним дорученням у сумі, зазначеній у п.1.1. цього договору на розрахунковий рахунок Відповідача.
Відповідно до п.3.1., 3.2. договору строк надання позики Відповідачу до 01.08.1999р. Строк, вказаний у п.3.1. даного договору, може бути подовжений за домовленістю сторін, шляхом внесення відповідних змін до даного договору.
Відповідно до п.4.1. договору по закінченню строку, вказаного в п.3.1. договору Відповідач зобов’язується до 01.08.1999р. повернути Позивачу позику в сумі 21000000 грн.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.07.1999р. Відповідач зобов’язується повернути позику, одержану за даним договором, до 01.08.2000р.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 20.06.2003р. Відповідач зобов’язується повернути позику до 31.11.2003р.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 08.12.2003р. Відповідач зобов’язується повернути залишок заборгованості в розмірі 10167000,00 грн. до 01.06.2004р.
Відповідно до додаткової угоди №4 від 28.05.2004р. Відповідач зобов’язується повернути залишок позики до 30.08.2005р.
Відповідно до п.5.2. договору у випадку порушення Відповідачем терміну повернення позики, зазначеного у п.4.1. даного договору, він сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до п.1.1., 1.2. статуту Позивача, останній створений внаслідок реорганізації шляхом злиття ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба»та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи».
Позивач є правонаступником державних акціонерних товариств «Магістральні нафтопроводи «Дружба»та «Придніпровські магістральні нафтопроводи».
Відповідно до наказу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 18.01.2001р. Відповідач визнаний правонаступником прав та зобов’язань ДК «Торговий дім «Газ України»та Головного управління з експлуатації систем газопостачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз»ДК «Укртрансгаз».
Відповідно до п.1.1., 1.2. статуту Відповідача, Відповідач створений шляхом реорганізації дочірньої компанії «Торговий дім «Газ України»та дочірньої компанії «Укртрансгаз». Відповідач є правонаступником реорганізованої дочірньої компанії «Торговий дім «Газ України»та дочірньої компанії «Укртрансгаз»в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов’язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз».
На виконання умов укладеного договору Позивач перерахував Відповідачу позику в розмірі 10166900 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, залучених до матеріалів справи та довідкою Кременчуцької філії АКБ «Індустріалбанк»від 08.01.08р.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково повернув Позивачу кошти в розмірі 1570687,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до акту звірки розрахунків, підписаного Позивачем та Відповідачем, у Відповідача перед Позивачем станом на 01.11.2006р. існує заборгованість в розмірі 8596212,49 грн.
Спір по справі виник з причини невиконання Відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення позики за укладеним договором.
Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу безпроцентну позику, а Відповідач зобов’язаний був повернути вказану позику у визначений в договорі строк.
Як встановлено судом, Позивач на виконання умов укладеного договору перерахував Відповідачу позику в розмірі 10166900,00 грн. Як встановлено судом, Відповідач зобов’язався повернути Позивачу отриману позику до 30.08.2005р. Проте, як встановлено судом, Відповідач вказану позику повернув Позивачу лише частково в сумі 1570687,40 грн.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним Позивачем та Відповідачем станом на 01.11.2006р., у Відповідача на час вирішення даного спору існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 8596212,49 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 8596212,49 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, відповідно до додаткових угод до вказаного договору, сторонами змінювався термін виконання Відповідачем свого зобов’язання, в результаті чого Відповідач остаточно зобов’язався повернути Позивачу позику до 30.08.2005р. Проте, Відповідач повністю у встановлені строки позику Позивачу не повернув.
Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 8686472,72 грн. та 3% річних в розмірі 473380,47 грн., розрахунок яких перевірений судом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як встановлено судом, пунктом 5.2. укладеного сторонами договору передбачено, що у випадку порушення Відповідачем терміну повернення позики, зазначеного у п.4.1. даного договору, він сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Враховуючи викладене, суд вважає розмір нарахованої Позивачем пені в сумі 4733804,69 грн. таким, що відповідає умовам договору та строку нарахування пені в межах річного строку позовної давності, тому є обґрунтованим.
Проте, суд вважає необхідним зменшити розмір нарахованої Позивачем пені, оскільки її розмір значно перевищує розмір збитків Позивача, які Позивачем не доведені, а також суд враховує обставини, які вказані Відповідачем у відзиві.
За цих обставин суд вважає можливим зменшити розмір пені до 1719242,50 грн., яка дорівнює розміру 20% від суми боргу Відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
За вказаних обставин суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що останній не несе відповідальності за порушення зобов’язання, яке сталося не з його вини. Більш того, що дані обставини Відповідачем не доведені.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код 31570412) заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 8686472 (вісім мільйонів шістсот вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 72 коп., три відсотки річних в сумі 473380 (чотириста сімдесят три тисячі триста вісімдесят) грн. 47 коп., пеню в сумі 1719242 (один мільйон сімсот дев’ятнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 50 коп., державне мито в сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Суддя Ю.Л. Власов